Демірчян Карен Серобович

Карен Демірчян вірм. Յակով Նիկիտայի Զարոբյան
Прапор 12-й Перший секретар ЦК КП Вірменської РСР
27 листопада 1974 — 21 травня 1988 року
Попередник:	Антон Кочінян
Наступник:	Сурен Арутюнян
Прапор 3-й Голова Національних зборів Вірменії
11 червня — 27 жовтня 1999 року
Попередник:	Хосров Арутюнян
Наступник:	Армен Хачатрян
Народження:	17 квітня 1932(1932-04-17) Єреван, Вірменська РСР
Смерть:	27 жовтня 1999(1999-10-27) (67 років) Єреван, Вірменія
Причина смерті:	вогнепальна рана
Поховання:	могила Карена Демірчянаd і Пантеон імені Комітаса
Національність:	Вірменин
Країна:	СРСР  Вірменія
Освіта:	Єреванський політехнічний інститут
Партія:	КПРС
Діти:	Син: Степан
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Каре́н Серо́бович Демірчя́н (17 квітня 1932(1932-04-17), Єреван, Вірменська РСР, СРСР — 27 жовтня 1999(1999-10-27), Єреван) — радянський та вірменський партійний і державний діяч. Член ЦК КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань. 1998 року скликав та очолив Народну партію Вірменії, яка у складі виборчого блоку «Єдність» здобула перемогу на парламентських виборах у червні 1999 року. Тоді ж його було обрано головою Національних зборів Вірменії.

Біографія

• 1949–1954 — навчався у Єреванському політехнічному інституті. Інженер-механік.
• 1954—1955 — інженер-конструктор у Ленінградському науково-дослідному інституті.
• Член КПРС з 1955 року.
• з 1955 року — старший майстер, начальник цеху, секретар партійного комітету Єреванського електротехнічного заводу.
• У 1961 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
• 1961—1966 — головний інженер, директор Єреванського електротехнічного заводу.
• З 1966 року — секретар, потім перший секретар Єреванського міськкому КП Вірменії.
• 23 листопада 1972 – 27 листопада 1974 — секретар, 27 листопада 1974 — 21 травня 1988 — перший секретар ЦК КП Вірменії.
• з травня 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення. Був депутатом Ради Союзу Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань від Вірменської РСР, Верховної ради Вірменської РСР, був членом ЦК КПРС (1976—1989).
• 1988 року, коли розпочався «Карабаський рух» у Вірменії, ЦК КПРС вирішив звільнити Карена Демірчяна від посади, посилаючись на «погане здоров'я».
• Після здобуття Вірменією незалежності, у 1991—1999 роках обіймав посаду генерального директора й був головою ради ЗАТ «Вірмелектромашин» — одного з найбільших заводів Вірменії.
• 1998 — кандидат у президенти Вірменії.
• З квітня 1999 — голова блоку «Єдність».
• 30 травня 1999 — обраний депутатом парламенту, а з 10 червня 1999 — спікер парламенту Вірменії. Голова-засновник Народної партії.

27 жовтня 1999 року під час терористичного акту в будівлі парламенту Вірменії були вбиті Карен Демірчян (голова парламенту Вірменії) та Вазген Саркісян (прем'єр-міністр Вірменії).

Похований у пантеоні імені Комітаса.

Нагороди

• Національний Герой Вірменії (27.12.1999, посмертно)
• два ордени Леніна (31.03.1981, 16.04.1982)
• орден Жовтневої Революції (27.12.1976)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (22.08.1966, 10.11.1971, 17.07.1986)
• Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
• Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва»
• п'ять золотих медалей ВДНГ СРСР

Див. також

• Музей Карена Демірчяна
• Вулиця Карена Демірчяна

Посилання

• Біографія [Архівовано 2 січня 2011 у Wayback Machine.] (вірм.)