Демографічна історія Чорногорії
Демографічну історію Чорногорії можна продемонструвати через результати переписів та офіційні документи, де згадується демографічний склад.
Дукля, сьогоднішня південна частина Чорногорії, за часів Стефана Воїслава, була заселена сербами.[1]
У різних документах зазначалося, що мешканці Середньовічної Дуклі чи Зети були сербами, але також проживали ще італіки, албанці та волохи. Мовою, якою користувались жителі, була в основному старослов'янська, хоча в ранні часи вищі верстви населення вживали також латинську та грецьку.
Про період з XV по XVII століття відомо небагато. У ці роки сотні сімей чорногорців переїхали до південної частини Паннонії, яку серби залишили, шукаючи притулку в Габсбурзькій монархії.
Маріано Боліцца з Котора був державним службовцем Венеціанської Республіки. Головною метою його звіту за 1614 рік та опису Скадарського санджака — було надання інформації про сухопутні шляхи для їх кращого використання місцевими кур'єрами, які передавали офіційну кореспонденцію з Венеції до Константинополя та назад, а також дослідити військовий потенціал території. На початку XVII століття він надав досить детальний огляд міст і сіл Чорногорії та північної Албанії. У звіті було зроблено висновок про етнічну чорногорську більшість території, тоді як албанська меншина була присутня в регіоні Шкодри.[2]
Йован Стефанов Балевич, з племені Братоножичів, який згодом став майором російської армії, написав у Петербурзі у 1757 р. «Коротку та об'єктивну характеристику теперішнього стану Чорногорії», де повідомив наступне: «Всі жителі Чорногорії є етнічними слов'янами та конфесійно — православними. Хоча вони не є компетентними в певних галузях, через відсутність шкіл, але від природи є здібними, особливо зі зброєю... Кількість чорногорських воїнів, які вільно проживають на вершинах Чорногорії та яких турки називають непокірними, не перевищує 5 000... У Чорногорії немає ремісників та шкіл, окрім монастиря Цетиньє, який знаходиться в архієпископській резиденції, де священики навчаються читання та письма чорногорською мовою за фінансуванням архієпископа...Чорногорці зараховують до себе такі слов'янські племена: Кучи, Братоножиці, Доні і Горні Васоєвичі, Пипери, Морачани, Бєлопавличі — всі вони є православними, але османськими громадянами. Вони також вважають чорногорськими деякі католицькі племена: Хоти, Клименти, Груди, Тузи, Скривали, Хузи, Мальтези, Кастрати»[3]
У 1766 році Митрополит Сава називав свій народ «чорногорцями».[4]
Відповідно до перепису, який відбувся у 1863 та 1864 роках, у Чорногорському князівстві проживало 196 230 осіб, з них 99 889 чоловіків та 96 339 жінок[5].
В 1882 році Бернард Шварц написав про 160 000 людей, які мешкають у Князівстві Чорногорія. Хоча зазвичай кількість мешканців Чорногорії того періоду оцінюють у 230 000 осіб.
-
Релігійний склад Чорногорії за поселеннями (1862 рік)
-
Релігійний склад Чорногорії за поселеннями (1880 рік)
В 1900 році, відповідно до міжнародних джерел, Князівство Чорногорія мало 311 564 людей. Релігійний скад був такий:
- православні ― 293 527 (94,21 %)
- мусульмани ― 12 493 (4,01 %)
- римо-католики ―5 544 (1,78 %)
За грамотністю:
- 77 % неписьменних
- 23 % письменних
В князівстві проживало близько 5 000 албанців та 800 ромів.
У 1905 році 6 674 чорногорців емігрували в інші країни (здебільшого в США).
У 1906 році було 4 346 емігрантів.
У 1907 кількість жителів Чорногорії оцінено в 282 000 осіб.
Офіційний перепис населення, який відбувся у 1909 році, був оснований на релігійній приналежності мешканців Чорногорії.
