Джет Лі
| Джет Лі | ||||
|---|---|---|---|---|
| кит. 李連杰 англ. Jet Li, Li Lianjie | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Лі Ляньцзє | |||
| Інші імена | Лі Єнг Чан/Лі Янгзхонг | |||
| Народився | 26 квітня 1963 (61 рік) Пекін, Китай | |||
| Національність | Китаєць | |||
| Громадянство |  КНР | |||
| Релігія | буддизм | |||
| Діяльність | актор | |||
| Роки діяльності | з 1982 року | |||
| Дружина | Хуан Цюянь (1987—1990), Ніна Лі Чі (Лі Чжі) (з 1999) | |||
| Діти | 4 | |||
| IMDb | nm0001472 | |||
|
| ||||
 Джет Лі у Вікісховищі | ||||
Джет Лі, справжнє ім'я Лі Ляньцзє (англ. Jet Li, кит. трад. 李連杰, спр. 李连杰, піньїнь: Lǐ Liánjié; нар. 26 квітня 1963, Пекін) — китайський кіноактор, колишній чемпіон ушу. Володар Гонконзької кінопремії 2008 року в номінації «Найкращий актор» за роль генерала Пан Цін'юня у фільмі «Полководці».
Лі пішов до школи в восьмирічному віці і був найстаршим у своєму класі. Він подобався вчителям, тому що часто допомагав проводити уроки фізичної культури. Після першого класу Джета (як і всіх інших учнів) на літо відправили в спортивний табір, де він почав вивчати ушу. Пізніше Лі визнавав, що потрапив у секцію ушу не цілеспрямовано, а зовсім випадково[1]. Після канікул всіх дітей розпустили, а Джету — єдиному з ровесників — настійливо рекомендували продовжувати вивчення ушу. З цього моменту тренування стають щоденними. Пройшовши декілька етапів відбору, в 1972 році він потрапив на національний чемпіонат з ушу та здобув приз «Найкращий майстер». Після цієї перемоги його звільнили від занять у звичайній школі, і більшу частину часу Лі став проводити в спортзалі, удосконалюючи свою майстерність.
У 1974 році в Китаї провели новий етап вибору серед спортсменів ушу, вибирали найкращих серед найкращих. В підсумку була створена Національна збірна країни з ушу, в яку увійшли 30 осіб, разом з Джетом Лі. Команді доручили представляти КНР в США. Ця поїздка, за визнанням самого Джета, займає особливе місце в його житті[2]. Перед відрядженням з усіма спортсменами провели докладний інструктаж — що можна робити в Штатах, а чого не рекомендується. Зокрема, попередили про можливе прослуховування номерів і стеження. Потрібно зазначити, що в США Лі намагався перевірити наявність «жучків» самостійно: коли він був у номері американського готелю, він по черзі підходив до вази, дзеркала, телефона і гучно говорив, що хоче шоколаду, морозива і фруктів. На деякий час Джет залишав номер, а коли повертався, то бачив, що на столі лежить все, що він попросив[3]. У поїздці по США китайських атлетів опікали десятки агентів ЦРУ, співробітників Державного департаменту і поліцейських. Виступи Лі були відзначені самим президентом Річардом Ніксоном[3]. Побачити розкішне життя людей на заході — стало для Джета культурним шоком; спілкуючись з американцями, він помітив, що вони приязні і навряд чи можуть бути ворогами. З цього часу його світосприйняття почало змінюватися[4].
Коли Джет повернувся на батьківщину, то взяв участь у першому Національному чемпіонаті з ушу серед юнаків (1974). Він здобув перше місце в багатоборстві і комплексам з мечем дао. Джета Лі почали тренувати найкращі майстри бойових мистецтв у Китаї. У 1975 році, у віці 12 років, Лі відправили на відбірковий турнір до Третього національного чемпіонату з ушу. Він переміг одразу в п'яти дисциплінах із п'яти можливих (суперниками були дорослі спортсмени). В тому ж році Джет Лі завоював чотири золоті медалі і на самому Третьому чемпіонаті в Пекіні (багатоборство, комплекс без зброї, комплекс зі списом і комплекс з мечем дао).
