Перейти до вмісту

Десницька Агнія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Десницька Агнія Василівна
Народилася23 серпня 1912(1912-08-23)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Седнів, Чернігівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла1992[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняШуваловський цвинтарd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРосійський державний педагогічний університет імені О. І. Герцена Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмовознавство Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладInstitute for Linguistic Studiesd
Санкт-Петербурзький державний університет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званнячлени-кореспонденти РАНd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Науковий керівникВіктор Жирмунськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніFatima Eloevad
Микола Миколайович Казанськийd
Vladimir Neroznakd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиVladimir Neroznakd
Andrey Sobolevd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Агнія Василівна Десницька (нар. 23 серпня 1912, Седнів Чернігівської губернії — пом. 18 квітня 1992, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський лінгвіст, фахівець з індоєвропеїстики, германістики, албанської мови, літератури та фольклору. Професорка, член-кореспондент АН СРСР по відділенню літератури і мови з 26 червня 1964 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Донька відомого революціонера, соціал-демократа Василя Десницького (після революції займався, головним чином, літературознавством). Закінчила Ленінградський педагогічний інститут імені О. І. Герцена, де навчалася в академіка Віктора Жирмунського, навчалася в аспірантурі Державного інституту мовної культури (1933).

У 1933—1935 роках працювала на посаді наукового співробітника Ленінградського науково-дослідного інституту мовознавства, у 1935—1937 рр. — доцентом Ленінградського педагогічного інституту імені О. І. Герцена, в 1938—1950 роках — старшим науковим співробітником Інституту мови і мислення. У 1942 році Агнія Десницька була евакуйована до Киштиму, де обійняла посаду завідувача кафедрою іноземних мов Ленінградського педагогічного інституту імені О. І. Герцена (до 1944). У 1945—1947 — доцент 1-го ЛДПІІЯ. З 1947 доцент, з 1949 професор Леніградського державного університету (з перервами до кінця життя). У 1950—1963 рр. — старший науковий співробітник, в 1963—1976 рр. — завідувач Ленінградського відділення Інституту мовознавства АН СРСР, з 1976 року — завідувачка сектором порівняльно-історичного вивчення індоєвропейських мов і ареальної лінгвістики того ж інституту.

Захистила кандидатську дисертацію (1935) на тему «Чергування голосних в германських мовах (аблаут)»; а докторську дисертацію (1946) — на тему «Розвиток категорії прямого доповнення в індоєвропейських мовах». В 1957 році з її ініціативи в ЛДУ було відкрито відділення албанської мови та літератури.

Ранні роботи, головним чином, з індоєвропеїстики та германістики (в дусі Ленінградської граматичної школи); надалі спеціалізувалася як албанознавець, ставши фактично першим в СРСР фахівцем з албанської філології та засновником петербурзького албанознавства. Найбільш відома її історія албанської літератури (1987) і опис албанської мови та її діалектів (1968).

З 1964 по 1992 рік проживала в будинку № 34, корпус 1 по 2-му Муринському проспекту. В пам'ять про це 25 червня 2015 року на будинку встановлена меморіальна дошка на честь Агнії Десницької[4][5].

Основні роботи

[ред. | ред. код]
  • Чередование гласных в германских языках (аблаут). М.-Л., 1937.
  • Вопросы изучения родства индоевропейских языков / А. В. Десницкая. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1955. — 332 с. — 4000 прим. (в пер.)
  • Албанский язык и его диалекты / А. В. Десницкая. — Л. : Наука, 1968. — 376 с.
  • Наддиалектные формы устной речи и их роль в истории языка / А. В. Десницкая. — Л. : Наука, 1970. — 98 с.
  • Сравнительное языкознание и история языков / А. В. Десницкая. — Л. : Наука, 1984. — 352 с.
  • Албанская литература и албанский язык / А. В. Десницкая. — Л. : Наука, 1987. — 296 с. — 750 прим.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г https://slovar.cc/enc/bse/1992558.html
  2. Десницкая Агния Васильевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  4. Проект Постановления Законодательного собрания Санкт-Петербурга "Об установке мемориальной доски А. В. Десницкой // Официальный сайт Законодательного собрания Санкт-Петербурга (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  5. Открытие мемориальной доски Агнии Десницкой // Отделение историко-филологических наук Российской академии наук. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Десницкая Агния Васильевна // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Домашнев А. И. Агния Васильевна Десницкая (к 70-летию со дня рождения) // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1982. Т. 60. № 6;
  • Buchholz O. In memoriam Agnija V. Desnickaja // Zeitschrift für Balkanologie, Bd. 29/2, c.118-121;
  • Жугра А. В. А. В. Десницкая: жизнь и научная деятельность // Балканско езикознание. Linguistica balkanique. 1997—1998. Т. 39. Кн. 1–2;
  • Жугра А. В. А. В. Десницкая. Штрихи к портрету // Материалы XXVIII межвузовской научно-методической конференции преподавателей и аспирантов. СПб., 1999. Вып. 21;
  • Studia linguistica et balcanica: памяти А. В. Десницкой (1912—1992). СПб., 2001;
  • А. В. Десницкая: биобиблиографический очерк / отв. ред. Н. Н. Казанский. СПб., 2002;
  • Агния Васильевна Десницкая. СПб.: Наука, 2012. (Материалы к биобиблиографии учёных. Сер. литературы и языка. Вып. 38) — ISBN 978-5-02-038303-6

Посилання

[ред. | ред. код]