Загалом нараховано 317 856 жителів князівства. Релігійний склад населення:
- православні ― 94,38 %
- інші (здебільшого мусульмани)
-
Релігійний склад Чорногорії за поселеннями (1913)
-
Релігійний склад Чорногорії за поселеннями (1914)
Всього: 615 035 жителів
У 1918 Чорногорія ввійшла в Королівство Сербів, Хорватів і Словенців. У 1921 уряд організував перепис населення, який враховував релігійну приналежність та рідну мову мешканців Чорногорії. До категорії «серб або хорват» зараховували всіх респондентів, рідною мовою яких була сербська. У муніципалітетах Андрієвиці, Бару, Колашина, Никшича, Подгориці та Цетинє, які в переписі віднесли до території Чорногорії, нарахували 199 227 мешканців. Серед них:
- сербохорватів ― 181 989 (91,35 %)
- албанців ― 16 838 (8,45 %)
Общини Беране та Бієло-Полє, які зараз у складі Чорногорії, тоді віднесли до регіону «Стара Сербія»:
- Беране ― 23 864 мешканців, серед них сербів 23 561 (98,73 %)
- Бієло-Полє ― 26 147 мешканців, серед них 26 136 сербів (99,96 %)
Перепис населення 1931 року також проводило Королівство Югославія, але дані оприлюднені вже в комуністичній Югославії. Результати, враховуючи нинішні межі Чорногорії:
-
Мовний склад населення за поселеннями (1931)
-
Релігійний склад населення за поселеннями (1931)
У 1945 р., після Другої світової війни, була утворена комуністична Югославія, а Чорногорія була проголошена однією з республік, що входять до її складу. Перепис 1948 року та наступні були проведені вже Республікою Чорногорія.
-
Етнічна склад Чорногорії за общинами та містами (1948)
-
Етнічний склад Чорногорії за общинами та містами (1948)
Цей перепис свідчить про формування югославської нації.
-
Етнічний склад Чорногорії за общинами та містами (1953)
-
Етнічний склад Чорногорії за общинами та містами (1953)
-
Етнічний склад населення Чорногорії за поселеннями (1961)
-
Етнічний склад населення Чорногорії за поселеннями (1961)
-
Поширеність чорногорців у Чорногорії за поселеннями (1961)
-
Поширеність сербів у Чорногорії за поселеннями (1961)
-
Поширеність мусульман у Чорногорії за поселеннями (1961)
-
Поширеність албанців у Чорногорії за поселеннями (1961)
-
Поширеність хорватів у Чорногорії за поселеннями (1961)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (1961)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (1961)
У 1968 році комуністичний уряд Югославії запровадив нову приналежність — етнічні мусульмани.