У 1976–1977 роках китайська збірна здійснила світове турне: спортсмени демонстрували в різних країнах прийоми ушу. Джета Лі, як «перевірену» людину і відомого спортсмена, влада Китаю почала запрошувати на державні бенкети і зустрічі з іноземними делегаціями. Виїзні показові виступи також проводилися в Великій Британії в 1979 році.
У 1977 році на Національних змаганнях з ушу Джет Лі посів перше місце з комплексу з мечем дао, а також був недосяжним серед послідовників стилю «довгий кулак». У 1978 році Джет Лі знову став золотим призером (по багатоборству, комплексу без зброї і комплексу з мечем дао). У 1979 році на Четвертому китайському чемпіонаті з ушу переміг в багатоборстві, стилі «довгий кулак», комплексі без зброї, комплексі з мечем дао і показових поєдинках.
В кіноіндустрію Джета Лі запросили в 18-річному віці. На екрани він потрапив як раз завдяки своїм ефектним досягненням у спорті. На змаганнях з ушу його помітили режисери і запропонували зніматися, обіцяючи зробити з нього другого Брюса Лі. Перша (і відразу головна і помітна) роль у фільмі «Храм Шаоліня» (1982). Фільм мав великий успіх і на цій хвилі було знято ще два сиквели — «Храм Шаоліня 2: Діти Шаоліня» (1983) і «Храм Шаоліня 3: Північний і Південний Шаолінь» (1986). Остання, третя серія, в 1989 році уривками транслювалася на радянському телебаченні в альманасі «Навколо Світу» (тут він йшов під назвою «Бойові мистецтва Шаоліня»). Після зйомок в шаоліньській трилогії Лі і отримав прізвисько «Джет» (англ. Jet) — «реактивний».
Наступні помітні кінострічки за участю Джета Лі — серія фільмів «Одного разу в Китаї» (1991), «Одного разу в Китаї 2» (1992) і «Одного разу в Китаї 3» (1993). Там він зіграв роль народного китайського героя-визволителя, майстра кунг-фу і цілителя Вонг Фей Хуна. Техніка завдання ударів, якість виконання трюків і їх видовищність ставлять цю кінотрилогію в ряд найвидатніших фільмів про східні єдиноборства.
Також треба відзначити фільми «Легенда» (1993) і «Легенда 2» (1993), де Джет Лі виконав роль молодого майстра кунг-фу Фонг Сай Юка (Фан Шиюй). Ці дві кінострічки зняті в найкращих традиціях фільмів про східні єдиноборства і вважаються класикою гонконзького кіно. Ще один фільм — «Кулак легенди» (1994) — своєрідний рімейк «Кулака люті» Брюса Лі (сюжети дуже схожі).
В 1998 році, вже маючи велику популярність в Азії, Європі та Америці, Джет Лі дебютує в Голлівуді. Його запрошують на роль «поганого хлопця» в блокбастер «Смертельна зброя 4» (Джет Лі перший раз зіграв негативного героя).
Далі він знімається у низці успішних стрічок: «Ромео повинен померти» (2000), «Поцілунок дракона» (2001), «Протистояння» (2001), «Герой» (2002), «Від колиски до могили» (2003), «Денні — пес» (2005), «Безстрашний» (2006), «Війна» (2007).
Останні роботи — «Заборонене царство» (2008), де Джет Лі вперше знявся в дуеті з другим культовим актором Джекі Чаном, а також чергова серія пригодницького фільму «Мумія: Гробниця імператора-дракона».
