День національного визволення Кореї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
День національного визволення Кореї
День національного визволення Кореї
День національного визволення Кореї
Корейський народ святкує своє визволення у 1945 році
Офіційна назва조국해방의 날 (chogukhaebangŭi nal)
(Північна Корея)
광복절 (gwangbokjeol) (Південна Корея)
Ким святкується
ТипНаціональний
ЗначенняВідзначає День перемоги над Японією, коли Корея була звільнена від Японського колоніального панування
Дата15 серпня
СвяткуванняЦивільні та військові паради, політичні мітинги
CMNS: День національного визволення Кореї у Вікісховищі
Liberation Day of Korea
North Korean name
Хангиль
Ханча
Нова латинізаціяJogukhaebangui nal
Система Макк'юна — РайшауераChogukhaebang'ŭi nal

День національного визволення Кореї — державне свято, що відзначається щорічно 15 серпня як у Південній, так і в Північній Кореї. Воно відзначає день, коли Корея була звільнена від 35-річного японського колоніального панування.

Етимологія

[ред. | ред. код]

У Південній Кореї він відомий як Кванбокчол (кор.: хангиль: 광복절, букв. «День відновлення світла»). У Північній Кореї він відомий як Чогукхебангві наль (кор.: хангиль: 조국해방의 날, букв. «День визволення Вітчизни»).[1]

Назва Gwangbokjeol використовує термін «відновлення» (кор.: хангиль: 복, НЛ: bog) замість «незалежність» (кор.: хангиль: 독립, НЛ: dongnip), щоб підкреслити, що Корея була незалежною протягом століть до японського панування.[2]

Історія

[ред. | ред. код]
Американські солдати спускають японський прапор над колишньою будівлію Генерального уряду Японії в Сеулі 9 вересня 1945 року.

У цей день відзначається щорічна річниця оголошення про беззастережну капітуляцію Японії 15 серпня 1945 року. Всі війська Імператорської армії Японії отримали наказ здатися союзникам. Незалежні корейські уряди були створені трьома роками пізніше, 15 серпня 1948 року. Корея була незалежною державою протягом століть, але вона зазнавала вторгнень багато разів, останнє вторгнення припадає на період японського панування. Після здобуття незалежності в 1945 році минуло три роки, перш ніж 15 серпня, коли відзначають День національного визволення, було фактично створено Республіку Корея.[2]

15 серпня у багатьох країнах відзначається як День перемоги над Японією, день, коли японський імператор оголосив про капітуляцію країни. Сполучені Штати, однак, відзначають цей день у вересні, коли японці офіційно підписали декларацію про капітуляцію.[2]

День визволення — єдине корейське свято, яке святкують як Північна, так і Південна Корея.[3][4]

Північна Корея

[ред. | ред. код]
Плакат до Дня визволення в Пхеньяні, Північна Корея

У Північній Кореї заведено призначати весілля на це свято.[5][6]

Свято часто відзначається військовим парадом на площі Кім Ір Сена в ювілейні роки (наприклад: 25, 40, 50, 60, 70-річчя) за участю Голови Державної Комісії у справах держави та Головнокомандувача Збройних Сил Північної Кореї. Перший парад відбувся в 1949 році на станції Пхеньяна. Повторно він відбувся у 1953 році, а потім проводили щороку до 1960 року, після чого в його проведенні була перерва до початку 2000-х років.[7]

Зміна часового поясу Північної Кореї у 2015 році

[ред. | ред. код]

5 серпня 2015 року уряд Північної Кореї вирішив змінити свій часовий пояс назад на UTC+08:30 з 15 серпня 2015 року, і заявив, що офіційна назва буде Пхеньянський час (PYT).[8][9] Уряд Північної Кореї прийняв це рішення як відхід від «імперіалізму»; зміна часового поясу набула чинності в 70-ту річницю визволення Кореї.[10] Північна Корея скасувала зміну часового поясу в травні 2018 року.[11]

Південна Корея

[ред. | ред. код]

Державне свято

[ред. | ред. код]

У Південній Кореї в цей день відбувається багато заходів та подій, зокрема офіційна церемонія за участю президента республіки в Залі Незалежності Кореї в Чхонані або в Центрі виконавських мистецтв Седжонг.[12] Під час святкування прапори різних країн світу, вивішені посеред дороги в районі Джамсіл у Сеулі між Олімпійським стадіоном та Олімпійським парком, знімаються і замінюються на національні прапори Південної Кореї.[2]

На всіх будівлях і будинках рекомендується вивішувати національний прапор Південної Кореї Тегукгі. У цей день для нащадків активістів руху за незалежність не лише відкрито більшість громадських музеїв та місць, але й дозволено безкоштовний проїзд у громадському транспорті та міжміських поїздах.

