День незалежності (Бангладеш)
| День Незалежності | |
|---|---|
.svg) Перший прапор незалежного Бангладеш, який згодом був замінений на сучасний. | |
| Офіційна назва | День Незалежності |
| Ким святкується |  |
| Тип | Державне свято |
| Дата | 26 березня |
| Святкування | Підняття прапора, паради, нагородження до Дня незалежності, спів патріотичних пісень і гімна, промови Президента Бангладеш і Прем'єр-міністра Бангладеш, розважальні та культурні програми. |
 День незалежності у Вікісховищі  | |
День незалежності (бенг. স্বাধীনতা ও জাতীয় দিবস, Sbādhīnôtā Ō Jātīẏô Dibôs) відзначається 26 березня як національне свято в Бангладеш. В цей день було проголошено незалежність країни від Пакистану 26 березня 1971 року.
На загальних виборах у Пакистані 1970 року під час правління військового уряду президента Ях'ї Хана найбільша політична партія Ліга Авамі на чолі з Муджибуром Рахманом отримала явну більшість у Східному Пакистані, а також у провінційних зборах. Зульфікар Алі Бхутто вступив у змову з Ях'я-ханом і змінив свою позицію, відмовившись передати владу шейху Муджибу[1]. Між двома сторонами почалися переговори, однак правляче керівництво Західного Пакистану не довіряло шейху Муджибу. Коли стало очевидно, що обіцянки, дані урядом Західного Пакистану, не будуть дотримані, багато східно-пакистанських бангла-мовних мусульман та індуїстів почали жваву боротьбу за незалежність. 7 березня 1971 року Шейх Муджиб виголосив знамениту промову на іподромі Рамна, в якій закликав до руху за відмову від співпраці[2].
Влада, переважно із західного пакистанського персоналу, затримала офіцерів бенгальських збройних сил, сержантського та рядового складу. Вимушені зникнення набули масового характеру. 25-го вечора пакистанська армія розпочала операцію Прожектор[3], остаточно давши зрозуміти, що Західний Пакистан не готовий до передачі політичної влади Лізі Авамі на чолі з шейхом Муджібуром Рахманом[4].
Незалежність Бангладеш була проголошена 26 березня 1971 року (після 12 години ночі, 25 березня) під час першої варти шейхом Муджибуром Рахманом[5][6][7]. Потім цей текст було зачитано майором Зіауром Рахманом від імені шейха на радіостанції 27 березня 1971 року[8]. Потім народ Бангладешу взяв участь у дев’ятимісячній партизанській війні проти пакистанської армії та їхніх колабораціоністів, включаючи воєнізоване формування Разакар. Це призвело до загибелі близько 3 мільйонів бангладешців у війні за незалежність Бангладеш і геноциді в Бангладеш[9]. 16 грудня 1971 року Мукті-бахіні, згодом за військової підтримки Індії, завдали поразки пакистанській армії, що призвело до завершення війни та капітуляції Пакистану[10].
.jpg)
День незалежності зазвичай асоціюється з парадами, політичними промовами, ярмарками, концертами, церемоніями та різними іншими публічними та приватними заходами, присвяченими історії та традиціям Бангладеш. На теле- та радіостанціях до Дня Незалежності транслювали спеціальні програми та патріотичні пісні. Вранці може бути проведений тридцять один гарматний салют[11]. Головні вулиці прикрашені національними прапорами. Різні політичні партії та соціально-економічні організації проводять програми, щоб відзначити цей день належним чином, включаючи вшанування Національного меморіалу мучеників у Саварі поблизу Дакки[11].
Google показав дудл на честь Дня незалежності Бангладеш 26 березня 2017 року на своєму домені bd[12]. Того ж року святкування були організовані в Тріпурі, Індія, заступником верховного комісара Бангладеш, який знаходиться там[13].
У 2021 році Бангладеш відзначив золотий ювілей незалежності від Пакистану[14].
- ↑ Bangladesh Awami League. Banglapedia (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Declaration of Independence. Banglapedia (англ.). Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ The emergence of Bangladesh. The Daily Star (англ.). 21 березня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Operation Searchlight. Banglapedia. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 14 липня 2019.
- ↑ Bangabandhu Shadhinota Ghoshonar Telegraphic Barta. BDNews24. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ সংযোজনস্বাধীনতার ঘোষণা: বেলাল মোহাম্মদের সাক্ষাৎকার. bdnews24.com. Архів оригіналу за 29 березня 2010. Процитовано 25 березня 2019.
- ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2015. Процитовано 5 квітня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ March 27, 1971: Zia makes radio announcement on independence on be half of Sheikh Mujib. The Daily Star (англ.). 26 березня 2018. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
- ↑ Bangladesh remembers martyrs on 46th Independence Day. Canindia News (амер.). Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Ziauddin Choudhury (16 грудня 2007). Remembering December 16, 1971. The Daily Star. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
- ↑ а б Bangladesh Air Force, 15 individuals win Independence Award 2017. bdnews24.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Google Doodle celebrates Bangladesh's Independence Day. Dhaka Tribune (амер.). 26 березня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Bangladesh's Independence Day observed in Tripura. The Daily Star (англ.). 1 квітня 2017. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ Bangladesh set to celebrate Independence Day Friday UNB. Dhaka Tribune (англ.). 25 березня 2021. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.