Цікаво, що в Голлівуді Джету Лі пропонували знятися в кінотрилогії «Матриця», а також у фільмі «Тигр, що підкрадається, дракон, що зачаївся», але актор відмовився. Як він сам неодноразово пояснював в різних інтерв'ю, зробив він це тому, що обіцяв дружині — якщо вона буде чекати дитину — буде залишатися з нею аж до її народження і не буде працювати. Пропозиція від Енга Лі знятися в «Тигр, що крадеться, дракон, що причаївся» надійшла якраз тоді, коли дружина Лі завагітніла. Так Джет Лі дотримався свого слова. Стосовно «Матриці», то Джет Лі вирішив, що його присутність і майстерність там не знадобиться, бо в комп'ютеризованому блокбастері зможуть знятися і звичайні актори[5].
У недавньому інтерв'ю Abacus News Лі розповів, що причина, через яку він відмовився від ролі Серафима у фільмі 2003 року «Перезавантаження матриці», була пов'язана з історією, що застерігає, про технології, проти якої застерігала франшиза «Матриця». Він не хотів, щоб голлівудські продюсери фільму «володіли» його прийомами в бойових мистецтвах як інтелектуальною власністю і, можливо, відтворювали їх у цифровому вигляді з обличчям іншої людини: Після того, як Лі відмовився від «Матриці», роль Серафа дісталася тайванському актору та майстру бойових мистецтв Колліну Чоу, який зіграв персонажа у «Матриці: перезавантаження» та «Матриця Революція».
Джет Лі є послідовником тибетського буддизму. Достовірно відомо, що він як мінімум один раз особисто зустрічався з Далай-ламою. У 2007 році Лі публічно заявив, що не є прихильником незалежності Тибету, пояснивши, що якщо людина поділяє релігійні погляди Далай-лами, він не зобов'язаний точно наслідувати політичні погляди.
В 1987 році Джет Лі одружився зі спортсменкою Хуан Цюянь (англ. Huang Qiuyan), яка разом з ним виступала в китайській збірній по ушу, а також знімалася у фільмі «Храм Шаоліня». У шлюбі були народжені 2 дочки. В 1990 році пара розлучилася.
В 1999 році Джет Лі одружився повторно. Його обраною стала гонконзька актриса Ніна Лі Чі (англ. Nina Li Chi). Пара виховує 2 дітей: Джейн (народилася в 2000 році) і Джаду (2002).
У 2004 році Джет Лі з дочкою відпочивав на Мальдівах, коли вдарило цунамі в південно-східній Азії. Спочатку вважалося, що Лі загинув під час катаклізму, але пізніше з'ясувалося, що він лише пошкодив ногу, коли рятував дочку з вестибюля готелю[6].
Джет Лі займається доброчинною діяльністю і є послом організації Червоний хрест[7].
| Фільми | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Українською мовою | Англійською мовою | Оригінальна назва | Роль |
| 1982 | Храм Шаоліня | Shaolin Temple | 少林寺 (Shǎolín sì) | Чі Юань |
| 1984 | Храм Шаоліня 2: Діти Шаоліня | Shaolin Temple 2: The Kids of Shaolin | 少林小子 (Shǎolín xiǎozi) | Сан Лун |
| 1986 | Народжений захищати | 1. Born to Defend (Австралія) 2. Born to Defense (США) |
中華英雄 (Zhōnghuá yīngxióng, дослівно «Китайський герой») | Джет (також режисер) |
