Джевад Карахасан

Джевад Карахасан
босн. Dževad Karahasan
Народився	25 січня 1953(1953-01-25)[…]  Томіславград, Герцег-Босанський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина, ФНРЮ
Помер	19 травня 2023(2023-05-19) (70 років)  Грац, Австрія
Країна	Боснія і Герцеговина  Австрія
Діяльність	драматург, викладач університету, письменник, педагог, драматург, редактор, есеїст, театральний критик
Галузь	література, драма, драматургія, театр, педагогіка, редагування, театральна критикаd і есей
Alma mater	Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagrebd і Сараєвський університет
Знання мов	боснійська і німецька
Заклад	Сараєвський університет
Членство	Німецька академія мови і поезії
Напрямок	література постмодернізму
У шлюбі з	Драгана Томашевич-Карахасанd
Нагороди	Європейська премія Шарля Вейонна за есеїстику (1994) Bruno-Kreisky Award for a political bookd (1995) Graz resident writerd (1996) премія Гердера (1999) Лейпцизька книжкова премія за внесок до європейського взаєморозуміння (2004) премія Вілениці (2010) Honorary Award of the Heinrich Heine Societyd (2012) премія Франца Набля (2017) Jeanette Schocken Prized (2019) премія Гете (2020)
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Джевад Карахасан (босн. Dževad Karahasan, 25 січня 1953, Дувно — 19 травня 2023) — боснійський письменник.

Біографія і творчість

Навчався в університеті в Сараєво, захистив в Загребі дисертацію про творчість Мирослава Крлежи. Викладав драматургію в Сараєвському університеті, в 1993 переїхав з обложеного міста в Зальцбург. З 1995 зв'язаний з австрійським товариством музики і театру ARBOS. П'єси Карахасана поставлені в театрах Австрії, ФРН, Боснії і Герцеговини, Чехії, України, США, Сингапуру та ін. країн, його книги перекладені багатьма мовами Європи.

Публікації

• Kazalište i kritika (1980)
• Kraljevske legende (1980)
• Kralju ipak ne sviđa se gluma (1983, драма)
• Strašno je vani (1984, драма)
• O jeziku i strahu (1987)
• Model u dramaturgiji (1988)
• Istočni diwan/ Східний диван (1989, роман)
• Misionari (1989, п'єси)
• Stidna žitija (1989, роман)
• Stid nedjeljom (1991)
• Kuća za umorne (1993)
• Dnevnik selidbe (1993)
• Šahrijarov prsten/ Перстень Шахрияра (1996, роман)
• Sara i Serafina (1999)
• Knjiga vrtova/ Книга садів (2002, эссе)
• Noćno vijeće (2005)
• Izvjestaji iz tamnog vilajeta (2007)

Суміжні видання

• Sabrana djela (2007)

Визнання

Європейська премія за есе імені Шарля Вейона (1994), премія Бруно Крайського за політичну книгу (1995), Лейпцизька книжкова премія за вклад в європейське взаєморозуміння (2004), Премія Вілениці (2010) та ін. нагороди.

Посилання

• (англ.) [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.]
• В Журнальному залі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]