Очікує на перевірку

Джеймс Девід Венс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Девід Венс
англ. JD Vance
Ім'я при народженніангл. James Donald Bowman
Народився2 серпня 1984(1984-08-02) (40 років)
Мідлтаун
Країна США
Місце проживанняСан-Франциско[1]
Діяльністьписьменник, фінансист, коментатор, політик, corporate lawyer
Галузьвенчурний капітал[2]
Відомий завдякиrural sociologyd, бідність, Наталізм і Інтегралізм[3][4]
Alma materMiddletown High Schoold (2003), Університет штату Огайо (2009) і Єльська школа права (2013)
Науковий ступіньдоктор праваd
Знання мовамериканська англійська, Appalachian Englishd і англійська[2]
ЗакладSidley Austind, Revolution LLCd і Mithril Capitald[5]
УчасникВійна в Іраку
Magnum opusЕлегія Гіллбілліd і Rockbridge Networkd
Посадасенатор США[6] і vice presidential candidated[7]
Військове званнякапрал
ПартіяРеспубліканська партія США
Конфесіякатолицтво[8][9][10]
У шлюбі зУша Чілукурі Венсd[11]
Автограф
Нагороди
IMDbID 8577419
Сайтjdvance.com

Джеймс Девід «Джей Ді» Венс[12][13] (англ. James David "JD" Vance, уроджений Джеймс Дональд Боуман;[14] 2 серпня 1984(19840802)) — американський сенатор і венчурний капіталіст, відомий своїми мемуарами Hillbilly Elegy. Республіканська партія США на Національному з'їзді 15 липня 2024 року обрала Джей Ді Венса кандидатом на посаду віцепрезидента США як напарника Дональда Трампа.[15]

Автор книжки «Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis», у якій ностальгує за минулим свого рідного міста — Мідлтаун у штаті Огайо. Видання ввійшло у списки бестселерів Нью-Йорк Таймс у 2016 і 2017 роках, стало фіналістом Літературної премії миру Дейтона 2017.[16] За її мотивами вийшов фільм на Netflix[17]. Книжка привернула значну увагу національних ЗМІ під час Президентських виборів у США 2016,[18][19] ставши своєрідним вікном у білий робочий клас. Венс зазнав критики від деяких мешканців Східного Кентуккі, які зауважили, що він «не селюк»,[20], у той час, як інші підтримали його.[21]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Джеймс Девід Венс народився в серпні 1984 року в Мідлтауні, штат Огайо, регіон так званого Rust Belt,[22] що можна перекласти як «іржавий пояс», колись чи ненайбільша індустріальна частина США. Проте з часом велика кількість підприємств змушена була закритись, а це своєю чергою призвело до витоку людей з регіону, безробіття та бідності.[23]

Джеймс є сином Дональда Боумена і Бев Венс. Його сестра, Ліндсі, народилася, коли матері було дев'ятнадцять років. Його батько залишив його матір, медсестру, і завів нову сім'ю. Упродовж його дитинства мати Венса боролася з героїновою та опіоїдною залежністю. Його виховували насамперед бабуся і дідусь.[24][25][26]

Освіта

[ред. | ред. код]

Венс навчався у середній школі невеликого міста Мідлтаун,[27] державній середній школі у рідному місті. Закінчивши школу, він вступив на службу в корпус морської піхоти США[28] і служив в Іраку, працюючи у зв'язках з громадськістю.[29]

Венс пізніше закінчив університет штату Огайо, університет в Коламбусі, штат Огайо.[30] Під час перебування в штаті Огайо, працював на республіканського сенатора Боба Шулера[en].[31]

Після цього, Венс відвідував Єльську школу права, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною. У свій перший рік в Єлі, його наставник і професор, Емі Чуа переконала його написати мемуари.[32]

Життя і кар'єра

[ред. | ред. код]

Після юридичної школи Венс працював керівником венчурної фірми під назвою Mithril Capital Management LLC.[33], власником якої був Пітер Тіль[34].