| Храм Шаолінь 3: Північний і Південний Шаолінь | 1. Shaolin Temple 3: Martial Arts of Shaolin 2. Martial Arts of Shaolin |
南北少林 (Nánběi Shàolín, дослівно «Південний і північний Шаолінь») | Чжи Мін | |
| 1989 | Битва дракона | Dragon Fight | 龍在天涯 (Lóng zài tiānyá, «Дракон у кінці світу») | Джиммі Лі |
| Віртуоз | The Master | 龍行天下 (Lóng xíng tiānxià, «Дракон виходить у світ») | Джет | |
| 1991 | Одного разу в Китаї | Once Upon a Time in China | 黃飛鴻 (Huáng Fēihóng, «Вон Фейхун») | Вон Фейхун[en] |
| 1992 | Одного разу в Китаї 2 | Once Upon a Time in China II | 黃飛鴻之二男兒當自强 (Huáng Fēihóng zhī èr: nán'ér dāng zìqiáng, «Вон Фейхун 2: Чоловіки мають бути сильними») | Вон Фейхун |
| Віртуоз 2 | 1. Swordsman II 2. The Legend of the Swordsman (США) |
笑傲江湖之東方不敗 (Xiào ào jiānghú: zhī dōngfāng bùbài, «Мечник: Непереможний Схід») | Лін Хучун / Лін Вучхун | |
| 1993 | Два воїни | 1. Tai Chi Master 2. Twin Warriors (США) |
太極張三豐 (Tàijí: Zhāng Sānfēng) | Чжан Саньфен (також продюсер) |
| Легенда | The Legend | 方世玉 (Fāng Shìyù, «Фан Шию») | Фан Шию / Фонг Сай Юк (також продюсер) | |
| Легенда 2 | The Legend II | 方世玉續集 (Fāng Shìyù xùjí, «Фан Шию: Продовження») | Фан Шию / Фонг Сай Юк (також продюсер) | |
| Служителі зла | 1. Kung Fu Cult Master 2. The Evil Cult (США) 3. Lord of the Wu Tang 4. Kung Fu Master |
倚天屠龍記之魔教教主 (Yǐtiān tú lóngjì zhī: Mó jiào jiàozhǔ) | Чанг Мо Кей (також продюсер) | |
| Одного разу в Китаї 3 | 1. Once Upon a Time in China III 2. The Invincible Shaolin |
黃飛鴻之三：獅王争霸 (Wong Fei Hung III: Si wong jaang ba) | Вонг Фей Хун | |
| Стальні кігті | 1. Last Hero in China 2. Claws of Steel 3. Deadly China Hero |
黃飛鴻之鐵雞斗蜈蚣 (Wong Fei Hung V: Tit gai dau ng gung) | Вонг Фей Хун (також продюсер) | |
| 1994 | Захисник | 1. The Bodyguard from Beijing 2. The Defender |
中南海保鑣 (Chung Nam Hoi bo biu) | Алан Хуей Чінг Енг/Джон Чанг (також продюсер) |
| Кулак легенди | Fist Of Legend | 精武英雄 (Jing wu ying xiong) | Чень Цзен (також продюсер) | |
| Легенда про червоного дракона | 1. The New Legend of Shaolin 2. Legend of the Red Dragon |
洪熙官之少林五祖 (Hung Hei Kwun: Siu Lam ng zou) | Хун Сюцюань (також продюсер) | |
| 1995 | Степінь ризику | 1. High Risk 2. Meltdown (США) |
鼠胆龍威 (Shu dan long wei) | Кіт Лі |
| Таємний агент | 1. My Father Is a Hero 2. The Enforcer 3. Letter to Daddy |
給爸爸的信 (Gei ba ba de xin) | Кунг Вей | |
| 1996 | Король пригод | 1. Adventure King 2. Dr. Wai in «The Scripture with No Words» 3. The Scripture With No Words |
冒險王 (Mao xian wang) | Чоу Сі-Кіт |
| Чорна маска | Black mask | 黑俠 (Hak hap) | Цуй Чик / Чорна маска | |
| 1997 | Одного разу в Китаї та Америці | 1. Once Upon a Time in China and America 2. Once Upon a Time in China IV |
黃飛鴻之西域雄獅 (Wong Fei Hung VI: Sai Wik Hung See) | Вонг Фей Хун |
| 1998 | Вбивця за контрактом | 1. The Hitman 2. The Contract Killer |
