Джанлуїджі Ронді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джанлуїджі Ронді
італ. Gian Luigi Rondi
Народився10 грудня 1921(1921-12-10)[3][2]
Тірано, Провінція Сондріо, Ломбардія, Королівство Італія[2]
Помер22 вересня 2016(2016-09-22)[1][2] (94 роки)
Рим, Італія
Країна Італія
 Королівство Італія
Діяльністькінокритик, сценарист, кінорежисер, письменник, політик
Alma materЛіцей-гімназія ім. Андреа Доріяd, Вища класична школа ім. Христофора Колумбаd, Державний класичний ліцей ім. Юлія Цезаряd і Римський університет ла Сапієнца
Знання мовіталійська[4]
Брати, сестриBrunello Rondid
Нагороди
орден Оранських-Нассау Великий золотий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»‎ Order pro Merito Melitensi орден Ізабелли Католички орден Громадянських заслуг Civil Order of Alfonso X, the Wise Орден Академічних пальм Орден Мистецтв та літератури золота медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва» орден Корони (Бельгія) Орден Леопольда II кавалер ордена Академічних пальм командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону хрест командора ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною Орден «За заслуги перед Федеративною Республикою Німеччина» Орден Святої Агати (Сан-Марино) офіцер ордена Корони орден Лева Фінляндії орден Вази Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» орден Інфанта дона Енріке Order of Merit Order of May медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва» Order of the Yugoslav Flag медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
IMDbID 0740022

Джанлуїджі Ронді (італ. Gian Luigi Rondi; 10 грудня 1921, Тірано — 22 вересня 2016[5], Рим) — італійський кінокритик та сценарист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 грудня 1921 року у Тірано, Італія. У віці чотирьох років перебрався з батьком до Генуї. Відвідував класичні ліцеї «Андреа Дорія» (Liceo classico «Andrea Doria») та «Христофора Колумба» (Liceo classico «Cristoforo Colombo») допоки у 1935 році його батька посилають на нову роботу до Риму, де він завершує свої студії в ліцеї «Джуліо Чезаре» (Liceo classico «Giuseppe Cesare»).

Стає студентом юридичного факультету і в той же час звільняється від військового обов'язку через проблеми із серцем. Коли він завершує свої студії у 1945 році, активно співпрацює з Воче Операя (італ. La voce operaia) — органом руху комуністів-християн в Італії.

З 1945 року керує часописом Teatro і співпрацює з Сільвіо д'Аміко (Silvio D'Amico), редагуючи разом з ним театральні та кінематографічні біографії для Енциклопедії спектаклів (Enciclopedia dello Spettacolo).

З 1946 року розпочинає свою журналістську кар'єру зі співпраці з часописом Il Tempo де з наступного року стає кінематографічним критиком.

У 1949 році вперше стає членом журі Венеціанського кінофестивалю.

З 1950 до 1995 року співпрацює з Giornale Radio.

У 50-х роках співпрацює як сценарист з режисерами: Ґеорґ Вільгельм Пабст, Джозеф Манкевич, Рене Клер, Жан Делануа, Ладіслао Вайда.

У 1951 році у Франції стає кавалером ордену Почесного легіону. Паралельно він провадить свою кінокритичну та педагогічну діяльність (В університеті Перуджі та в Міланському католицькому університеті читає курс історії кіно та курс історії та естетики кіно Григоріанському університеті у Римі).

У 60-х роках починає співпрацювати з телебаченням. Готує різноманітні передачі присвячені найвідомішим режисерам сучасності. Водночас був членом найвідомішим кінофестивалів: Берлінський кінофестиваль (1961), Каннський кінофестиваль (1963), Кінофестиваль у Ріо де Жанейро (1965), кінофестиваль у Сан-Себаст'яні (1968).

З 1971 року стає членом журі Венеційського бієнале як комісар.

У 1983 повертається до Венеції в на чотири роки як директор Венеційського бієнале.

Після того як він став Президентом кінофестивалю у Локарно, Ронді стає президентом ради міністрів італійської республіки та членом директивної ради Венеціанського бієнале.

У 1993 та 1997 є президентом Венеційського бієнале.

У червні 2008 року стає президентом фундації римського кіно, що контролює Римський міжнародний кінофестиваль.

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Quaderni della Mostra di Venezia". 1951.
  • «Cinema Italiano Oggi», ed. Bestelli. 1952 e 1966.
  • «La Regia». ed ERI, 1955.
  • «Renoir». ed. RAI, 1970.
  • «Sette domande a quarantanove registi». ed. SEI, 1975.
  • «Il cinema dei maestri». ed. Rusconi, 1980.
  • «Un lungo viaggio». ed. Le Monnier, 1998.
  • «Prima delle Prime». ed. Bulzoni, 1998.
  • «Kurosawa, Bergman e gli altri, parte I — parte II». ed. Le Monnier, 2000.
  • «Un lungo viaggio 2». ed. Le Monnier, 2001.
  • «Rondi visto da vicino» conversazioni con Simone Casavecchia.Quaranta tavole fotografiche. Edizioni Sabinae, 2008.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://www.repubblica.it/spettacoli/cinema/2016/09/22/news/rondi-148303142/
  2. ↑ а б в г http://www.huffingtonpost.it/2016/09/22/gian-luigi-rondi-morto-aveva-94-anni_n_12132030.html
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #136142206 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ E' morto Gian Luigi Rondi, decano dei critici cinematografici - Cinema. 22 вересня 2016. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Джанлуїджі_Ронді