Перейти до вмісту

Деніс Потвен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Деніс Потвен
Народився 29 жовтня 1953(1953-10-29) (71 рік)
Ваньє, Онтаріо, Канада
Зріст 183 см
Вага 93 кг
Позиція захисник
Кидок лівий
Проф. клуби «Нью-Йорк Айлендерс»
Нац. збірна Канада Канада
Драфт НХЛ 1-й загальний, 1973
«Нью-Йорк Айлендерс»
Ігрова кар'єра 1973 — 1988
Зала слави, 1991

CMNS: Деніс Потвен у Вікісховищі

Деніс Потвен (англ. Denis Potvin; нар. 29 жовтня 1953, Ваньє, Онтаріо, Канада) — канадський хокеїст, захисник. Член Зали слави хокею. Чотириразовий володар кубка Стенлі.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У юніорській лізі провінції Онтаріо виступав за команду «Оттава-67». За п'ять сезонів провів 279 матчів, набрав 358 очок за системою гол плюс пас. 1973 року був обраний на драфті НХЛ, під 1-м загальним номером, найслабшим клубом минулого чемпіонату — «Нью-Йорк Айлендерс».

У першому сезоні був визнаний найкращим новачком ліги, отримав нагороду Колдера. Протягом 70-х «Айлендерс» поступово зміцнював свої позиції, а в першій половині 80-х років став найсильнішою командою ліги. Деніс Потвін, разом з нападниками Майком Боссі й Браєном Тротьє, був лідером того складу.

Перший гравець «Айлендерс», який провів 1000 ігор у регулярному чемпіонаті. Вісім сезонів був капітаном команди (1979—1987). П'ять разів грав у фіналах кубка Стенлі (1980—1984). Тричі визнавався найкращим захисником ліги і отримував трофей Джеймса Норріса. За підсумками сезону шість разів обирався до першого складу збірної «Всіх зірок» (1974—1976, 1978, 1979, 1981) і двічі — до другого (1977, 1984).

Першим із захисників Національної хокейної ліги набрав 1000 результативних пунктів у чемпіонаті (4 квітня 1987 року). З гравців «Айлендерс» таке досягнення раніше покорялося лише Майку Боссі й Браєну Тротьє. Всього у регулярному чемпіонаті провів 1060 матчів, закинув 310 шайб, зробив 742 результативні передачі; а на стадії плей-оф — 185 матчів, 56 голів, 108 передач.

У складі національної збірної переможець першого і фіналіст другого розіграшів кубка Канади. Третій призер чемпіонату світу 1986 року. Всього за збірну Канади провів 21 матч, закинув 4 шайби, зробив 17 результативних передач. У лютому 1979 року в нью-йоркському «Медісон-сквер-гардені» захищав кольори збірної Національної хокейної ліги у серії матчів з командою Радянського Союзу[1].

1991 року був обраний до Зали слави хокею. З 1 лютого 1992 року номер «5», під яким він виступав, не використовується у клубові «Нью-Йорк Айлендерс». 1997 року канадський журнал «The Hockey News» опублікував список 100 найкращих гравців в історії Національної хокейної ліги. У ньому Деніс Потвін розташувався на 19-й позиції. Тринадцять років потому журнал надрукував оновлений список 100 найкращих гравців НХЛ усіх часів, але вже з розбивкою спортсменів за їх ігровими позиціями. У цьому варіанті Деніс Потвін посідає шосте місце серед захисників.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Кубок Стенлі (4): 1980, 1981, 1982, 1983
  • Кубок Канади (1): 1976
  • Трофей Колдера (1): 1974
  • Трофей Джеймса Норріса (3): 1976, 1978, 1979

Статистика

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів:

Сезон Клуб Ліга Регулярна першість Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1968-69 «Оттава-67» ОХА 46 12 25 37 83
1969-70 «Оттава-67» ОХА 42 13 18 31 97 5 2 1 3 9
1970-71 «Оттава-67» ОХА 57 20 58 78 200 11 4 6 10 26
1971-72 «Оттава-67» ОХА 48 15 45 60 188
1972-73 «Оттава-67» ОХА 61 35 88 123 232 9 6 10 16 22
Усього 254 95 234 329 800 25 12 17 29 57
1973-74 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 77 17 37 54 175
1974-75 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 79 21 55 76 105 17 5 9 14 30
1975-76 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 78 31 67 98 100 13 5 14 19 32
1976-77 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 80 25 55 80 103 12 6 4 10 20
1977-78 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 80 30 64 94 81 7 2 2 4 6
1978-79 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 73 31 70 101 58 10 4 7 11 8
1979-80 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 31 8 33 41 44 21 6 13 19 24
1980-81 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 74 20 56 76 104 18 8 17 25 16
1981-82 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 60 24 37 61 83 19 5 16 21 30
1982-83 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 69 12 54 66 60 20 8 12 20 22
1983-84 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 78 22 63 85 87 20 1 5 6 28
1984-85 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 77 17 51 68 96 10 3 2 5 10
1985-86 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 74 21 38 59 78 3 0 1 1 0
1986-87 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 58 12 30 42 70 10 2 2 4 21
1987-88 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 72 19 32 51 112 5 1 4 5 6
Усього 1060 310 742 1052 1356 185 56 108 164 253

Статистика виступів у збірних:

Рік Команда Турнір І Г П О ШХ
1976 Канада КК 7 1 8 9 16
1979 НХЛ КВ 2 0 0 0 0
1981 Канада КК 7 2 5 7 12
1986 Канада ЧС 7 1 4 5 6
Національна збірна 21 4 17 23 44

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За збірну НХЛ, окрім канадців, виступало троє шведських хокеїстів: Бер'є Сальмінг («Торонто Мейпл-Ліфс»), Ульф Нільссон і Андрес Хедберг (обидва — «Нью-Йорк Рейнджерс»).

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Статистика виступів та профіль гравця на NHL.comEliteprospects.comHockey-Reference.comLegends of HockeyThe Internet Hockey Database
  • Профіль (анг.) . Eliteprospects.com. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
  • Профіль (анг.) . NHL.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.