Державна влада Ірландії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державна влада Ірландії
CMNS: Державна влада Ірландії у Вікісховищі
Президент Ірландії Майкл Гіггінс

Політична структура Ірландії — парламентська унітарна і демократична республіка. Є державою-членом Європейського Союзу. Основа політичного устрою країни — Конституція Ірландії, яка була прийнята на загальному референдумі 29 грудня 1937 року.

Глава держави

[ред. | ред. код]
Резиденція президента Ірландії

Глава держави — Президент (ірл. Uachtarán na hÉireann Формально Президент є однією з трьох частин Ірландського парламенту, який також включає Дойл Ерен (нижня палата) і Шенад Ерен (верхня палата). На відміну від більшості парламентських держав, Президент навіть не є номінальним главою виконавчої влади. Виконавча влада покладається на Уряд. Однак, він має інформувати Президента про свої рішення з питань внутрішньої і зовнішньої політики Ірландії. Повноваження Президента чітко прописані в Конституції Ірландії, а деякі свої повноваження він здійснює після обов'язкових консультацій з Урядом.

У більшості випадків Президентську комісію називають колегіальним віце-президентом, з причини відсутності в Ірландії поста Віце-президента. Якщо з якої-небудь причини Президент не в змозі виконувати свої функції або якщо посада Президента є вакантною, то обов'язки Президента виконуються Президентської комісією.

Президентом може стати будь-який громадянин Ірландії, що досяг 35-річного віку. Він обирається таємним голосуванням строком на 7 років. Кандидат, може бути, висунутий на пост Президента від не менше ніж 20 членів Парламенту або не менше ніж 4 радами міст або графств. Крім того, чинний або колишній президент Ірландії, який відпрацював один термін, має право самостійно балотуватися на другий термін. У разі, якщо є тільки один кандидат, вибори не проводяться і він автоматично вступає на посаду.

Виконавча влада

[ред. | ред. код]
Урядові будівлі[en] в Дубліні

Виконавчу владу в країні здійснює уряд, який складається щонайбільше з 15 членів Кабінету міністрів, включаючи Прем'єр-міністра (ірл. Taoiseach і Заступника Прем'єр-міністра (ірл. Tánaiste Прем'єр-міністр призначається Президентом за пропозицією нижньої плати парламенту. Кабінет міністрів формується Прем'єр-міністром самостійно, обрані ним міністри приступають до виконання своїх повноважень після схвалення їх кандидатур Дойл Ерен і призначення їх Президентом. Палата представників може оголосити вотум недовіри Уряду, тоді Прем'єр-міністр подає у відставку, або просить Президента оголосити про розпуск Дойл Ерен, після чого проходять вибори до нижньої палати парламенту.

Законодавча влада

[ред. | ред. код]
Ленстер-хаус, резиденція Ірландського парламенту

Стаття 15 Конституції Ірландії проголосила ірл. Oireachtas як національний парламент Ірландії[1]. Національний парламент складається з Президента Ірландії і двох обраних палат: Dáil Éireann (Палата представників) і Seanad Éireann (Сенат). Палата представників на сьогоднішній день є домінуючою палатою законодавчої влади, тому що Конституцією на неї покладено широке коло повноважень. Вона складається з 166 депутатів, які називаються в Ірландії Тахте Дойле[en] або, частіше, ТД (ірл. Teachta Dála). Сенат є в значній мірі консультативним органом. Він складається з 60 членів, званих сенаторами. Президент може накласти вето на законопроєкти прийняті парламентом, а також може направити їх до Верховного суду Ірландії за визнанням їх невідповідними Конституції[2] .

Судова влада

[ред. | ред. код]

Судова система в Ірландії побудована на загальному праві[3] і входить до англо-американської правової системи. Судова система складається з Верховного суду, Високого суду та інших нижчих судів. Судді призначаються Президентом після їх номінації на посаду судді Урядом. Вони можуть бути відсторонені від посади лише за поведінку, що паплюжить честь і гідність судді або через свою недієздатність. Втім, навіть у такому випадку потрібен дозвіл обох палат Парламенту. Найвищою інстанцією в Ірландії є апеляційна колегія Верховного суду, яка складається з головного судді, семи суддів, і за посадою, також, до колегії входить Голова Верховного суду. Верховний суд рідко розглядає справи в повному складі і, як правило, справи розглядаються в колегіях з трьох, п'яти або семи суддів.

Міжнародні відносини

[ред. | ред. код]
Посольство Ірландії в Вашингтоні

Сучасна зовнішня політика Ірландії багато в чому обумовлена її членством в Європейському союзі, хоча двосторонні відносини з Сполученими Штатами Америки та Сполученим Королівством також мають важливе значення для країни. Ірландія прагне до незалежності у зовнішній політиці, тому не є членом НАТО і проводить політику військового нейтралітету, хоча при цьому з 1958 року її війська беруть участь у миротворчих операціях ООН[4] .

Ірландія стала членом ООН в 1955 році[5]. Республіка також є членом Банку міжнародних розрахунків, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Ради Велика Британія - Ірландія[en], Ради Європи, Селтік Ліга[en], Європейського Союзу, Європейської економічної комісії ООН, Економічного і валютного союзу Європейського союзу, Європейського космічного агентства, ФАО, МАГАТЕ та ін.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Конституция Ирландии. Официальный сайт Конституционного суда Республики Армения. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  2. История Парламента Ирландии. Официальный сайт Парламента Ирландии. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 26 липня 2021.
  3. Правовая система Республики Ирландия. Российское законодательство и Комментарии. 2007. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  4. Кофи Аннан поблагодарил Ирландию за участие в миротворческих операциях ООН в Африке. Центр новостей ООН. 15 октября 2004.
  5. Рост численности членов ООН с 1945 года. Официальный сайт ООН. Архів оригіналу за 2 жовтня 2009. Процитовано 26 липня 2021.