Перейти до вмісту

Джеральдіна Кобб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джеральдіна Кобб
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрізвиськоJerrie Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася5 березня 1931(1931-03-05) Редагувати інформацію у Вікіданих
Норман, Оклахома, США
Померла18 березня 2019(2019-03-18)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (88 років)
Флорида, США[2]
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьльотчиця, автобіограф
Alma materUniversity of Science and Arts of Oklahomad Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоДев'яносто дев'ять[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиHelena Butler Stoned Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 9527397 Редагувати інформацію у Вікіданих

Джеральдіна (Джеррі) Кобб (англ. Geraldyne M 'Jerrie' Cobb, 5 березня 1931, Норман, Оклахома — 18 березня 2019, Флорида) — американська льотчиця, володарка величезної кількості рекордів швидкості, висоти й дальності польотів, автобіографістка та борчиня за права жінок. Одна з організаторок у 1961 році неофіційного феміністського проєкту Меркурій 13, який об'єднав льотчиць, що прагнули здійснити космічний політ і стати астронавтками. Попри тривалу дискусію і міжнародний розголос, жодна з учасниць групи Меркурій 13 в космосі не побувала.

Передісторія

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Фотография Джеральдина Кобб.
Зовнішні зображення
Фотография Джеральдина Кобб.
Зовнішні зображення
Фотография Джеральдина Кобб.

Народилася 5 березня 1931 року в місті Норман, Оклахома в родині підполковника Вільяма Кобба і Гелени Батлер Стоун Кобб.[4] Ще у ранньому віці під впливом батька-пілота захопилась авіацією. Кобб навчилась керувати літаком у 12 років на біплані фірми «Вако» свого батька з відкритою кабіною.[5] У 16 років вона літала навколо Великих рівнин на Piper J-3 Cub, розкидаючи листівки над маленькими містами з рекламою мандрівних цирків. У 17 років Кобб отримала ліцензію приватного пілота. Рік по тому вона отримала ліцензію на комерційні польоти.[6]

У 19 років Кобб була інструкторкою з навчання пілотування. У 21 рік вона транспортувала військових в усьому світі й пілотувала чотиримоторні бомбардувальники.[7]

З огляду на повернення багатьох кваліфікованих чоловіків-пілотів після Другої світової війни Кобб вимушена займатись менш кваліфікованою діяльністю, зокрема, патрулюванням трубопроводів та розпиленням добрив. Попри це вона продовжувала підвищувати свою кваліфікацію як пілотеса багатомоторних літаків, пілотеса-інструкторка та наземна інструкторка.

Кобб встановлювала рекорди зі швидкості, відстані й абсолютної висоти у віці 20 років. Вона стала першою жінкою, яка літала на Паризькому авіашоу в Ле-Бурже, найбільшій авіаційній експозиції у світі. Після чого вона отримала звання «Пілота року» і була нагороджена Золотою медаллю «Амелія Ергарт». Журнал Life назвав її однією з 9 жінок, що увійшли до списку «100 найвидатніших молодих людей у Сполучених Штатах».[7][8]

Щоб зібрати гроші на купівлю літака Другої світової війни Fairchild PT-23, Кобб грала у жіночий софтбол у напівпрофесійній команді Oklahoma City Queens.[9]

До 1959 року вона була льотчицею і менеджеркою компанії Aero Design and Engineering Company, що сконструювала літак Aero Commander, на якому Кобб встановила свої рекорди. До 1960 року вона мала 7000 годин нальотів і встановила три світові авіаційні рекорди: світовий рекорд 1959 року з безперервного польоту на далекі відстані, світовий рекорд 1959 року швидкості для легкомоторних літаків та світовий рекорд 1960 року з набору висоти для легкомоторних літаків, що дорівнював 37010 футів.[10]

Входила до об'єднання льотчиць Дев'яносто дев'ять. Кобб — одна із групи жінок, які пішли в Клініку Лавлеса у Нью-Мексико у 1961 році й пройшли ті ж медичні й психологічні тести, що і чоловіки-астронавти з Першої сімки (Меркурій 7).[11]

У травні 1961 року адміністратор НАСА Джеймс Вебб призначив Джеральдіну Кобб консультанткою космічної програми NASA.[12]

Меркурій 13

[ред. | ред. код]
Джеральдіна Кобб керує багатоосьовим космічним інерційним комплексом (MASTIF) у Дослідницькому центрі Льюїса в Огайо. Випробування моделювало контроль над космічним кораблем, що обертається.

Незалежний дослідник Вільям Рендолф Лавлес (другий) допомагав скласти тести для астронавтів-чоловіків NASA. Йому стало цікаво, як жінки пройдуть ці випробування. У 1960 році Лавлес запропонував Джеральдіні Кобб набрати групу кандидаток в астронавтки й пройти ті ж суворі випробування. Цю групу з 20 відібраних льотчиць Кобб назвала «Флетс» (Fellow Lady Astronaut Trainees — «FLATs»).

На початку 1961 року всі пілотеси пройшли ті ж фізичні тести, які пройшли астронавти з проєкту Меркурій. 13 жінок з групи «Флетс» пройшли тести «Фаза-1», вони й склали групу Меркурій 13.

