Джей Себрінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джей Себрінг
англ. Thomas John Kummer
англ. Thomas Jay John Jay Sebring Sebring (Kummer)
Народився10 жовтня 1933(1933-10-10)[1]
Бірмінґем
Помер9 серпня 1969(1969-08-09)[1] (35 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США або Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
·колота рана
ПохованняHoly Sepulchre Cemeteryd[1]
Країна США
Діяльністьперукар
Alma materSouthfield High Schoold, University of Detroit Jesuit High School and Academyd і Detroit Catholic Central High Schoold
У шлюбі зCami Sebringd
IMDbID 0781085

Томас Джон Куммер (англ. Thomas John Kummer, 10 жовтня 1933 — 9 серпня 1969, професійно відомий як Джей Себрінг (Сібрінг, англ. Jay Sebring), був американським стилістом знаменитостей та засновником корпорації в галузі стилістики Sebring International. Себрінга вбили члени родини Менсон разом із його колишньою дівчиною Шерон Тейт.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Народився в Бірмінгемі, штат Алабама, Себрінг був сином бухгалтера Бернарда Куммера та його дружини Маргаретт Гібб.[2] Він виріс з одним братом і двома сестрами в будинку середнього класу в Саутфілді, штат Мічиган.

Закінчивши в 1951 році середню школу Саутфілд, Себрінг чотири роки служив у ВМС, і за цей час він воював у війні в Кореї. Потім він переїхав до Лос-Анджелеса, де прийняв прізвище Джей Себрінг: Джей, від першої початкової букви його середнього імені, а Себрінг — від відомої автомобільного гонки у Флориді.

У Лас-Вегасі 10 жовтня 1960 року Себрінг одружився з моделлю Бонні Лі Марпл,[3] на прізвисько Камі[4][5]. Союз неофіційно закінчився в серпні 1963 року.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У Лос-Анджелесі він закінчив школу краси і скоро «винайшов абсолютно новий спосіб стрижки чоловічого волосся».[6] Його інновації, включаючи миття волосся чоловічим способом, перш ніж укладати його, стригти волосся ножицями замість машинок для стрижки, а також використовувати сушарки, популярні в Європі, але не дуже відомі в Сполучених Штатах.[6] Він використовував спрей для волосся в епоху, коли Brylcreem був прийнятим продуктом для волосся для чоловіків.[7]

У Лос-Анджелесі популярним виявились його модний салон та стиль стрижки волосся. Він викладав свої методи іншим, тим хто потім відкрив франшизи Salon Jay Sebring; його техніку стилізації досі викладають через 40 років після смерті.[6] У 1967 році він відкрив компанію Sebring International для франчайзингу своїх салонів та продажу засобів для догляду за волоссям.

У той час, коли перукарі брали від 1 до 2 доларів за стрижку, Себрінг брав 50 і більше доларів.[8] Його клієнти з укладання волосся включали Уоррена Бітті та Стіва МакКуїна. Він прилітав до Лас-Вегаса кожні три тижні, щоб стригти волосся Френка Сінатри та Семмі Девіса-молодшого[6] На прохання Кірка Дугласа Себрінг робив зачіску для фільму «Спартак». Пізніше він розробив вільний стиль Джима Моррісона з The Doors.[9]

Його бізнес «Себрінг Інтернешнл» процвітав до кінця 1960-х, маючи прибуткові салони у Західному Голлівуді, Нью-Йорку та Лондоні. Себрінг дотримувався playboy-способу життя, з його гучними голлівудськими особистостями, як Бітті, серед його найближчих соратників.

Себрінг допоміг розпочати кар'єру Брюса Лі після зустрічі з ним на Міжнародному чемпіонаті з карате в Лонг-Біч в 1964 році. Він познайомив Лі зі своїм другом продюсером Біллом Дозьєром, який розпочав кар'єру Лі з фільму «Зелений шершень».[10]

Хоча сам не шукав акторської кар'єри, Себрінг виступив як камео в грудні 1966 року в телешоу «Бетмен», зігравши персонажа, заснованого на самому собі, що називався містером Oceanbring.

