Дунаїв (Кременецький район)
село Дунаїв | |
---|---|
Кременецькі гори неподалік від села | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький |
Рада | Дунаївська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA61020070160088200 |
Облікова картка | Дунаїв |
Основні дані | |
Засноване | 1625 |
Населення | 515 |
Територія | 1.310 км² |
Густота населення | 393.13 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47023 |
Телефонний код | +380 3546 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°3′30″ пн. ш. 25°35′24″ сх. д. / 50.05833° пн. ш. 25.59000° сх. д. |
Водойми | Іква |
Відстань до районного центру |
16 км |
Найближча залізнична станція | Рівне, Дубно, Кременець, Радивилів, Тернопіль |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ду́наїв — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Іква, у центрі району, при підніжжі Кременецьких гір.
До 2020 - центр сільради, якій були підпорядковані села Богданівка, Куликів, Савчиці. У зв'язку з переселенням жителів хутір Заболотний (Вірля) виключений з облікових даних.
Населення — 517 осіб (2003). Відстань до районного центру 11 км, до найближчої залізничної станції 25 км.
Поблизу Дунаєва виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, черняхівської та давньоруської культур.
За історичними даними село Дунаїв вперше згадується у 1438 році як Денятин. У 1493 р. Дунаїв (також Куликів та Рудка) належали луцькому старості Петрові Монтигердовичу.[1][2]
19 липня 1506 року село Денятин отримав у вічне володіння волинський боярин, зем'янин Луцького повіту Митько Бабинський. Відповідну грамоту затвердив король польський і великий князь литовський Олександр І Ягеллончик.[3]
У 1534 р. Микола-Христофор Радзивілл (Чорний) продав віленському біскупу Яну (Івану) з литовських князів спільний пол. macierzysty маєток Дунаїв (також Куликів, Рудку) Крем'янецького повіту.[4]
Як замкове село Дунаїв згадується у 1545 році. Так за люстрацією Кременецького замку в Дунаєві був замковий млин на три камені.[5] Це саме джерело вказує, що в переліку замкових сіл та людей при ньому (дані за люстраціями 1542, 1545, 1552рр) Дунаїв (17 тяглих; те ж; 11 дворищ; 11 димів, городників 6, на волі 6 димів);
Була польська, потім німецька та радянська окупація, тепер — у незалежній Україні.[5]
У 1975 році на честь 40-річчя перемоги в Другій світовій війні відкрито монумент Слави воїнам землякам.
В селі є дерев'яна церква Святого Димитрія, збудована в 1879 році. У 2005 році побудували капличку на честь Св. Пантелеймона, де освячується вода в день його пам'яті.
24 серпня 2014 року відкрито пам'ятник Олександру Капіносу, герою Небесної сотні[6][7].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади[8].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.[9]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 507 | 98,45 |
російська | 8 | 1,55 |
Діють: Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя України Олександра Капіноса, дошкільний навчальний заклад загального розвитку «Бджілка», Будинок культури, бібліотека, клуб, амбулаторія (загальної практики сімейної медицини), перукарня, відділення зв'язку (Укрпошта), 6 торгових закладів.
- Іван Рудницький (1856–1906) — нотаріус, громадський діяч.
- Олександр Капінос (1984–2014) — Герой України, учасник Революції гідності.
- Зіновій Демко (нар. 1950) — економіст, господарник, громадський діяч, меценат.
У селі проживає та очолює місцеве господарство «Денятин» агроном, краєзнавець В. Бернацький, який 12 років працював директором Кременецького краєзнавчого музею.
-
Церква Святого Димитрія ПЦУ
-
Церква УПЦ
-
Будинок культури
-
Дорога через село
-
Пам'ятний хрест
-
Пам'ятний знак Борцям за волю України
-
Річка Іква біля села
- ↑ Дунаїв. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
- ↑ А. Блануца, Д. Ващук, Д. Вирський. «Акти Волинського воєводства кінця XV–XVI ст.» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2022.
- ↑ «Акти Волинського воєводства кінця XV–XVI ст.» А. Блануца, Д. Ващук, Д. Вирський. Київ–2014. с. 58—59.
- ↑ H. Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515–1565) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/2, zeszyt 125. — 193 — 384 s. — S. 345. (пол.)
- ↑ а б Кременецький замок | Спадщина Предків. spadok.org.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
- ↑ На Тернопільщині відкриють пам'ятник Герою Небесної сотні // Місто[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Герою Небесної сотні Олександру Капіносу встановили пам'ятник. Еспресо TV. 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 18 березня 2022.
- Грищук М., Мельничук Б. Дунаїв // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 545. — ISBN 966-528-197-6.
- Івахів Г., Уніят В., Фурсик М. Дунаїв // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 541—542. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Dunajów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 452. (пол.)
- «Акти Волинського воєводства кінця XV–XVI ст.» А. Блануца, Д. Ващук, Д. Вирський. Київ–2014. ст. 58-59