Кількох жінок відібрали для додаткових тестів. Джеральдіна Кобб, Рея Геррл і Фанк Воллі переїхали в Оклахома-Сіті, для проходження 2-ї фази тестів. Вони складалися з випробування у сурдокамері і психологічних тестів. Кобб була єдиною з жінок, що пройшла Фазу-3 (аеромедичний тест з використанням військової техніки й реактивного літака), інші жінки повинні були прибути у Військово-морську школу авіаційної медицини у Пенсаколі, Флорида, щоб пройти такі самі тести. Проте було оголошено про скасування випробувань.[13]

NASA наполягала на своїй думці, що астронавтами повинні бути кваліфіковані льотчики-випробувачі (чоловіки). Одна з 13 учасниць проєкту була дружиною американського сенатора, і були влаштовані слухання в Конгресі США.

Кобб негайно вилетіла до Вашингтона, щоб спробувати відновити програму тестування. Вона і Джейн Гарт написали листа президенту Джону Ф. Кеннеді й відвідали віцепрезидента Ліндона Б. Джонсона. 17 і 18 липня 1962 року представник сенату Віктор Анфузо ініціював публічні слухання спеціальної підкомісії Комітету палати з питань науки й астронавтики.

Представник NASA Джордж Лоу і астронавти Джон Гленн і Скотт Карпентер заявили, що у NASA немає критеріїв для відбору жінок-астронавток. Вони повідомили, що NASA вимагало, щоб усі астронавти були випускниками військових реактивних випробувальних програм і мали дипломи інженера, недоступні тоді жінкам. Хоча деякі члени Підкомісії співчували жіночим аргументам, слухання закінчилися нічим. Попри розголос, NASA не включило жінок у свою офіційну програму навчання.

Розчарування

[ред. | ред. код]

Припинення проєкту Меркурій 13 і крах надій на співпрацю з NASA завдав Джеральдіні Кобб сильного емоційного удару. Політ у космос став для неї заповітною мрією. У 1962 році вона залишила роботу тест-льотчиці на авіазаводі в місті Оклахома-Сіті й вирушила з місіонерською місією в джунглі Амазонки. На невеликому літаку вона розвозила спорядження, харчові продукти й медикаменти для дослідницьких груп, допомагала індіанським племенам, що живуть на межі вимирання. Її роботу високо оцінила світова спільнота. Кобб була відзначена урядами Бразилії, Колумбії, Еквадору, Франції та Перу.[14][15] У 1981 році вона була номінована на Нобелівську премію миру за гуманітарну роботу.[16]

У США повернулася тільки у 1996 році. 1999 року Національна організація жінок провела кампанію, щоб відправити Кобб в космос для дослідження наслідків старіння, аналогічно до Джона Гленна, проте вирушити в космос їй не вдалося.[16]

Джеральдіна Кобб отримала численні відзнаки в галузі авіації, в тому числі «Гармон Трофі» і премію «Золоті крила» Міжнародної Авіації.[14]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://arstechnica.com/science/2019/04/jerrie-cobb-an-aviation-pioneer-and-advocate-for-women-in-space-has-died/
  2. ↑ https://web.archive.org/web/20190418140103/https://arstechnica.com/science/2019/04/jerrie-cobb-an-aviation-pioneer-and-advocate-for-women-in-space-has-died/
  3. ↑ https://www.ninety-nines.org/NH-Jerrie_Geraldyn_Cobb_126.htm
  4. ↑ Харгрейв, [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року
  5. ↑ Джеррі Кобб «Джеррі Кобб, соло-пілот» (автобіографія) [Архівовано 16 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Харгрейв, [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року
  7. ↑ а б Інтернет енциклопедія науки, авіаційні піонери [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 12 березня 2010 року
  8. ↑ Джон Шеплер «Астронавт Джеррі Кобб, Меркурій 13 Перші астронавти жінок у НАСА» [Архівовано 2023-04-04 у Wayback Machine.] johnshepler.com Доступ 12 березня 2010
  9. ↑ Харгрейв, [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року
  10. ↑ Жінки [Архівовано 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] Kelli Gant в авіації [Архівовано 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] [Дев'яносто дев'ять] Inc. Доступно 12 березня 2010 року
  11. ↑ Cobb. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2019.
  12. ↑ Інтернет енциклопедія науки, авіаційні піонери [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 12 березня 2010 року
  13. ↑ Jerrie Cobb Poses beside Mercury Capsule. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 15 серпня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  14. ↑ а б Інтернет енциклопедія науки, авіаційні піонери [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 12 березня 2010 року
  15. ↑ «UW Oshkosh Меркурій 13 біографія»[недоступне посилання з липня 2019] Університет Вісконсіна — Ошкош
  16. ↑ а б Харгрейв, [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] Університет Монаш піонерів [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Австралія Доступ 12 березня 2010 року
  17. ↑ Джеррі Кобб (Jerrie Cobb) jerrie_cobb_facts.html Джеррі Кобб, факти (автобіографія) [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Альбін Кребс (21 вересня 1973 р.) 5 Top Pilots Cited [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.], New York Times, доступний 13 березня 2010 року
  19. ↑ Джеррі Кобб [Архівовано 7 червня 2010 у Wayback Machine.] Факси Джеррі Кобб Фонд
  20. ↑ Університет Вісконсіна-Ошкош - Кобб [Архівовано 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] отримав доступ 12 березня 2010 року

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеральдіна_Кобб&oldid=43031151