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (1971)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (1971)
-
Поширеність чорногорців у Чорногорії за поселеннями (1971)
-
Поширеність сербів у Чорногорії за поселеннями (1971)
-
Поширеність мусульман у Чорногорії за поселеннями (1971)
-
Поширеність албанців у Чорногорії за поселеннями (1971)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (1971)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (1971)
Результати перепису 1981 року:
Всього: 584 310 жителів : чорногорці : 400 488 (68,54 %) : етнічні мусульмани : 78 080 (13,36 %) : албанці : 37 735 (6,46 %) : югослави : 31 243 (5,35 %) : серби : 19 407 (3,32 %) : хорвати : 6 904 (1,81 %) : роми : 1 471 (0,25 %) : македонці : 875 (0,15 %) : словенці : 564 (0,1 %) : угорці : 238 (0,04 %) : німці : 107 (0,02 %) : росіяни : 96 (0,02 %) : італійці : 45 (0,01 %) : інші: 816 (0,14 %) : немає відповіді: 301 (0,05 %) : регіональна приналежність: 1 602 (0,27 %) : невідомо: 4 338 (0,74 %)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (1981)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (1981)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (1981)
-
Поширеність чорногорців у Чорногорії за поселеннями (1981)
-
Поширеність сербів у Чорногорії за поселеннями (1981)
-
Поширеність мусульман у Чорногорії за поселеннями (1981)
-
Поширеність албанців у Чорногорії за поселеннями (1981)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (1981)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (1981)
Результати перепису 1991 року:
: чорногорці: 380 467 (61,86 %) : етнічні мусульмани: 89 614 (14,57 % ) : серби: 57 453 (9,34 %) : албанці: 40 415 (6,57 %) : югослави: 26 159 (4,25 %) : хорвати: 6 244 (1,02 %) : роми: 3 282 (0,53 %) : македонці: 1 072 (0,17 %) : словенці: 369 (0,06 %) : угорці: 205 (0,03 %) : німці: 124 (0,02 %) : росіяни: 118 (0,02 %) : італійці: 58 (0,01 %) : інші: 437 (0,07 %) : немає відповіді: 1 944 (0,32 %) : регіональна приналежність: 998 (0,16 %) : невідомо: 6 076 (0,99 %)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (1991)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (1991)
-
Поширеність чорногорців у Чорногорії за поселеннями (1991)
-
Поширеність сербів у Чорногорії за поселеннями (1991)
-
Поширеність мусульман у Чорногорії за поселеннями (1991)
-
Поширеність албанців у Чорногорії за поселеннями (1991)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (1991)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (1991)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (1991)
- Сербська мова: 510 320
- Чорногорська: 144 838
- Албанська: 43 907 (7,15 %)
- 40 008 мусульман рідною вказали сербську мову, хоча більшість використовує боснійську.
- Православні — 425 133
- чорногорці — 241 728
- серби — 196 333
- Мусульмани — 118 016
- албанці — 26 216
- чорногорці — 82 492
- югослави — 1 856
- Католики — 27 153
- албанці — 12 772
- югослави — 4 149
- чорногорці — 3 081
-
Релігійний склад Чорногорії за поселеннями (1991)
-
Релігійний склад Чорногорії за поселеннями (1991)
-
Релігійний склад Чорногорії за муніципалітетами (1991)
-
Релігійний склад Чорногорії за муніципалітетами (1991)
Перепис 2003 року був проведений владою Чорногорії, яка на той час разом із Сербією утворювала державу Сербія та Чорногорія.
- чорногорці — 267 669 (43,16 %)
- серби — 198 414 (31,99 %)
- боснійці — 4 8184 (7,77 %)
- албанці — 31 163 (5,03 %)
- етнічні мусульмани — 24 625 (3,97 %)
- хорвати — 6 811 (1,1 %)
- роми — 2 601 (0,42 %)
- югослави — 1 860 (0,3 %)
- македонці — 819 (0,13 %)
- словенці — 415 (0,07 %)
- угорці — 362 (0,06 %)
- росіяни — 240 (0,04 %)
- ашкалі — 225 (0,04 %)
- італійці — 127 (0,02 %)
- німці — 118 (0,02 %)
- інші (греки, турки, румуни, болгари) — 2 180 (0,35 %)
- без відповіді — 26 906 (4,34 %)
- регіональна приналежність — 1 258 (0,2 %)
- невідомо — 6 168 (0,99 %)
Цей перепис засвідчив формування боснінської нації, хоча деякі люди все ще вважають себе етнічними мусульманами. Окрім цього, залишилося мало людей, які зараховують себе до югославів. Але найбільша різниця, порівняно з переписом 1991 року, — це різке зростання самоідентифікації багатьох жителів як сербів, чого не було у Соціалістичній Югославії.