Відносини з Шерон Тейт

[ред. | ред. код]

Себрінг був представлений Шарон Тейт журналістом Джо Хаймсом у жовтні 1964 року, і вони почали відносини.[6] Себрінг купив колишній будинок Пола Берна, чоловіка Джин Гарлоу, на Easton Drive в Бенедикт-Каньйоні, який тоді належав Саллі Форест.

Тейт поїхала до Лондона на початку 1966 року, щоб працювати над фільмами «Безстрашні вампіри» з режисером Романом Поланським. Вони почали відносини, і Тейт закінчила свої стосунки із Себрінг, який поїхав до Лондона, щоб зустріти Поланського. Він подружився з Поланським, залишаючись другом Тейт. Пізніше Поланскі прокоментував, що, незважаючи на спосіб життя Себрінга, він був дуже самотньою людиною, яка вважала Тейта і Поланського своєю родиною.

Влітку 1968 року Роман Поланський та Шарон Тейт познайомили Себрінга з другом Поланського Войцехом Фриковським та його дівчиною, кавовою спадкоємицею Ебіґейл Фолгер, яка нещодавно переїхала до Лос-Анджелеса з Нью-Йорка. Пізніше Фолджер інвестувала у засоби по догляду за волоссям Sebring для чоловіків.

Загибель

[ред. | ред. код]

8 серпня 1969 року Себрінг, Тейт, Фріковський та Фолджер разом вирушили в мексиканський ресторан El Coyote. Після повернення до резиденції Поланського на Cielo Drive, вбивці Патрісія Кренвінкел, Сьюзен Еткінс та Чарльз «Текс» Вотсон увійшли в дім. Після примушення чотирьох мешканців будинку перейти до вітальні вони наказали лягти обличчям на підлогу. Себрінг протестував і попросив зловмисників врахувати вагітність Тейт. Його застрелив Вотсон, який кілька разів ударив його по обличчю, коли він лежав, вмираючи, і розбив ніс. Потім він отримав сім колотих ран і помер від втрати крові, спричиненої колотими ранами. Потім група вбила Фріковського, Фолгера та Тейт.

У середу, 13 серпня, відбулися похорони Тейт та Себрінга; похорони були призначені проміжку в кілька годин один від одного (спочатку Тейт, а потім Себрінга), щоб взаємні друзі могли відвідати обидва.

Себрінг був похований на кладовищі Святого Гробу в Сауфілді, штат Мічиган. Стів Макквін висловив прощальну промову.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Find a Grave — 1996.
  2. ↑ California, Death Index, 1940-1997
  3. ↑ Nevada, Marriage Index, 1956-2005
  4. ↑ White, Carrie (2011). Upper Cut: Highlights of My Hollywood Life. Atria Books. с. 53. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 21 серпня 2019.
  5. ↑ Obituary: John A. Marple Sr. South Jersey Times. 4 грудня 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 23 березня 2019.
  6. ↑ а б в г д Tannen, Mary (18 серпня 2002). Message In A Shampoo Bottle. New York Times. Архів оригіналу за 31 січня 2015. Процитовано 30 січня 2015.
  7. ↑ Eubanks, Bob; Hansen, Matthew Scott (2004). It's in the Book, Bob!. BenBella Books. с. 63. ISBN 1-932100-28-8. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 21 серпня 2019.
  8. ↑ Would you pay $50 for a haircut?. Star-News. 3 серпня 1963. Процитовано 30 січня 2015.
  9. ↑ Cosgrove, Jaclyn. For families of Manson victims, 'We went from "Happy Days" to hell in one weekend'. latimes.com. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 27 січня 2018.
  10. ↑ Hermenaut.com [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.]
  11. ↑ Dunne, Dominick (April 2001). Murder Most Unforgettable. Vanity Fair. Condé Nast. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 17 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джей_Себрінг&oldid=41729486