Офіційна пісня «Кванбокчжоль» (광복절 노래) виконується на офіційних церемоніях. Текст пісні написав Чон Інбо (정인보), а мелодію — Юн Йонга (윤용하). У тексті йдеться про те, як «знову торкнутися землі» і про те, як «море танцює», як «цей день — залишає слід 40 років пристрасної крові, застиглий» і як «зберігати це навіки».[13]

Уряд традиційно видає спеціальні помилування Кванбокчолу.[14][15]

Замах на вбивство

[ред. | ред. код]

О 10:23, 15 серпня 1974 року, Мун Се Гванг, прихильник корейського народу Зайничі та симпатик Північної Кореї, намагався вбити президента Пак Чон Хі в Національному театрі Кореї в Сеулі під час церемонії Кванбокчоль; Пак не постраждав, але його дружина Юк Йон Су, перша леді Південної Кореї, була вбита.[16][17]

У масовій культурі

[ред. | ред. код]
  • «Пік», або «Життя Лі Йок-са, поета, який прийняв епоху», з Кім Донг-ваном з бойз-бенду Shinhwa у головній ролі — двосерійна спеціальна драма, показана на каналі MBC на честь Кванбокчола. Вона розповідає про життя поета і борця за незалежність Лі Юк Са, який жив за часів японського колоніалізму і помер у в'язниці в 40 років, залишивши після себе близько 40 поетичних творів.[18]
  • Третя драматична версія епічного роману Пак Кьонні Тодзі (дослівно «Земля») — це 52-серійна історична драма, яка транслювалася з 27 листопада 2004 року по 22 травня 2005 року південнокорейською телекомпанією SBS на честь 60-річчя Кванбокчеола; це єдина драматична екранізація після того, як було завершено всі 21 том.[19]
  • Можливість помилувати в'язнів у цей день була темою комедійного фільму «Втеча з в'язниці»», що вийшов на екрани у 2002 році, де головні герої втікають із в'язниці лише для того, щоб дізнатися, що їх помилують наступного дня в День Національного визволення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Seol Song Ah (7 грудня 2015). Kim Jong Un's birthday still not a holiday. Daily NK. Процитовано 13 січня 2017.
  2. ↑ а б в г National Liberation Day of Korea (Gwangbokjeol) – Celebration of Independence. 22 березня 2016.
  3. ↑ 8월 15일 한국만 독립한 거 아냐…또 어디? – 머니투데이. news.mt.co.kr. 15 серпня 2013.
  4. ↑ 北, 공화국 창건 역사 살펴보기. 통일뉴스. 7 вересня 2014.
  5. ↑ Toimela, Markku; Aalto, Kaj (2017). Salakahvilla Pohjois-Koreassa: Markku Toimelan jännittävä tie Pohjois-Korean luottomieheksi (фін.). Jyväskylä: Docendo. с. 40. ISBN 978-952-291-369-2.
  6. ↑ North Korea Liberation Day. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 11 вересня 2019.
  7. ↑ Sep. 8, Associated Press; Pt, 2018 3 Am (8 вересня 2018). North Korean military parades: 70 years of propaganda, intimidation and unity. Los Angeles Times.
  8. ↑ North Korea to introduce new timezone this month. BNO News. 7 серпня 2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  9. ↑ North Korea's new time zone to break from 'imperialism'. BBC News. 7 серпня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  10. ↑ Mathis-Lilley, Ben (7 серпня 2015). North Korea Invents New Time Zone, 'Pyongyang Time'. Slate.
  11. ↑ The brief history of North Korea's time zone. Washington Post. 4 травня 2018. Процитовано 15 серпня 2023.
  12. ↑ (кор.) Gwangbokjeol ceremony, Yonhap News, 15 August 2009. Retrieved 19 June 2010
  13. ↑ (кор.) Gwangbokjeol Song [Архівовано 10 жовтня 2007 у Wayback Machine.] at the Ministry of Patriots and Veterans Affairs
  14. ↑ (кор.) Gwangbokjeol pardons, Asia Today 11 August 2009. Retrieved 19 June 2010
  15. ↑ (кор.) Gwangbokjeol pardons, YTN 11 August 2009.Retrieved 19 June 2010
  16. ↑ Keon, Michael (1977). Korean Phoenix: A Nation from the Ashes (Hardback). Prentice-Hall International. с. 199. ISBN 978-013-516823-3.
  17. ↑ Jager, Sheila Miyoshi (2013). Brothers at War: The Unending Conflict in Korea (Hardback). London: Profile Books. с. 415. ISBN 978-1-84668-067-0.
  18. ↑ Ho, Stewart (24 квітня 2012). Kim Dong Wan's MBC Drama Receives Award at Houston International Film Festival. enewsWorld. CJ E&M. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 16 грудня 2012.
  19. ↑ List of Korean Historical Dramas (1981–2002) – Chicago Korean Drama Fan Club. deiner.proboards.com.

Додаткова література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/День_національного_визволення_Кореї