Координати: 50°4′5″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 50.06806° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 50.06806; 25.60333
Очікує на перевірку

Куликів (Кременецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Куликів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький
Тер. громада Кременецька міська громада
Код КАТОТТГ UA61020070270073037
Облікова картка Куликів 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 406
Територія 1.010 км²
Густота населення 401.98 осіб/км²
Поштовий індекс 47023
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°4′5″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 50.06806° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 50.06806; 25.60333
Водойми Іква
Відстань до
районного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67
Карта
Куликів. Карта розташування: Україна
Куликів
Куликів
Куликів. Карта розташування: Тернопільська область
Куликів
Куликів
Мапа
Мапа

CMNS: Куликів у Вікісховищі

Ку́ликів — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Іква, у центрі району. До 2020 підпорядковане Дунаївській сільській раді.

Населення — 404 особи (2003).

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу Куликова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту й давньоруської культури.

За історичними даними перша писемна згадка про село Куликів, що належала Петру Яновичу Монтигердовичу – луцькому старості датується 1493–м роком. Крім Куликова йому належали села Дунаїв та Рудка. Після смерті успадкувала внука – Ганна Кішка. Сини пані Ганни: Микола та Ян Радзівіли у 1534 році продали всі ці села Віленському єпископу – сину короля, який на той час володів містом Кременцем та деякими навколишніми селами. А в 1536 році. ці надбання дісталися королеві Боні, що проживала у Кременецькому замку.

У зв'язку з тим у реєстрі Кременецького замку за 1545 рік згадується село Куликів в якому проживало 4 селянських сім»ї.

У переліку замкових сіл та людей при Кременецькому замку (дані за люстраціями 1542, 1545, 1552 рр): Куликів ( 4 тяглих; те ж; дворищ 2, димів 2, огородників 4, на волі димів 7);[1]

Після так званої Лівонської війни з'явилися перебіжчики з Московії і у 1563 році село Куликів належало трьом перебіжчикам: Омеляну Ушакову, Захарію Мубятишу, Леву Зверєву. За кілька років перший із них придбав частки другого і третього, укорінився і започаткував новий шляхетський рід Ушакових-Куликівських.

У жовтні 1846 року, під час подорожі в складі археологічної експедиції, проїздом до Почаєва, с. Куликів відвідав Т. Г. Шевченко і написав поему «Варнак».

Була польська, потім німецька окупації, радянська влада, у даний період незалежна Україна.

22 жовтня 1944 року в селі Куликів народився Анатолій Багнюк — філософ, автор ряду книг і підручників із філософії, історії символіки, збірки байок та гуморесок.

У 2009 році збудований і відкритий перший в районі пам'ятний знак «Борцям за волю України».

13 жовтня 2018 р., у ході архіпастирського візиту на Тернопільщину, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Чин освячення новозбудованого храму на честь Покрови Божої Матері.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади[2].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.[3]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,26
російська 0,49
молдовська 0,25

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Дерев'яна церква обмурована піноблоком

Церква святої Покрови.

1742 року Куликові була збудована велика гарна церква. В часи Першої Світової війни, коло Австрійські війська знаходилися під горою “Гостра”, а Російські вздовж річки Іква на церкву впав снаряд, церква згоріла. Близько 1918 року на її місці збудували маленьку каплицю. Церкви колись будували у вигляді хрестів, і у вигляді кораблів. Куликівська каплиця належала до другого типу, потім добудували з боків місце для співаків і для панахид. Таким чином церква стала мати вигляд хреста. Пізніше добудували дзвіницю, а за Радянського Союзу розширили вівтар. І церква більше не змінювала своєї форми.

Пам'ятки історії: У 2009 році збудований і відкритий перший в районі пам'ятний знак «Борцям за волю України».

Знаходиться дерев'яна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, збудована в році.

13 жовтня 2018 р., у ході архіпастирського візиту на Тернопільщину, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Чин освячення новозбудованого храму на честь Покрови Божої Матері.[5]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кременецький замок | Спадщина Предків. spadok.org.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.
  5. Патріарх Філарет освятив новозбудований храм у селі Куликів поблизу Почаєва. https://www.cerkva.info/. Українська православна церква Київського патріархату. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.

Література

[ред. | ред. код]