Джеймс Мортімер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Мортімер
Народився22 квітня 1833(1833-04-22)[1][2]
Ричмонд, США
Помер24 лютого 1911(1911-02-24)[1][2] (77 років)
Сан-Себастьян, Країна Басків, Іспанія
·пневмонія
Країна США
Діяльністьжурналіст, шахіст
Нагороди

Джеймс Мортімер (англ. James Henry Gerard Mortimer[3]; 22 квітня 1833(18330422), Ричмонд, Вірджинія — 24 лютого 1911, Сан-Себастьян) — американський і британський шахіст, майстер, учасник великої кількості міжнародних турнірів; дипломат, журналіст, літературний критик, драматург.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Ричмонді (штат Вірджинія). Закінчив Вірджинський університет. У період з 1855 до 1860 року служив аташе американського посольства у Франції. Багато спілкувався з П. Морфі, коли той приїжджав до Парижа (у тому числі під час матчу Морфі — Андерсен). Нагороджений орденом Почесного легіону.

Дж. Мортімер був прихильником конфедератів. У 1860 році через свої політичні погляди покинув дипломатичну службу й перейшов на журналістську роботу. Після скидання Наполеона III перебрався до Англії, де прожив до кінця життя.

У Лондоні заснував газету «London Figaro[en]». Вона була офіційною газетою уряду Наполеона III у вигнанні. Після смерті Наполеона III у 1873 році продовжив видавати газету. У газеті працював потужний шаховий відділ, яким керував спочатку Й. Левенталь, а після його смерті у 1876 році — В. Стейніц.

1882 року газета опинилася в центрі скандалу, пов'язаного зі звинуваченнями в наклепі. Мортімер отримав три місяці в'язниці, після чого продав газету за борги.

Надалі Мортімер став літературним критиком та драматургом. Він написав понад 30 п'єс, які було поставлено у лондонських театрах.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

Був досить сильним майстром. Регулярно брав участь у змаганнях. Виступав без особливих успіхів, хоча перемагав світових зірок в окремих партіях. Наприклад, у лондонському турнірі 1883 року виграв у М. Чигоріна і Й. Цукерторта (переможця турніру), у лондонському турнірі 1886 року — у Ж. Таубенгауза, Дж. Мезона, В. Поллока[en] і Е. Шаллоппа, у 1907 році в Остенді — у К. Тартаковера, Є. Зноско-Боровського, Р. Свідерського і Дж. Блекберна.

Написав дві шахові книги, часто публікував статті на шахову тематику.

У 1911 році поїхав кореспондентом на міжнародний турнір у Сан-Себастьяні. Там він застудився, захворів запаленням легенів і помер.

Внесок у теорію дебютів

[ред. | ред. код]

Іменем Мортімера названо відгалуження берлінського захисту в іспанській партії, а також атака Мортімера — Фрейзера в гамбіті Еванса.

Спортивні результати

[ред. | ред. код]
Рік Місто Змагання + = Результат Місце
1867 Париж Матч із С. Розенталем[en] 2 3 1 2½ : 3½
1883 Лондон Міжнародний турнір 3 23 0 3 з 26 13—14
1885 Лондон 1-й конгрес Британської шахової федерації 6 з 15 10—11[4]
1886 Лондон 2-й конгрес Британської шахової федерації 4 з 12 11[5]
1887 Лондон 3-й конгрес Британської шахової федерації 0 9 0 0 з 9 10[6]
1888 Бредфорд Міжнародний турнір (4-й конгрес Британської шахової федерації) 5 10 1 5½ з 16 13[4]
Лондон Турнір ресторану «Сімпсон-диван» 7—8[7]
1889 Лондон 5-й конгрес Британської шахової федерації 3 з 10 10[8]
1890 Манчестер Міжнародний турнір (6-й конгрес Британської шахової федерації) 7 9 3 8½ з 19 14
1891 Лондон Літній турнір ресторану «Сімпсон-диван» 5½ з 9 4
Лондон Зимовий турнір ресторану «Сімпсон-диван» 4 з 9 6—9
1892 Лондон Міжнародний турнір (7-й конгрес Британської шахової федерації) 2 6 3 3½ з 11 12
1896 Лондон Турнір англійських майстрів 4 з 11 8—11
1900 Лондон Турнір ресторану «Сімпсон-диван» 0 3 1 ½ з 4 5
Париж Міжнародний турнір[en] 2 14 0 (1) 2 з 16[9] 15
1901 Фолкстон Турнір англійських майстрів 2 з 5 3—5
1902 Монте-Карло Міжнародний турнір 1 18 0 1 з 19 20
Норідж Чемпіонат Англії серед аматорів 2½ з 11 10—11[10]
Танбридж-Уеллс[en] Турнір англійських майстрів 4 з 9 7
1903 Кентербері Турнір англійських майстрів 4 з 8 5
Плімут Турнір англійських майстрів (секція 2) 4½ з 8 3—4
1904 Брайтон Турнір англійських майстрів 5 з 8 4
Лондон Міжнародний турнір 4 з 16 17
Лондон Тематичний гамбітний турнір 2 13 1 2½ з 16[11] 9[12]
1907 Остенде Міжнародний турнір 4 22 2 5 з 28 29
1907 / 1908 Лондон Чемпіонат Лондона 10 з 19 8—10
1909 / 1910 Лондон Чемпіонат Лондона 6 з 17 15
1910 Париж Міжнародний турнір 2½ з 16 16
1910 / 1911 Лондон Чемпіонат Лондона 2½ з 16 16

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в International Music Score Library Project — 2006.
  3. CN Profile. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
  4. а б Переміг І. Гунсберг.
  5. Переміг Дж. Блекберн
  6. Перемогли А. Берн та І. Гунсберг.
  7. з І. Цукертортом.
  8. Переміг Г. Берд.
  9. Фактично зіграв 17 партій: поразку від Мезона зазнав у переграванні.
  10. Переміг Р. Мічелл[en]
  11. Не зарахована перемога над вибулим з турніру Розенбаумом.
  12. 9 учасників грали у 2 кола

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]