Перейти до вмісту

Десяткін Тарас Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Десяткін Тарас Гаврилович
Народився26 квітня 1928(1928-04-26)
Мегіно-Кангаласький улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР, СРСР
Помер14 лютого 2018(2018-02-14) (89 років)
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьметалург
Alma materСанкт-Петербурзький державний гірничий університет
Знання мовросійська
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора

Тарас Гаврилович Десяткін (26 квітня 1928, Тюнгюлю, Якутська АРСР — 14 лютого 2018) — начальник об'єднання «Якутзолото», Герой Соціалістичної Праці.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 квітня 1928 року в селі Тюнгюлю Мегіно-Кангаласького району в селянській родині. Саха за національністю. Ріс і навчався у Якутську, тут закінчив середню школу. Продовжив навчання в Магаданському гірничому технікумі. У 1948 році після закінчення з відзнакою технікуму направлений для продовження навчання в Ленінградський гірничий інститут, який успішно закінчив у 1953 році.

Трудову діяльність розпочав на підприємствах вугільної промисловості. Був помічником начальника, начальником підземної дільниці шахти «Капітальна» тресту «Кизелуголь» (Пермська область), працював в Іркутській області на Черемховському вугільному розрізі.

Надалі працював у вугільній промисловості Якутської республіки: гірничим майстром, головним інженером Кангаласького вугільного рудника, головним інженером паливного управління при Раді Міністрів Якутської АРСР, начальником шахтоуправління Джебарики-Хая, головним інженером рудника Ельконка комбінату «Алданслюда».

У липні 1961 року переведений в алмазодобувну галузь, призначений головним інженером рудника Мирний тресту «Якуталмаз». Провів технічне переоснащення підприємства, що дозволило значно підвищити видобуток дорогоцінних каменів. Став лауреатом Державної премії за розробку алмазного родовища трубки «Мир».

У серпні 1969 року Десяткін висунутий на посаду заступника директора виробничого об'єднання «Якуталмаз», створеного в результаті реорганізації тресту. З січня 1972 року — начальник об'єднання «Якутзолото», найбільшого золотодобувне підприємства республіки. З цього часу майже чверть століття керує золотодобувною галуззю Республіки Саха. Взяв участь у становленні алмазної промисловості, першим, хто реорганізував і підняв на нові висоти золоту галузь.

До часу приходу Десяткина до керівництва підприємством там переважав старательський спосіб видобутку і все, що з ним пов'язано: низький технічний рівень, невисокі обсяги видобутку, варварське ставлення до природи. За короткий термін він зумів провести повну реконструкцію галузі, отримання і впровадження нової техніки, залучити фахівців, розгорнути освоєння нових родовищ корисних копалин, будівництво великих виробничих комплексів і соціальних об'єктів. Як результат: якщо в 1973 році золота було видобуто 31,9 тонни (у тому числі з рудних родовищ — 6,4 тонни), то в 1975-му — 36,5 тонни (з рудних родовищ — 7,4 тонни). Таких темпів зростання виробництва золотодобувна галузь республіки не знала за всю свою історію.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 березня 1976 року «за видатні успіхи у виконанні прийнятих на дев'яту п'ятирічку соціалістичних зобов'язань по збільшенню виробництва продукції і підвищення продуктивності праці» Десяткіну Тарасу Гавриловичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1976 року — генеральний директор виробничого об'єднання «Якутзолото». За 20 років під керівництвом Десяткіна «Якутзолото» стало передовою компанією зі світовим ім'ям. Якутія стала займати друге місце в країні після Магаданської області. З його ім'ям пов'язані апогей видобутку золота в республіці, становлення оловодобувної і сурм'яної промисловості. По видобутку олова Якутія була основним постачальником в країні і єдиним постачальником сурми.

У 1991 році призначений генеральним директором акціонерної ювелірно-виробничої компанії «Золото Якутії»[1]. За період його роботи, більш чверті століття, отримано 760 тонн золота.

Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради республіки, був делегатом XXV з'їзду КПРС.

Помер 14 лютого 2018 року.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • «Золото, алмазы и моя жизнь» (1998)
  • «Люди, золото, алмазы…» (2008)

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ нині — ВАТ Виробничо-ювелірна компанія «Золото Якутії»
  2. ↑ Именем Тараса Десяткина назван алмаз. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 12 лютого 2021.
  3. ↑ Почётные граждане Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
  4. ↑ Почётные граждане. Официальный информационный портал Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
  5. ↑ Народний депутат Якутії, заступник голови Парламенту республіки Андрій Кривошапкин привітав з 85-річчям Тараса Десяткина. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 12 лютого 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Десяткін_Тарас_Гаврилович&oldid=43638697