Джеральд Сеймур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеральд Сеймур
Gerald Seymour
Народився25 листопада 1941(1941-11-25) (82 роки)
Гілфорд
ГромадянствоВелика Британія
Діяльністьписьменник
Alma materУніверситетський коледж Лондона і Kelly Colleged
Знання мованглійська
Magnum opus"Гра Гаррі"
БатькоWilliam Kean Seymourd
МатиRosalind Waded
IMDbID 0786821

Джеральд Сеймур (англ. Gerald Seymour) – британський письменник, відомий завдяки опису реальних воєнних конфліктів[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 25 листопада 1941 року у Гілфорді.

Його батько, Вільям Кін Сеймур, був президентом Товариства поезії, членом Королівського літературного товариства, автором віршів та романів. Мати, Розалінда Вейд, є авторкою понад тридцяти романів.

Освіту здобув, навчаючись у Kelly College у Тавістокі та University College у Лондоні, який закінчив з відзнакою[2].

Кар'єра репортера

[ред. | ред. код]

З 1963 по 1978 рік працював репортером ITN (Незалежних телевізійних новин)[3]. В новинах  Д. Сеймур висвітлював різноманітні небезпечні події, перебував у зоні військових конфліктів. Він був першим журналістом, хто брав інтерв’ю у членів угрупування «Чорний вересень», відповідальних за розстріл спортсменів Мюнхенської олімпіади у 1972 році[4].

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Першим літературним успіхом Д. Сеймура була публікація його книга «Гра Гаррі», яка одразу стала бестселером.

Після цього він написав та видав понад 40 романів. За мотивами декількох із них знято телевізійні фільми[5].

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • «Гра Гаррі», 1975 (номінант премії Едгара) ;
  • «Хлопці слави», 1976 (номінант премії Едгара);
  • «Руда лисиця», 1979;
  • «Контракт», 1980;
  • «Поле крові», 1985;
  • «Око за око», 1987;
  • «Кравець-підмайстр», 1989;
  • «Людина, яка бореться», 1994;
  • «Територія вбивств», 1997;
  • «Мертва земля», 1998;
  • «Час очікування», 1998;
  • «Лінія на піску», 1999;
  • «Невідомий солдат», 2004;
  • «Аутсайдери», 2012;
  • «Волоцюга», 2014;
  • «Мисливець на крокодилів», 2021;
  • «Піхотинці», 2022[6].

Екранізації

[ред. | ред. код]
  • «Гра Гаррі», 1982;
  • «Хлопці слави», 1984;
  • «Контракт», 1988;
  • «Руда лисиця», 1991;
  • «Інформатор», 1997;
  • «Час очікування», 1999;
  • «Лінія на піску», 2004[7].

Цитати

[ред. | ред. код]

«З кожною історією я намагаюся сказати, що її слід оціновати так, ніби вона єдина. У мене немає улюбленої книги, яку я написав»[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gerald Seymour. Oak Lawn Library Friends (англ.). 21 листопада 2022. Процитовано 13 серпня 2024.
  2. ↑ Gerald Seymour – HarperCollins Publishers UK. harpercollins.co.uk. Процитовано 13 серпня 2024.
  3. ↑ Seymour, Gerald 1941– | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 13 серпня 2024.
  4. ↑ Hussey, Margaret (22 квітня 2022). Thriller writer Gerald Seymour pens Russian invasion conspiracy. Express.co.uk (англ.). Процитовано 13 серпня 2024.
  5. ↑ Membery, York (11 травня 2024). Gerald Seymour would have stuffed Hollywood silly money under bed. This is Money. Процитовано 13 серпня 2024.
  6. ↑ Books by Gerald Seymour (Author of Harry's Game). www.goodreads.com. Процитовано 13 серпня 2024.
  7. ↑ Gerald Seymour | Writer. IMDb (амер.). Процитовано 13 серпня 2024.
  8. ↑ Moss, Stephen (26 грудня 2015). Gerald Seymour: ‘Of course I’m still a hack. You can’t get it out of your veins’. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 серпня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Джеральд_Сеймур