Перейти до вмісту

Департамент поліції Лос-Анджелеса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Департамент поліції Лос-Анджелеса
англ. City of Los Angeles Police Department
Герб департаменту
Прапор департаменту
Значок департаменту
 
Загальна інформація:
Тип: Орган публічної влади
Юрисдикція: місто Лос-Анджелес, Каліфорнія
Площа юрисдикції: 1301,97 км2
Населення: 3,8 млн осіб
Дата заснування: 1869[1]
Девіз: англ. To Protect and to Serve («Захищати і Служити»)
Структура:
Шеф поліції: Майкл Мур (англ. Michael Moore)
Керівна організація: Los Angeles City Council
Кількість співробітників: 12 616:
* 9843 офіцерів (2013)[2]
* 2773 цивільних (2013)[2]
Бюджет: 1.4 млрд доларів США
Кількість відділків: 21
Штаб-квартира:
Мапа
Адреса штаб-квартири: 100 West 1st Street Los Angeles, California, U.S
Обладнання:
Машин: 6000
Човнів: 2
Гелікоптерів: 26
Літаків: 3
Коней: 40
Собак: 2 бладгаунди
20 німецьких вівчаркок
Інше: Ford Explorer

Ford Crown Victoria

Dodge Charger

Ford Taurus

Вебсайт:
www.lapdonline.org
Зона юрисдикції департаменту

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Департамент поліції Лос-Анджелеса

Департамент поліції Лос-Анджелеса (англ. Los Angeles Police Department; скорочення англ. LAPD; офіційна назва англ. City of Los Angeles Police Department) — правоохоронний орган американського міста Лос-Анджелес, Каліфорнія. Департамент має 9843 офіцерів[2] і 2773 цивільних співробітників,[2] що робить його третім за величиною муніципальним департаментом поліції в Сполучених Штатах Америки, після Департаменту поліції Нью-Йорка та Департаменту поліції Чикаго[en].

Через вплив ЗМІ та культури- цей департамент асоціюється із расизмом і жорстокістю. Які у 1992, після побиття чорношкірого Родні Кінга (англ. Rodney King), спричинили великі безлади та безпорядки.

Поліцейський департамент Лос-Анджелеса набув величезної популярності в світі, та є мабуть найпопулярнішим поліцейським департаментом США після Нью-Йорку (NYPD). Це сталося, зокрема, через велику кількість фільмів та серіалів про поліцію. Адже цей департамент фігурує у фільмах Новобранець Патруль (End of Watch), Саутленд (SouthLAnd), S.W.A.T. (2003), S.W.A.T (2017 TV- Series), NCIS: поліція Лос-Анджелеса.

Історія

[ред. | ред. код]

Перше поліцейське формування в місті Лос-Анджелес було створено в 1853 році — «Рейнджери Лос-Анджелеса» (Los Angeles Rangers), сили, сформовані з добровольців, які допомагали існуючим в окрузі силам правопорядку. Рейнджерів незабаром змінила гвардія міста Лос-Анджелеса, яка також була складається з добровольців групою. Ці сили не були особливо ефективні, і Лос-Анджелес став відомий як місто, в якому процвітали насильство, азартні ігри і «порок». Перші оплачувані сили правопорядку були створені в 1869 році, коли були найняті 6 співробітників, які служили під керівництвом маршала міста Вільяма Уоррена. До 1900 року під командуванням Джона М. Гласса знаходилося 70 офіцерів — по одному на кожні 1500 чоловік. У 1903 році, з введенням цивільної служби, ці сили були збільшені до 200 чоловік. Під час Другої світової війни, під керівництвом Клеменса Б. Хоррала, значна частина персоналу поліції була рекрутувати військовими. Незважаючи на всі зусилля по збереженню достатнього числа службовців, поліція мало що могла зробити для ефективної протидії заворушенням «зутов» в 1943 році. Хоралл був замінений на своєму посту відставним адміралом Вільямом А. Уортоном, який служив в якості тимчасового глави департаменту до 1950 року, коли Вільям Паркер став його наступником і служив на цій посаді до самої своєї смерті в 1966 році. Паркер виступав за професіоналізм поліції і незалежність її від цивільної адміністрації. Проте, скандал 1951 року народження, який отримав назву «Криваве Різдво», привів до закликів зробити поліцію підзвітній цивільним службам і покласти край передбачуваним жорстокості, лагодиться поліцією. Під час керівництва Паркера інспектор Деріл Гейтс також створив першу команду SWAT (Special Weapons and Tactics — «Спеціальне зброю і тактика») в правоохоронній системі США. Співробітник департаменту Джон Нельсон, а потім інспектором-Деріл Гейтс створили в 1965 році програму для боротьби з погрозами з боку радикальних організацій, таких як Партія чорних пантер, що діяли в країні в епоху війни у ​​В'єтнамі. Найбільшою поліцейської облавою, організованою і проведеною Департаментом, вважається облава на колишнього поліцейського Департаменту — Крістофера Дорнер, яка була здійснена в першій половині лютого 2013

Організація

[ред. | ред. код]

Оперуючи близько 10.000 поліцейськими, та 6000 автомобілями, поліцейський департамент обслуговує 503 миль квадратних, поділяючись на 21 поліцейську зону. Кожна зона має свій номер, як от наприклад Central Area -1, Newton Area -13, Van Nuys-9, Hollywood Area-6, які зазвичай позначаються білими цифрами на багажниках автомобілів, або чорними цифрами на білому даху маркірованих патрульних позашляховиків (Ford Explorer) Хоча Newton Area належить до Центрального бюро, де-факто, вона обслуговує південний централ.

Таблиця відповідальних бюро

[ред. | ред. код]
Центральне Бюро Південне Бюро Бюро долин Західне Бюро
Central Area (1) 77th Street Area (12) Devonshire Area (17) Hollywood Area (6)
Hollenbeck Area (4) Harbor Area (5) Foothill Area (16) Olympic Area (20)
Newton Area (13) Southeast Area (18) Mission Area (19) Pacific Area (14)
Northeast Area (11) Southwest Area (3) North Hollywood Area (15) Wilshire Area (7)
Rampart Area (2) Van Nuys Area (9) West LA Area (8)
Topanga Area (21)
West Valley Area (10)

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Поліція Лос-Анджелеса один із перших департаментів поліції у США, що отримали для випробувань і тестування електромобіль Tesla Model S P85D.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Los Angeles Police Department: Then and Now. Los Angeles Police Museum. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 29 листопада 2014.(англ.)
  2. а б в г Full-time Law Enforcement Employees by State by City, 2013. Federal Bureau of Investigation. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 29 листопада 2014.(англ.)
  3. Поліція Лос-Анджелеса пересідає на електромобілі. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 13 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]