Дерусова Інна Миколаївна
Інна Дерусова Інна Миколаївна Дерусова | |
---|---|
Сержант ( медичної служби) | |
Загальна інформація | |
Народження | 5 липня 1970 м. Кривій Ріг, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 26 лютого 2022 (51 рік) м. Охтирка, Сумська область, Україна (загинула внаслідок артилерійського обстрілу російських військ) |
Поховання | Центральне кладовище |
Національність | українка |
Alma Mater | Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка |
Військова служба | |
Роки служби | 2015—2022 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Інна Миколаївна Дерусова (5 липня 1970, м. Кривій Ріг, Українська РСР, СРСР — 26 лютого 2022, Охтирка, Сумська область, Україна) — українська військовослужбовиця, сержант медичної служби Збройних сил України 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Івана Виговського, учасниця російсько-української війни. Герой України (12 березня 2022, посмертно).
Життєпис
Народилася 5 липня 1970 року. Закінчила Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка[1]. Після закінчення універсиету працювала медиком.
2013 року брала участь у Революції Гідності на Майдані Незалежності в Києві. Рятувала поранених людей з-під куль снайперів. Учасниця АТО.
Інна Дерусова прийшла до лав Збройних Сил України у 2015 році. Після навчання, як бойовий медик у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Івана Виговського виконувала завдання командування в таких локаціях, як Золоте, Горіхове, Верхньоторецьке, Авдіївка, Кримське, Торецьк, Піски[2].
12 грудня 2021 року Указом Президента України з нагоди Дня Сухопутних військ України за особисту мужність та самовідданість Інна Дерусова була нагороджена медаллю «Захиснику Вітчизни».
З 24 лютого 2022 року старший бойовий медик Інна Дерусова брала участь в боях за Охтирку Сумської області. Врятувала понад 10 військовослужбовців, ризикуючи власним життям. Загинула 26 лютого 2022 року від артилерійського обстрілу російських військ, надаючи допомогу пораненим військовим[3]. У Інни залишилися мати та син Олександр, який боронить Україну, де служила мати, та брат Ігор, який 2014 року пішов служити добровольцем у складі 40 ОМПБ Кривбас Тро. На жаль, за два місяці після загибелі сестри він загинув 4 квітня в Запоріжжі.
13 травня 2022 року Інна Дерусова похована на Алеї Слави на Центральному кладовищі в місті Кривій Ріг[4][5].
Нагороди
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (12 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- медаль «Захиснику Вітчизни» (12 грудня 2021) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку.
- Медаль за учасник АТО.
- Медаль за саможертовність та любов.
- Нагрудні знаки за оборону Авдіївка за взірцевість у військовій службі 3 ступеня.
- Нагрудний знак за заслуги перед містом Кривого Рогу 3 ступеня (14 травня 2022) (посмертно).
Ушанування пам'яті
У своєму зверненні 13 березня 2022 Президент В.Зеленський назвав І. Дерусову першою жінкою — Героєм України, якій звання надано посмертно[3][6], проте такі нагородження проводилися і раніше[7].
У квітні 2022 року в місті Мукачево на Закарпатті було перейменовано вулицю Зої Космодем'янської на честь Інни Дерусової. 28 жовтня 2022 року у місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині було перейменовано вулицю Генерала Кузнєцова на честь Інни Дерусової[8].
Примітки
- ↑ Випускниця ТНПУ стала першою жінкою, яка отримала звання «Герой України» посмертно // 0352.ua. — 2022. — 13 березня.
- ↑ Вперше звання Героя України посмертно присвоєно жінці. Факти (укр.). 13 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ а б Ще потрібно боротись і завдати ворогу максимальної шкоди на всіх напрямках оборони — звернення Президента України [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 13 березня.
- ↑ Прощавай, рятівнице! Кривий Ріг попрощався з нашою загиблою землячкою, Героєм України Інною Дерусовою
- ↑ У Кривому Розі провели в останню путь бойового медика Героя України Інну Дерусову, яка загинула на Сумщині. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Цю тезу було винесено в заголовки багатьох повідомлень про нагородження Інни Дерусової: див., наприклад, назви повідомлень у розділах «Джерела» та «Примітки» цієї статті.
- ↑ До цього такого звання були удостоєні: героїні Небесної сотні Ольга Бура, Антоніна Дворянець та Людмила Шеремет (всі — 2014), викладачка Ганна Бортюк, яка загинула під час пожежі в одеському коледжі, і стюардеси рейсу PS752 Марія Микитюк, Валерія Овчарук, Юлія Сологуб та Катерина Статнік (всі — 2020).
- ↑ Рішення міської ради 28.10.2022 №1515 - Нова-Ком. novakom.
Джерела
- Указ Президента України від 12 грудня 2021 року № 629/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Сухопутних військ України»
- Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 127/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- Задверняк Н. Загинула, рятуючи поранених: Інна Дерусова — перша жінка, яка посмертно отримала звання Героя України [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 13 березня.
- Сержанти (Україна)
- Народились 5 липня
- Народились 1970
- Померли 26 лютого
- Померли 2022
- Поховані на Центральному кладовищі (Кривий Ріг)
- Військовики 58-ї окремої мотопіхотної бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Випускники Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
- Померли в Охтирці
- Українські воячки, загиблі під час російського вторгнення в Україну 2022
- Українські воячки, загиблі в російсько-українській війні (з 2014)
- Почесні громадяни Кривого Рогу