У грудні 2016 року Венс вказав, що він планує перебратися в Огайо, щоб заснувати некомерційну організацію і потенційно піти у велику політику,[35] та працювати над розв'язанням проблеми наркоманії. Некомерційна організація називається Our Ohio Renewal.[36]

У січні 2017 року Венс почав робити внесок у CNN.[37] У квітні Рон Говард взявся за режисуру фільму, заснованого на Hillbilly Elegy.[38]

Венс вже тоді розглядав можливість балотуватися у Сенат як республіканець,[39] але не зробив цього.[40] На загальних виборах 8 листопада 2022 року Венс обійшов кандидата-демократа Тіма Раяна, отримавши 53 % голосів[41] і став сенатором 118-го Конгресу США.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Венс одружився в 2014 році з однією зі своїх однокласниць по школі права, Ушею Чілукурі, жінкою індійського походження. Уша здобула ступінь бакалавра історії в Єльському університеті та ступінь магістра філософії в Кембриджському університеті.[42] Вона працювала клерком судді Верховного Суду Джона Робертса, проте Венс звільнилася з роботи після того, як Трамп обрав Джей-Ді Венса своїм кандидатом у віцепрезиденти.

Станом на 2014 рік Уша Венс була зареєстрованою демократкою, але останні записи показують, що станом на 2022 рік вона була зареєстрованою республіканкою.[джерело?]

У пари є три дитини: Юен, Вівек та Мірабель.

У 2022 році вона взяла участь у політичній рекламній кампанії Венса, коли він балотувався до Сенату в Огайо, де описала його як «неймовірного батька» і «мого найкращого друга» на тлі монтажу зображень Венса в дитинстві, коли він грався з їхніми дітьми.

Твори

[ред. | ред. код]
  • JD Vance (June 2016). Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis. Harper Press. ISBN 9780062300546. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
    У 2020 році вийшла екранізація цього твору, яку зрежисував Рон Говард, а Джеймса Девіда Венса зіграв Габріель Бассо.

Політика щодо України

[ред. | ред. код]

