Деревинні пластики

Деревинні пластики[1][2][3][4] — пластифіковані деревинні матеріали, одержувані комплексною механічною, термічною та хімічною обробкою сировини (лущеного шпону, подрібненої деревини тощо). Деревинні пластики поділяють на деревинношаруваті пластики та деревиннопластичні маси.
Деревинні пластики характеризуються значною механічною міцністю, вологостійкістю, добрими електроізоляційними властивостями та ін. Їх використовують як конструкційний, електроізоляційний, стіновий та виробний матеріал у машино- й суднобудуванні, електротехніці, будівництві тощо.
Деревинношаруваті пластики (напр., лігнофоль, дельта-деревину) виготовляють у вигляді плит із шпону, який просочують синтетичними смолами, підсушують, складають у пакети і пресують під тиском 10-17,5 МПа при т-рі 120–150° С. Довжина плит 700-5600, ширина 800–1200, товщина 1-60 мм. Плити зміцнюють сталевими сітками, фольгою, прогумованою тканиною тощо.
Деревиннопластичні маси (профільні вироби — втулки, підшипники, зубчасті колеса, плиткові матеріали — паркетні плитки та ін.) виготовляють у прес-формах з подрібненої деревини, просоченої синтетичними смолами.
- ↑ Технологія деревинних плит і пластиків: підручник / П. А. Бехта ; Український держ. лісотехнічний ун-т. - К. : Основа, 2004. - 780 с. - ISBN 966-699-044-X
- ↑ Особливості термінології щодо назви плит із подрібненої деревини / З. С. Сірко, В. М. Головач, О. М. Грищенко, Д. П. Торчилевський // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Лісівництво та декоративне садівництво. - 2015. - Вип. 219. - С. 279-282 [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Деревинний // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Деревинний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- УРЕ [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Деревні пластики // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 79. — ISBN 978-966-7407-83-4.
![]() |
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |