Філософ

Розмірковування вночі (1891)

Філософ — шукач істини, мислитель. У вузькому сенсі це спеціаліст з філософії, що займається філософією, розробляє питання світогляду й методології.

У побуті так називають людину з досвідом життя, яка розумно, помірковано і спокійно ставиться до всіх явищ у житті, до всіх життєвих труднощів та випробувань.

Походження терміна

Термін «філософ» (грец. Φιλόσοφος) старіший за термін «філософія», ним раніше позначали освічену людину взагалі. У сенсі, що вживали в античності, його вперше використав давньогрецький філософ Піфагор. За повідомленням Діогена Лаертського:

Філософію філософією, а себе філософом вперше став називати Піфагор… мудрецем ж, за його словами, може бути тільки бог, а не людина. Бо передчасно було б філософію називати «мудрістю», а того, хто працює з нею в ній — «мудрецем», наче він наточив вже свій дух до межі; а філософ — це просто той, кого тягне до мудрості.

Сократ

Платон і Аристотель

Деінде, на питання, хто він такий, Піфагор відповідає: «Філософ», філософи, за його словами, тяжіють «до єдиної тільки істини». Піфагор не залишив після себе творів, отже перший автор, де бачимо слово «філософ», це Геракліт:

Дуже багато мають знати діячі-філософи.

Філософ у Геракліта — це, судячи з уривків його творів, що збереглись, «дослідник природи речей», зазначає Кессіді.

Історичні образи філософа

• Мудрець
• Софіст
• Теург (маг)
• Філософ-вчений
• Філософ-художник
• Богослов
• Професор філософії

Див. також

• Філософія
• Пошук істини
• Українські філософи

Джерела

• Словарь иностранных слов. — 13-е изд., стереотип. — М.: Рус.яз., 1986.(рос.)
• Ожегов С. И., Словарь русского языка. — М., Рус.яз., 1982.(рос.)