20 квітня 2023 року Венс разом з 18 іншими представниками республіканської партії США підписав листа президенту США Джозефу Байдену, в якому зазначається що «необмежена допомога Україні Сполученими Штатами Америки має бути припинена», і що ті, хто підписав листа, «рішуче виступатимуть проти всіх майбутніх пакетів допомоги, якщо ці пакети допомоги не будуть пов'язані зі прозорою дипломатичною стратегією довести цю війну до швидкого завершення».[43]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Vance J. D. Opioid of the Masses — 2016.
  2. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Throckmorton W. Trump's Veep Pick J.D. Vance Linked to Catholic Integralism — 2024.
  4. ↑ Fraga B. 'New Right' academics argue for biblical lawmaking at Steubenville conference
  5. ↑ https://fortune.com/2024/07/26/jd-vance-peter-thiel-venture-capital-mithril/
  6. ↑ Biographical Directory of the United States Congress — GPO, 1903.
  7. ↑ https://apnews.com/article/trump-vice-president-vance-rubio-burgum-rnc-6cc438a8370a21b2631f5a53b06b71d0
  8. ↑ López-Arias C. J.D. Vance, el católico «hillbilly» bautizado ante Rod Dreher, rumbo al Senado con el apoyo de Trump — 2022.
  9. ↑ J.D. Vance Becomes Catholic | The American Conservative — 2021.
  10. ↑ How JD Vance’s Catholic Faith Influenced His Politics — 2024.
  11. ↑ https://americankahani.com/lead-stories/meet-usha-chilukuri-vance-the-indian-american-wife-of-ohios-gop-senate-primary-winner-j-d-vance/
  12. ↑ Summary - Hillbilly Elegy: By James David Vance - A Memoir of a Family and Culture in Crisis. GoodReads.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 10 травня 2017.
  13. ↑ Heller, Karen. ‘Hillbilly Elegy’ made J.D. Vance the voice of the Rust Belt. But does he want that job?. The Washington Post. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 16 січня 2018.
  14. ↑ Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis. Enotes.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 10 травня 2017.
  15. ↑ ALLISON and EVERETT, NATALIE and BURGESS (15 липня 2024 року). Trump taps Ohio Sen. J.D. Vance to be his vice president. Politico (англійською) . Процитовано 15 липня 2024 року.
  16. ↑ Dayton Literary Peace Prize. http://www.daytonliterarypeaceprize.org/ [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Howard, Ron; Close, Glenn; Basso, Gabriel (24 листопада 2020), Hillbilly Elegy, Imagine Entertainment, Netflix, процитовано 18 липня 2024
  18. ↑ Rothman, Joshua. The Lives of Poor White People. The New Yorker. Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 6 березня 2017.
  19. ↑ SENIOR, JENNIFER. Review: In ‘Hillbilly Elegy,’ a Tough Love Analysis of the Poor Who Back Trump. The New York Times. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 6 березня 2017.
  20. ↑ Kiser, Brandon. Author too removed from culture he criticizes. Lexington Herald-Leader. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 6 березня 2017.
  21. ↑ Miles, StefanieRose. Author J.D. Vance does have hillbilly cred — like it or not. Lexington Herald Leader. Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 6 березня 2017.
  22. ↑ Rust Belt | Definition, Map, States, & Cities | Britannica. www.britannica.com (англ.). 17 липня 2024. Процитовано 18 липня 2024.
  23. ↑ Хто такий Джей Ді Венс, якого Трамп обрав кандидатом у віцепрезиденти. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 липня 2024.
  24. ↑ Hillbilly Elegy by JD Vance review – does this memoir really explain Trump’s victory?. The Guardian. 7 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 16 січня 2018.
  25. ↑ The Lives of Poor White People. The New Yorker. 12 вересня 2016. Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 16 січня 2018.
  26. ↑ 'Hillbilly Elegy' Recalls A Childhood Where Poverty Was 'The Family Tradition'. NPR. 17 серпня 2016. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  27. ↑ Michael D. Clark (10 березня 2017). Middletown native J.D. Vance's book started with simple question. JournalNews.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 10 травня 2017.
  28. ↑ Former Marine J.D. Vance's 'Hillbilly Elegy' Will Be Made into a Movie. Military.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 27 липня 2017.
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 16 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. ↑ J.D. Vance to Speak About Memoir Hillbilly Elegy Feb. 2. Yale Law School. 27 січня 2017. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2017.
  31. ↑ Vance, J. D. (2017). Hillbilly Elegy. London, U.K.: William Collins. с. 181. ISBN 9780008220563. OCLC 965479512. I took a job at the Ohio Statehouse, working for a remarkably kind senator from the Cincinnati area named Bob Schuler. He was a good man, and I liked his politics, so when constituents called and complained, I tried to explain his positions.
  32. ↑ How the 'Tiger Mom' Convinced the Author of Hillbilly Elegy to Write His Story. The Atlantic. 7 червня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 16 січня 2018.
  33. ↑ Sarah McBride (20 січня 2017). Peter Thiel's Mithril Capital Raises $850 Million VC Fund. Bloomberg Technology. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 10 травня 2017.
  34. ↑ Хто такий Джей Ді Венс, якого Трамп обрав кандидатом у віцепрезиденти. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
  35. ↑ Hohmann, James. The Daily 202: Why the author of ‘Hillbilly Elegy’ is moving home to Ohio. The Washington Post. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 16 січня 2018.
  36. ↑ Our Ohio Renewal http://ourohiorenewal.com/ [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  37. ↑ A. J. Katz (17 січня 2017). CNN Strengthens its Roster of Commentators and Contributors. AdWeek.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2017.
  38. ↑ Reed, Ryan. Ron Howard to Direct, Produce 'Hillbilly Elegy' Movie. RollingStone. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  39. ↑ Gomez, Henry. J.D. Vance Is Now Seriously Considering Running For Senate In Ohio. Buzzfeed (амер.). Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  40. ↑ Carozza, Vinny (19 січня 2018). Middletown native and Ohio State grad decides against Senate run. Dayton Daily News. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  41. ↑ Ohio U.S. Senate Election Results. The New York Times. 8 листопада 2022. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  42. ↑ Suliman, Adela (18 липня 2024). Usha Vance, wife of Trump’s VP pick J.D. Vance, is a lawyer and Yale graduate. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 18 липня 2024.
  43. ↑ Лі, Майк; Крейн, Елай (20 квітня 2023). Лист законодавців республіканської партії президенту США Джозефу Байдену (англійською) . Процитовано 20 квітня 2023.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеймс_Девід_Венс&oldid=43486240