Перейти до вмісту

Дженні Вьорц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дженні Вьорц
Народилася10 грудня 1953(1953-12-10)[1] (71 рік)
Брин-Мавр, Монтґомері, Пенсільванія, США
Країна США
Діяльністьписьменниця-романістка, письменниця, письменниця наукової фантастики, художниця
Знання мованглійська[2]
Magnum opusІмперська трилогія
У шлюбі зДон Майц

Джанет Інгліс «Джанні» Вьорц (англ. Janny Wurts; нар. 10 грудня 1953, Брин-Маур, штат Пенсільванія, США) — американська письменниця та ілюстраторка у жанрі фентезі. Вона створил кілька самостійних романів і серіалів, зокрема «Війни світла й тіні», трилогію «Круговорот вогню» та «Імперську трилогію», яка стала міжнародним бестселером, яку вона створила у співавторстві з Реймондом Файстом[3]. У 1995 році її збірка оповідань «Ось так лежить Камелот» (That Way Lies Camelot) була номінована на Британську премію фентезі. Вона часто ілюструє власні книжки та за свої роботи отримала нагороду Chesley Awards[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дженні Вьорц народилася в Брин-Маур, штат Пенсільванія. У 1980-х роках вона працювала ілюстраторкою доповнень до рольових ігор для Mayfair Games[5].

Вьорц написала безліч романів (20 станом на 2021 рік)[6]. Її дебют у фентезі «Спадщина чаклуна» (1982) був описаний як політичний трилер; у ньому фігурує героїня і придворна інтрига[7]. Подібні елементи присутні в трилогії «Імперія», написаній у співпраці з Реймондом Е. Файстом. Дія Імперії відбувається в неєвропейській культурі, яку можна порівняти з феодальною Японією та Візантійською імперією[8][9]. Вьорц також написала наукове фентезі: її трилогія «Цикл вогню» поєднує магію з науковою фантастикою. Її триваюча серія «Війна світла й тіні» — це 11-томне епічне фентезі (опубліковано 10 книг) із сюжетною лінією, що охоплює кілька тисячоліть і кілька планет[3][10].

Окрім письменництва, відзначені нагородами картини Вьорц демонструвалися на виставках образотворчого мистецтва, серед яких — пам'ятна виставка до 25-ї річниці НАСА; Мистецтво Космосу в планетарії Гайдена в Нью-Йорку; і дві виставки фентезійного мистецтва в Музеї мистецтв Делавера та Музеї мистецтв Кантону[5].

Вьорц була почесною гостею Всесвітньої конвенції жахів 1996 року та Всесвітньої конвенції фентезі 2004 року[11][12]. Вона живе у Флориді зі своїм чоловіком, художником Доном Майцем[4].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Трилогія Цикл вогню

[ред. | ред. код]
  • Штормовий воїн (1984)
  • Хранитель ключів (1988)
  • Шейдфейн (1988)
    • Цикл вогню (1999) збирає трилогію в один том

Трилогія Імперія

[ред. | ред. код]

Війни світла і тіні

[ред. | ред. код]

Арка І

  • Прокляття Примарних привидів (1993)

Арка II

  • Кораблі Меріора (1994)
  • Привид Вастмарка (1995)

Арка III: Альянс Світла

  • Принц-втікач (1997)
  • Велика змова (1999)
  • Ворота небезпеки (2001)
  • Вузол зрадника (2004)
  • Штурм фортеці (2007)

Арка IV: Меч канону

  • Суд Посвяченого (2011)
  • Доленосний конфлікт (7 вересня 2017)[13]

Арка V: Пісня таємниць

  • Пісня таємниць (буде опубліковано в травні 2024 р.)

Самостійні романи

[ред. | ред. код]
  • Спадщина чаклуна (1982)
  • Майстер білої бурі (1992)
  • Проїхатися пекельною прірвою (2002)

Колекції

[ред. | ред. код]
  • Ось так лежить Камелот (1994)

Розповіді

[ред. | ред. код]
  • Золото Сільвердауна (1991) з'явилося в Фантастиці про коня
  • Кров, дуб, залізо (2004) з'явився у Польоти: Екстремальні візії фантазії
  • Дитина пророцтва (2004) з'явилася в Майстри фентезі (розповідь Війни світла й тіні)
  • Вартовий вогонь (2004) з Реймондом Е. Фейстом, з'явилася в Польоти: Екстремальні візії фантазії
  • Останній із свого роду (2005) з'явився у Фантастичні компаньйони
  • Хто знайшов, того й береже (2006) з'явився у Фантазія пішла не так
  • Подорож Мебіуса (2006) з'явилася в Елементал: Антологія допомоги жертвам цунамі: Оповідання наукової фантастики та фентезі
  • Зірка, що розколюється (2006) з'явилася в Під покровом темряви (розповідь Війни світла й тіні)
  • Віжки долі (2007) з'явився в книзі нової фантазії «Соляріс» (розповідь Війни світла й тіні)
  • Приманка (2016) з'явилася в Без обмежень II (розповідь Війни світла й тіні)

Новели

[ред. | ред. код]
  • Галантний (2018) увійшов до збірки Таємниці та заклинання: 6 фентезійних романів (приквел Війни світла і тіні)

Ілюстративна робота

[ред. | ред. код]

Дженні Вуртс також намалювала обкладинки для своїх американських і міжнародних книг. Її картини демонструвалися на численних виставках і отримали кілька нагород Чеслі[14][15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Raets, Stefan (26 грудня 2018). An Appreciation of the Works of Janny Wurts. Tor.com. Macmillan. Архів оригіналу за 5 серпня 2020.
  4. ↑ а б Silver, Steven H (10 грудня 2018). Birthday Reviews: Janny Wurts's "The Snare". Black Gate. Архів оригіналу за 8 листопада 2020.
  5. ↑ а б Lavelle, Matthew (2018). Janny Wurts. Pennsylvania Center for the Book. Pennsylvania State University. Архів оригіналу за 14 серпня 2020.
  6. ↑ Summary Bibliography: Janny Wurts. Internet Speculative Fiction Database. Процитовано 11 серпня 2021.
  7. ↑ Dellamonica, Alyx (17 грудня 2015). Wizards and Politics: Fantastic Thrillers. Tor.com. Macmillan. Архів оригіналу за 28 січня 2021.
  8. ↑ Clute, John; Grant, John, ред. (1997). Wurts, Janny. The Encyclopedia of Fantasy. St. Martin's Griffin. Архів оригіналу за 9 березня 2017.
  9. ↑ Brown, Charles N; Contento, William G, ред. (2 січня 2010). The Locus Index to Science Fiction: 1984-1998. Locus Magazine. Архів оригіналу за 31 серпня 2020.
  10. ↑ Series Author Spotlight On: Janny Wurts, Wars of Light and Shadow. Locus Magazine. 27 серпня 2017. Архів оригіналу за 25 січня 2021.
  11. ↑ Past World Horror Conventions. World Horror Convention. World Horror Society. Архів оригіналу за 24 лютого 2021.
  12. ↑ World Fantasy Convention 2004. World Fantasy Convention. Архів оригіналу за 23 січня 2021.
  13. ↑ Destiny's Conflict в Internet Speculative Fiction Database (англ.).
  14. ↑ Science Fiction & Fantasy Books - Authors - Janny Wurts. Lunacat.net. Архів оригіналу за 4 серпня 2012.
  15. ↑ Janny Wurts Awards. Science Fiction Awards Database. Locus Science Fiction Foundation. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]


Інтерв'ю

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дженні_Вьорц&oldid=41829111