Джек (павіан)
| Джек | |
|---|---|
 | |
| Вид | ведмежий павіан |
| Стать | чоловічаd |
| Народження | невідомо |
| Смерть | 1890 |
| Причина смерті | туберкульоз[1] |
| Рід занять | мавпа-помічник, signalman |
| Проживання | Ейтенхахе[2] |
| Висота | 1,37 м[3] |
Джек (помер. 1890) — ведмежий павіан, який жив у Південній Африці і прославився як помічник залізничного сигнальника-інваліда[4].
Джек був вихованцем і помічником сигнальника «Стрибуна» Джеймса Едвіна Вайда, у якого були ампутовані обидві ноги. Службовець працював на Кейптаунській державній залізничній гілці спочатку охоронцем, а потім сигнальником. Джеймс Вайд був відомий своїми стрибками між вагонами, за що і отримав своє прізвисько. Але одного разу після невдалого стрибка від потрапив під колеса потяга і втратив обидві ноги[5] (згідно з іншим джерелом, йому ампутували одну ногу[6]). Для продовження виконання своїх обов'язків Вайд спочатку змайстрував собі протези із дерев'яних кілочків та невеличкий візочок, за допомогою яких він міг пересуватися і продовжувати виконувати свої робочі обов'язки, хоча він був доволі обмеженим, щоб виконувати їх добре. Згодом на місцевому базарі він побачив бабуїна, який вів бичачого візочка. Пізніше Джеймс поспілкувався із власником, який продемонстрував, який кмітливий примат. Невдовзі сигнальник переконався, що бабуїн може добре йому служити. Він благав власника віддати йому бабуїна. Той не дуже хотів відмовлятися від вихованця, але пошкодував чоловіка-каліку. Незабаром бабуїн під керівництвом Джека дійсно багато чому навчився: він підносив йому воду, прибирався в його кімнаті, став штовхати його інвалідний візок. Стаючи розумнішим, незабаром павіан навчився навіть переводити стрілки для зміни руху поїздів і керувати залізничним семафором.
Після того, як пасажири почали повідомляти, що на станції Ейтенхахе біля Порт-Елізабет залізничним семафором управляє бабуїн, адміністрацією залізниці було розпочато офіційне розслідування того, що відбувається[7].
Зрештою, попри скептичне ставлення, залізничне управління вирішило офіційно прийняти Джека на роботу, після того як спеціальною комісією була перевірена його компетентність у виконанні ним посадових обов'язків. Бабуїну було призначено щоденну платню у розмірі двадцяти центів, а щотижня належало понад те півпляшки пива[8]. Неодноразово повідомлялося, що за дев'ять років його роботи на залізниці Джек жодного разу не припустився помилки.
Після дев'яти років служби Джек помер від туберкульозу в 1890 році[7], після чого Джеймс сильно сумував про смерть друга. Його череп перебуває в колекції музею Олбані в Грехемстауні. В будівлі старої станції Ейтенхахе виставлені фотографії Джека[9].
- ↑ Cheney D., Seyfarth R. Baboon Metaphysics: The Evolution of a Social Mind — University of Chicago Press, 2008. — P. 31. — ISBN 978-0-226-10244-3
- ↑ https://www.visiontimes.fr/inspiration/insolite/singe-travaille-dans-gare-ce-que-a-fait-jack-babouin
- ↑ https://books.google.fr/books?id=eyg2AAAAIAAJ&dq=Jack%20knows%20the%20signal%20whistle%20as%20well%20as%20I%20do,%20also%20every%20one%20of%20the%20levers%E2%80%9D&pg=PA185#v=onepage&q=Jack%20knows%20the%20signal%20whistle%20as%20well%20as%20I%20do,%20also%20every%20one%20of%20the%20levers%E2%80%9D&f=false
- ↑ Morris, 2003, с. 242.
- ↑ Williams, Michael (2 серпня 2012). Stranger Than Fiction: Jack the Signalman. Knoxville Daily Sun. Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 27 жовтня 2014.
- ↑ Dorothy L. Cheney, Robert M. Seyfarth (2007). Baboon metaphysics. The evolution of a social mind. Chicago (USA): University of Chicago Press.
- ↑ а б Cheney, Seyfarth, 2008, с. 31.
- ↑ Jochen Zwikirsch (23 März 1983). Tiere, die sich einen Namen machten. Hamburger Abendblatt. с. 40. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 15 червня 2009.
- ↑ Pieter du Plessis. Jack the Signalman (англ.). Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 15 червня 2009.
- Cheney, Dorothy L.; Seyfarth, Robert M. (2008). The Primate Mind in Myth and Legend. University of Chicago Press. ISBN 0226102440. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 22 серпня 2018.
- Morris, Simon Conway (2003). Life's Solution: Inevitable Humans in a Lonely Universe. Cambridge University Press. ISBN 978-1-139-44080-6.
- Simon Conway Morris: Jenseits des Zufalls. Wir Menschen im einsamen Universum. 1. Auflage. Berlin University Press, Berlin 2008 (Originaltitel: life's Solution: Inevitable humans in a Lonely Universe), ISBN 978-3-940432-07-0, Jack, der Eisenbahner-Pavian, S. 178ff.
- Karen Duve und Thies Volker: Lexikon berühmter Tiere. Eichborn Verlag, Frankfurt am Main 1997, ISBN 3-8218-0505-6.
- David Wallechinsky, Amy, Irving Wallace, David Wallechinsky (Hrsg.): Rowohlts Bunte Liste. Das unersetzliche Nachschlagewerk für Individualisten. Rowohlt Verlag, Reinbek 1983, ISBN 3-499-15181-2 (rororo; 5181).