Перейти до вмісту

Джеміль Сейдамет

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джеміль Сейдамет
Народився21 травня 1903(1903-05-21)
Білогірськ, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер1977
Москва, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьписьменник, поет

Джемі́ль Сейдаме́т (крим. Cemil Seydamet; 21 травня 1903(19030521), Карасубазар, Таврійська губернія, Російська імперія, тепер АРК, Україна — 1977, Москва, СРСР) — кримськотатарський поет і письменник.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився 21 травня 1903 року в місті Карасубазарі.

Освіту отримав у середній школі. Замолоду був робітником, садівником.

У 1922 році навчався у партійній школі в Сімферополі.

Літературний дебют Джеміля Сейдамета відбувся у 1923 році з публікацією вірша Шаркъ («Схід»)[1].

У 1924-28 роках навчався в Московському університеті трудящих Сходу.

Повернувшись до Криму, працював у часописі Илери, в газеті Янъы Дюнья.

1939 року Джеміль Сейдамет видав книгу «Германская и австрийская разведка в царской России». Після цього був висланий до Магадана, де кілька років пропрацював в газеті «Советская Колыма».

Помер Джеміль Сейдамет у 1977 році в місті Москві.

Творчість

[ред. | ред. код]

Джеміль Сейдамет — автор віршів, низки романів, повістей і оповідань, зокрема Къанлы кольмек («Кривава сорочка», 1926), Къуртлагъан кокюс («Прогнилі груди», 1927), Къую тюбюнде («На дні криниці», 1928), Амам аралыгъы («Банний перевулок», 1928) Уфукъкъа догъру («До обрію», 1930).

Вибрана бібліографія
  • Ватан къызы : [Алиме Абденнанова акъкъында] / Сейдамет Дж. Асанов С. // Октябрь ёлунен : шиирлер, поэмалар, икяелер, очерклер. – Ташкент : Гъафур Гъулям адына бедиий эдебият нешрияты, 1968. – С. 366-378.
  • Къуртлагъан кокюс : икяе // Йылдыз. – 1987. – №4. – С.82-90.
  • Уфукъкъа догъру : роман. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1973. – 164 б.
  • Халкъ къараманы : [Аметхан Султан] // Эшкъ олсун сизге : очерклер / тертип эткен Ш. Алядин. – УзССР девлет нефис эдебият нешр., 1963. – С. 80-86.
  • Ыргъат Къадыр : эдебий портрет. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1978. – 88 б.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Джеміль Сейдамет на ana-yurt.com [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела, посилання та література

[ред. | ред. код]