Десна (притока Пахри)
Десна — річка в Москві і Московській області, ліва притока Пахри. Назва Десна походить від слов'янського слова «правиця» — права рука, також означає «річка, що впадає праворуч»[2].
Десна утворюється злиттям річок Пахорки і Бутині біля селища Калининец. Впадає в Пахру біля села Дубровиці, біля Подольська[3].
Довжина — 88 км, площа водозбірного басейну становить 717 км2[4].
Основне живлення Десна, як і більшості московських річок, здійснюється за рахунок талих снігових вод: вони становлять близько 60 % від загального сумарного стоку, частка дощових вод становить від 12 до 20 %. Інша частина припадає на підземні джерела[5].
Притоками Десни є річки Сосонка і Незнайка[6][7].
На берегах Десни розташовані село Алабіно, міста Апрелівка і Троїцьк[8].
Назва Десна походить від слов'янського слова «десный», тобто — «правий». Оскільки правиця — це «права рука», то назва ріки означає «права річка» або — «річка, що впадає праворуч». Традиційно, слов'яни давали назви йдучи вгору за течією. З деяких пір бік впадіння річки стали позначати за напрямом течії, тому раніше ліві притоки тепер стали правими[9][10].
-
Річка Десна, липень 2012 рік -
Десна впадає в Пахру, 2006 рік -
Десна, 2006 рік -
Річка Десна біля села Армазово
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Река Десна, пляж на р. Десне. Достопримечательности Москвы, Московской области и России. 2017. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 25 жовтня 2017.
- ↑ Бобров А. А. Все реки, набережные и мосты Москвы. — М. : Алгоритм, 2013. — 400 с. — ISBN 978-5-4438-0445-3.
- ↑ Десна / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Вагнер, Клевкова, 2003, с. 9.
- ↑ Насимович Ю. А. (2017). Реки, озёра и пруды Москвы. «Тёмный лес». Архів оригіналу за 31 травня 2018. Процитовано 25 жовтня 2017.
- ↑ Поспелов, 2003, с. 192.
- ↑ Вагнер, Клевкова, 2003, с. 60.
- ↑ Вагнер, 2014, с. 172.
- ↑ Петров, Данченков, 2011, с. 25.
- Вагнер Б. Б. Карта рассказывает: Природа и история, имена и судьбы в географических названиях Подмосковья. Топонимический-краеведческий словарь. — М. : Книга по Требованию, 2014. — 764 с. — ISBN 9785519026338.
- Даченков И. Б., Петров Ф. Н. История подмосковного Верхневолжья. — Тверь : ОАО «Тверская областная типография», 2011. — 208 с. — ISBN 978-5-4575-6711-5.
- Вагнер Б. Б., Клевкова И. В. Реки Московского региона. Учебно-справочное пособие по курсу «География и экология Московского региона». — М. : МГПУ, 2003. — 244 с.
- Агеева Р. А., Александров Ю. Н., Бондарук Г. П., Поспелов Е. М., Соколова Т. П., Шилов А. Л. Улицы Москвы. Старые и новые названия. Топонимический словарь-справочник. — М. : Издательский центр «Наука, техника, образование», 2003. — 336 с. — ISBN 5-99000-131-2.