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (2003)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (2003)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (2003)
-
Поширеність чорногорців у Чорногорії за поселеннями (2003)
-
Поширеність сербів у Чорногорії за поселеннями (2003)
-
Поширеність мусульман у Чорногорії за поселеннями (2003)
-
Поширеність албанців у Чорногорії за поселеннями (2003)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
- сербська мова — 393 740 (63,49 %)
- чорногорська — 136 208 (21,96 %)
- албанська — 32 603 (5,26 %)
- бошняцька — 19 906 (3,21 %)
- боснійська — 14 172 (2,29 %)
- хорватська — 2 771 (0,45 %)
- ромська — 2 602 (0,42 %)
- не вказано — 13 902 (2,24 %)
-
Мовний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Сербськомовне населення Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Чорногорськомовне населення Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Албанськомовне населення Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Мовний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Мовний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Мовний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Релігійний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Релігійний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
-
Релігійний склад Чорногорії за муніципалітетами (2003)
Загалом на 2011 рік у Чорногорії проживало 620 029 осіб.
- чорногорці — 278 865 (44,98 %)
- серби — 178 110 (28,73 %)
- боснійці — 53 605 (8,65 %)
- албанці — 30 439 (4,91 %)
- етнічні мусульмани — 20 537 (3,31 %)
- роми — 6 251 (1,01 %)
- хорвати — 6 021 (0,97 %)
- інші — 46 201 (7,44 %)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Поширеність чорногорців у Чорногорії за поселеннями (2011 рік)
-
Поширеність сербів у Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Поширеність бошняків у Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Поширеність албанців у Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Поширеність етнічних мусульман у Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (2011)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (2011)
-
Етнічний склад Чорногорії за муніципалітетами (2011)
- сербська мова — 265 895 (42,88 %)
- чорногорська — 229 251 (36,97 %)
- боснійська — 33 077 (5,33 %)
- албанська — 32 671 (5,27 %)
- ромська — 5 169 (0,83 %)
- бошняцька — 3 662 (0,59 %)
- хорватська — 2 791 (0,45 %)
- інша — 47 513 (7,68 %)
-
Мовний склад Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Поширеність сербської мови у Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Поширеність чорногорської мови у Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Поширеність боснійської мови у Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Поширеність албанської мови у Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Мовний склад Чорногорії за муніципалітетами (2011)
-
Етнічний склад Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Мовний склад Чорногорії за муніципалітетами (2011)
- православні — 446 858 (72,07 %)
- мусульмани — 118 477 (19,11 %)
- католики — 21 299 (3,44 %)
- інші — 27 756 (5,38 %)
-
Релігійний склад Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Православні у Чорногорії за посленнями (2011)
-
Мусульмани Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Католики Чорногорії за поселеннями (2011)
-
Релігійний склад Чорногорії за муніципалітетами (2011)
-
Релігійний склад Чорногорії за муніципалітетами (2011)
-
Релігійний склад Чорногорії за муніципалітетами (2011)
- Перепис Чорногорії з 1909 по 2003 рік [Архівовано 17 березня 2008 у Wayback Machine.](сербо-хорв.)
- Етнічна структура населення Чорногорії(сербо-хорв.)
- «Petar I Petrovic - DJELA», видавництво CID, Подгориця, 1999 рік, надруковано "Vojna tamparija" — Белград(сербо-хорв.)
- Statistički Godišnjak 2006 — Статистичне управління Чорногорії(сербо-хорв.)
- ↑ The Early Medieval Balkans by John Van Antwerp Fine, 1983(англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(англ.) - ↑ Short historic-geographical description of Montenegro [Архівовано 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.]- Jovan Stefanov Balevic(англ.)
- ↑ Vukcevich, Bosko S. (1990). Diverse forces in Yugoslavia: 1941-1945. с. 379. ISBN 9781556660535. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
Sava Petrovich [...] Montenegrian nation (nacion)
(англ.) - ↑ Sundečić, Jovan, ed. (1865). Orlić: Crnogorski godišnjak stari i novi za prostu godinu 1865. Cetinje: Kneževska pečatnja. с. 75.(англ.)