Депок
Депок індонез. Kota Depok | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
6°23′24″ пд. ш. 106°49′48″ сх. д. / 6.39000° пд. ш. 106.83000° сх. д. | ||||||||
Країна | Індонезія | |||||||
Регіон | Західна Ява | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ |
| |||||||
Засновано | 27 квітня 1999[3] | |||||||
Площа | 200,29 км² | |||||||
Населення | 2 056 335[1] 2020 | |||||||
· густота | 10 000 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 84 м | |||||||
Офіційна мова | індонез. | |||||||
Міста-побратими | Осакі[4] | |||||||
Телефонний код | (+62) 21 | |||||||
Часовий пояс | UTC+7 | |||||||
Номери автомобілів | B | |||||||
GeoNames | 6751097 | |||||||
OSM | r14525364 ·R | |||||||
Міська влада | ||||||||
mayor of Depokd | Мохаммад Ідріс Абдул Сомад[en] | |||||||
Вебсайт | www.depok.go.id/ | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Депок у Вікісховищі |
Депок (індонез. Kota Depok) — одне із міст-мільйонерів провінції Західна Ява, Індонезія. Депок із координатами 6°23′24″ пд. ш. 106°49′48″ сх. д. / 6.39000° пд. ш. 106.83000° сх. д., розташований на північному заході острова Ява. Місто розвивається як місто-супутник Джакарти, багато жителів працюють в столиці Індонезії.
Місто знаходиться на південь від індонезійської столиці Джакарти. Площа міста 200,29 км², населення — 2 056 335 жителів на 2020 рік. Густина населення 7,054 чол./км².
18 травня 1696 року колишній офіцер VOC Корнеліс Честелейн купив 12,44 км² землі, що складає 6,2 % теперішньої території Депока. Розвиваючи індустріальні заводи за допомогою місцевих робітників, Честелейн приділяв увагу христианізації ідонезійців. Він заснував конгрегацію «De Eerste Protestante Organisatie van Christenen» (DEPOC)[5]. Хоча назва Depok, що значить «самітня оселя» існувало і до створення конгрегації, деякі дослідники вважають, що саме абревіатура дала назву місту. Після своєї смерті Корнеліс Честелейн звільнив всіх своїх рабів і наділив їх землею, зробивши землевласниками.
У 1871 році голландський уряд дозволив Депоку мати власний уряд і президента. У 1952 році контроль над містом перейшов до уряду Індонезії.
У березні 1982 року Депок був перекваліфікований в адміністративне місто, в 1999 році в місто, що очолюється мером.
20 квітня 1999 року Депок приєднав до себе деякі райони Боґор, і його площа стала рівною 200,29 км².[6] Ця дата святкується як дата заснування Депоку.
Місто ділиться на 6 районів: Беджі (Beji), Чіманггіс (Cimanggis), Лімо (Limo), Панчоран Мас (Pancoran Mas), Саванґан (Sawangan) і Сукмаджая (Sukmajaya).
Список мерів Депока:
- Мохаммад Рукаса Сурадімаджа (1982—1984)
- Ібід Тамджід (1984—1988)
- Абдул Вахьян (1988—1991)
- Мохаммад Масдукі (1991—1992)
- Соф'ян Сафарі Хамім (1992—1996)
- Бадрул Камал (1997—2005)
- Нур Махмуді Ісмаіл[en] (2006—2016)
- Мохаммад Ідріс Абдул Сомад[en] (з 2016)
Депок відомий як місто студентів, у місті розташовані такі великі університети:
- Індонезійський університет
- Universitas Gunadarma
- Politeknik Tugu
- Politeknik Negeri Jakarta
В Депоку є приватні мовні школи: EF English First, ILP та інші.
В Депоку розташовані такі лікарні і клініки:
- RSIA Hermina
- RS Bunda
- RS Tugu Ibu
- RS Sentra Medika
- RS Puri Cinere
- Rumah Sakit Bhakti Yudha
В Депоку розташовані такі торговельні центри: Margo City[7], Mall Depok, Depok Plaza, SixtyOne Building і Depok ITC.
-
Вулиця в Депоку
-
Вуличні затори
Головним засобом пересування в місті є мотоцикли та машини. Як супутник Джакарти, Депок відомий своїм дуже щільним дорожнім рухом. На дорогах між Джакартою і Депоком зазвичай пробки.
Існує автобусна мережа, а також система швидкісного транспорту KRL Jabodetabek. Слово Jabo(de)tabek розшифровується як з'єднання перших літер назв міст: Jakarta, Bogor, Depok, Tangerang та Bekasi. Потяги є найшвидшим і найпопулярнішим транспортом для поїздок в центральну частину Джакарти, тому в них багатолюдно.
В Депоку існує чимало місцевих ресторанів із традиційною кухнею, у той же час існують і міжнародні мережі, такі як McDonald's, A&W, Kentucky Fried Chicken, Starbucks.
В Депоку є футбольна команда Персікад, що грає на стадіоні Мерпаті (40000).
-
Студенти на велодоріжці
-
Житлові будинки
-
Мобільна пошта
-
Університетська мечеть
- ↑ Населення 2020. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ https://www.depok.go.id/sejarah
- ↑ https://palapanews.com/2017/01/30/kerjasama-dengan-jepang-pengelolaan-sampah-di-depok-canggih/
- ↑ Margonda.com. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ depok.go.id. Архів оригіналу за 26 вересня 2002. Процитовано 7 грудня 2016.
- ↑ margocity.com. Архів оригіналу за 8 січня 2007. Процитовано 14 червня 2022.
- Офіційний сайт [Архівовано 26 вересня 2002 у Wayback Machine.]
- Депок, Індонезія
- Історія Депока [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Nature reserve Pancoran Mas in subdistrict Pancoran Mas of Depok
- Margo City [Архівовано 8 січня 2007 у Wayback Machine.] Найбільший ТЦ в Депоку(англ.)
- Індонезійський університет [Архівовано 28 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Університет Гунадарма [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
№ | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Джакарта Сурабая |
1 | Джакарта | Джакарта | 9 588 198 | 11 | Південний Тангеранг | Бантен | 1 290 322 | Бандунг Бекасі |
2 | Сурабая | Східна Ява | 2 765 487 | 12 | Богор | Західна Ява | 950 334 | ||
3 | Бандунг | Західна Ява | 2 394 873 | 13 | Батам | Острови Ріау | 944 285 | ||
4 | Бекасі | Західна Ява | 2 334 871 | 14 | Пеканбару | Ріау | 897 767 | ||
5 | Медан | Північна Суматра | 2 097 610 | 15 | Бандар-Лампунг | Лампунґ | 881 801 | ||
6 | Тангеранг | Бантен | 1 798 601 | 16 | Паданг | Західна Суматра | 833 562 | ||
7 | Депок | Західна Ява | 1 738 570 | 17 | Маланг | Східна Ява | 820 243 | ||
8 | Семаранг | Центральна Ява | 1 555 984 | 18 | Денпасар | Балі | 788 589 | ||
9 | Палембанг | Південна Суматра | 1 455 284 | 19 | Самаринда | Східний Калімантан | 727 500 | ||
10 | Макасар | Південне Сулавесі | 1 338 663 | 20 | Тасікмалая | Західна Ява | 635 464 |