Деталювання
Деталюва́ння у кресленні — процес виконання робочих креслеників або ескізів деталей за складальним креслеником або креслеником загального виду (КЗВ). Деталювання є такою темою машинобудівного креслення яка вимагає вміння читати кресленики загального виду, знання всіх умовностей та спрощень, що використовуються при виконанні КЗВ, а також вміння виконувати та оформлювати робочі кресленики деталей.
Деталювання як вид конструкторських робіт проводиться при розробці конструкторської документації на стадії виконання робочого проєкту.
Читання складального креслення дає можливість розвинути вміння умовного уявлення будови виробу та форми його складових частин. Перед деталюванням складальний кресленик чи КЗВ слід детально вивчити — «прочитати» його:
- встановити призначення, будову та принцип роботи виробу, що виконаний на кресленику;
- з'ясувати взаємне розташування деталей виробу та способи їх з'єднання;
- встановити характер взаємодії деталей в процесі експлуатації виробу;
- з'ясувати форму кожної деталі та їх призначення.
Деталювання складального кресленика рекомендується виконувати у такій послідовностіː
- за номером позиції знаходять деталь на всіх зображеннях складального кресленика щоб уявити зовнішню та внутрішню форми її елементів;
- відповідно до ГОСТ 2.305-68[1] визначають головний вид деталі та намічають необхідну кількість зображень, що отримуються методом ортогонального проєктування;
- вибирають масштаб зображення деталі згідно з ДСТУ ISO 5455:2005[2] (або ГОСТ 2.302-68[3]) та за ДСТУ ISO 5457:2006[4] (або 2.301-68[5]) необхідний формат аркуша робочого кресленика;
- виконують компонування кресленикаː тонкими лініями або прямокутниками намічають місця розташування його зображень;
- креслять види, розрізи, перерізи та виносні елементи згідно з вимогами ГОСТ 2.305-68[1];
- визначають дійсні розміри елементів деталей та наносять відповідно до ДСТУ ГОСТ 2.307:2013[6] їх на робочому кресленику. Особливу увагу приділяють тому, щоб номінальні розміри спряжених деталей не мали розбіжностей. Розміри конструктивних та технологічних елементів (фасок, центрових отворів, проточок, ухилів тощо) визначають не за КЗВ, а згідно зі стандартами на ці елементи;
- за ГОСТ 2.309-73[7] наносять позначення шорсткості поверхонь;
- за потреби додають допуски на форму і взаємне розташування поверхонь деталі, які виконують згідно ДСТУ ГОСТ 2.308:2013[8] або ДСТУ EN ISO 5459:2018[9] та ДСТУ EN ISO 8015:2018[10].
- виконують штрихування перерізів та наводять кресленик - при ручному виконанні креслеників, як на папері так і за допомогою CAD-програм при 2D проектуванні на ОЕМ, а при автоматизованому проектуванні по 3D - моделям з наступним оформленням в 2D - перевіряють правильність;
- роблять необхідні текстові написиː основний напис кресленика, за необхідності технічні вимоги та заповнюють таблиці параметрів.
- деталі, які є поверхнями обертання на головному вигляді робочого кресленика, завжди розміщують горизонтально;
- деталі на робочих креслениках слід виконувати у такому вигляді, у якому вони надходять на процес складання;
- на робочому кресленні обов'язково зображають усі ті подробиці, які можна зображати на складальному кресленику чи КЗВ зі спрощеннями або взагалі не зображати (фаски, проточки, рівці, ливарні ухили тощо);
- при нанесенні розмірів слід враховувати технологічні та конструктивні вимоги й особливості;
- шорсткість поверхонь призначають залежно від характеру їх з'єднання, технології виготовлення деталі та її призначення;
- при заповненні основного напису робочого кресленика деталі необхідно зазначити познаку робочого кресленика, найменування деталі та марку (сортамент) її матеріалу (ГОСТ 2.104-2006[11]).
- ↑ а б ГОСТ 2.305-68 Единая система конструкторской документации. Изображения — виды, разрезы, сечения.
- ↑ ДСТУ ISO 5455:2005 Кресленики технічні. Масштаби.
- ↑ ГОСТ 2.302-68 Единая система конструкторской документации. Масштабы.
- ↑ ДСТУ ISO 5457:2006. Документація технічна на вироби. Кресленики. Розміри та формати (ISO 5457:1999, IDT).
- ↑ ГОСТ 2.301-68 Единая система конструкторской документации. Форматы.
- ↑ ДСТУ ГОСТ 2.307:2013 Єдина система конструкторської документації. Нанесення розмірів і граничних відхилів (ГОСТ 2.307-2011, IDT).
- ↑ ГОСТ2.309-73 Единая система конструкторской документации. Обозначения шероховатости поверхностей.
- ↑ ДСТУ ГОСТ 2.308:2013 ЄСКД. Зазначення допусків форми та розміщення поверхонь (ГОСТ 2.308-2011, IDT).
- ↑ ДСТУ EN ISO 5459:2018 Технічні вимоги до геометричних характеристик продукції (GPS). Геометричні допуски.Бази та системи баз (EN ISO 5459:2011, IDT; ISO 5459:2011, IDT).
- ↑ ДСТУ EN ISO 8015:2018 Технічні вимоги до геометричних характеристик продукції (GPS). Принципи базових допусків (EN ISO 8015:2011, IDT; ISO 8015:2011, IDT).
- ↑ ГОСТ 2.104-2006 Единая система конструкторской документации. Основные надписи.
- Салтикова О. І. Інженерна та комп'ютерна графіка : конспект лекцій для студ. електротехнічних спец. заочної форми навчання [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]/ О. І. Салтикова. — Суми : СумДУ, 2009. — 177 с.
- Деталювання креслеників загального виду. Навчальний посібник для студентів теплоенергетичного факультету усіх форм навчання [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.] / Гетьман О. Г., Білицька Н. В., Баскова Г. В., Ветохін В. І. — К.: НТУУ «КПІ», 2011. — 122 с.