殺手之王 (Sat sau ji wong) | Фу |
| Смертельна зброя 4 | Lethal Weapon 4 | Ва Синь Ку | ||
| 2000 | Ромео повинен померти | Romeo Must Die | Хан Синь | |
| 2001 | Протистояння | The One | Гейб Лоу/Габлиель Юлоу / Лоулесс | |
| Поцілунок дракона | Kiss of the dragon | Лю «Джонні» Дзян (також сценарист і продюсер) | ||
| 2002 | Герой | Hero | 英雄 (Ying xiong) | Безіменний |
| 2003 | Від колиски до могили | Cradle 2 the Grave | Су | |
| 2005 | Денні - пес | 1. Unleashed 2. Danny the Dog |
Денні (також продюсер) | |
| 2006 | Безстрашний | 1.Fearless 2. Legend of a Fighter (Гонконг) |
霍元甲 (Huo Yuanjia) | Хо Юаньцзя (також продюсер) |
| 2007 | Війна | 1. War 2. Rogue Assassin 3. Rogue |
Вбивця Роуг | |
| Полководці | The Warlords | 投名狀 (Tóu míngzhuàng) | генерал Пан Цін'юнь | |
| 2008 | Заборонене царство | The Forbidden Kingdom | Король мавп / Мовчазний Монах | |
| Мумія: Гробниця імператора-дракона | The Mummy: Tomb of the Dragon Emperor | Імператор Цінь Ши Хуан-ді | ||
| 2009 | Заснування республіки | 1. The Founding of a Republic 2. The Great Cause of China's Foundation 3. Founding of the Nation 4. Lofty Ambitions of Nation Building |
建國大業 (Jiànguó dà yè) | Чень Шаокуань |
| 2010 | Рай океану | Ocean Heaven | 海洋天堂 (Hǎiyáng tiāntáng) | Сем Вонг |
| Нестримні | The Expendables | Інь-Ян | ||
| 2011 | Чарівник і Біла змія | The Sorcerer and the White Snake | 白蛇傳說之法海 (Báishé chuánshuō zhī fǎ hǎi, «Легенда про Білу Змію») | абат Фахай |
| Брама дракона | Flying Swords of Dragon Gate | 龍門飛甲 (Lóngmén fēi jiǎ, «Політ через Ворота Дракона») | Чжао Хуайань | |
| 2012 | Нестримні 2 | The Expendables 2 | Інь-Ян | |
| 2013 | Жетони люті | Badges of Fury The One Detective |
不二神探 (Bù èr shéntàn, «Ніде») | Хуан Фейхун |
| 2014 | Нестримні 3 | The Expendables 3 | Інь-Ян | |
| 2016 | Лига Богов | Feng Shen Bang 3D | 3D封神榜 (3D fēngshénbǎng, «Список богів у 3D") | Цзян Зія |
| 2017 | Gong shou dao | 功守道 (Gōng shǒudào) | Старий слуга, короткометражний фільм | |
| 2020 | Мулан | Mulan | Mulan | імператор Китаю |
- ↑ Jet Li's life essay: part 2. Архів оригіналу за 21 жовтня 2008. Процитовано 7 квітня 2010.
- ↑ Jet Li's life essay: part 5. Архів оригіналу за 16 серпня 2008. Процитовано 7 квітня 2010.
- ↑ а б Jet Li's life essay: part 7. Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 7 квітня 2010.
- ↑ Jet Li's life essay: part 6. Архів оригіналу за 16 серпня 2008. Процитовано 7 квітня 2010.
- ↑ Jet Li Interview on CNN. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 7 квітня 2010.
- ↑ Jet Li Biography on the Internet Movie Database. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 7 квітня 2010.
- ↑ Jet Li Biography on Jetli.com. Архів оригіналу за 9 квітня 2008. Процитовано 7 квітня 2010.
- Джет Лі на сайті IMDb (англ.).
- Офіційнийй сайт Джета Лі.
- Російський фан-сайт Джета Лі [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.].
