Джеффрі Джонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеффрі Джонс
англ. Jeffrey Jones
Народився28 вересня 1946(1946-09-28)[1] (77 років)
Баффало, Нью-Йорк, США
Громадянство США
Діяльністьактор театру, кіноактор, телеактор, актор
Alma materУніверситет Лоренсаd, Лондонська академія музичного та драматичного мистецтва і The Putney Schoold
Роки діяльності1970 — тепер. час
IMDbnm0000470
CMNS: Джеффрі Джонс у Вікісховищі

Джеффрі Дункан Джонс (англ. Jeffrey Duncan Jones; нар. 28 вересня 1946(1946вересня28)) — американський актор, знаний за кіноролями імператора Йосифа II в «Амадеї» (1984), Еда Руні у «Вихідному дні Ферріса Бюллера» (1986), Чарльза Дітца у «Бітлджюсі» (1988), Скіпа Тайлера у "Полюванні за «Червоним Жовтнем» (1990), Едді Барзун в «Адвокат Диявола» (1997) та А. В. Мерріка у серіалі «Дедвуд» (2004—2006) і «Дедвуд: Фільм» (2019).

Його кар'єра почалася в міннеапольському театрі «Guthrie», згодом виступав в Лондоні та на Бродвей. У кіно та на телебаченні зіграв багато ролей, які запам'яталися невимушеним зображенням персонажів у незвичайних ситуаціях, часто з комічним ефектом. Номінований на премію «Золотий глобус» за роль у фільмі «Амадей» і премію Гільдії кіноакторів як учасник акторського складу фільму «Дедвуд».

2003 року звинувачений у спонуканні неповнолітнього позувати для фотографій в оголеному вигляді, що він не заперечував. Згодом його заарештувала за те, що не оновив статус сексуального злочинця.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився у Баффало, штат Нью-Йорк, у сім'ї Рут (до шлюбу Скулі) і Дугласа Беннета Джонса. Його мати була мистецтвознавицею, яка спонукала сина до кар'єри актора. Його батько помер, коли Джонс був немовлям[2][3].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Після закінчення школи у Путні 1964 року вступив до Університету Лоуренса на домедичну освіту, де його виступи в університетських постановках привернули увагу театрального режисера Тайрона Гатрі, який залучив його до театру Гатрі в Міннеаполісі, Міннесота[4].

Його сценічна кар'єра охоплєвала понад 125 постановок, починаючи з театру Гатрі, потім на міжнародному рівні в Південній Америці, Канаді та Лондоні[5] та в Нью-Йорку на Оф-Бродвеї в «Хмара 9» та «Генріх V», серед інших постановок[6], а також на Бродвеї в таких постановках, як «Трелоні з „Веллс“» і «Людина-слон»[7]. Перехід від сцени до кіно відбувся 1970 року[4].

Кар'єра в кіно і на телебаченні

[ред. | ред. код]

Почав зніматися в невеликих ролях у кіно і на телебаченні у 1970-х роках. До числа його найвідоміших ролей відносять образи імператора Йосифа II в «Амадеї», Чарльза Дітца у «Бітлджюсі» та Едварда Руні у «Вихідному дні Ферріса Бюллера»: завдяки характерному вигляду і незворушному виразу обличчя, персонажі Джонса отримали більш комічний колорит, ніж це передбачалося в сценаріях[4]. Біографічний профіль Джонса у «Нью-Йорк Таймс» відзначає: «Хоча він намагався уникати грати лише злих персонажів, неймовірний зріст актора, вирячені очі, легка усмішка та рудувато-світле волосся надавали йому диявольських рис, що спонукало його продемонструвати свій талант в образі лиходія. Проте актора користується повагою, де б він не з'являвся»[5].

Роботу Джонса в постановці театру Люсіль Лортел «Хмара 9» помітила кастингова група фільму «Легкі гроші» (1983). Його обрали на роль другого плану разом із Родні Денджерфілдом[8][9].

«Амадей»

[ред. | ред. код]

Режисер Мілош Форман помітив Джонса також у постановці «Хмара 9». Він обрав його на роль Йосифа II для нового проєкту «Амадей» (1984), адаптації однойменної п'єси Пітера Шеффера[10]. Критик Джеймс Берардінеллі зазначив, що Джонс зобразив імператора «як поверхневого і заглибленого в себе правителя, який не може відрізнити велику оперу від посередньої»[11]. Вінсент Кенбі з «Нью-Йорк таймс» високо оцінив гру Джонса, покликаючись на найбільш пам'ятну репліку фільму, коли імператор скаржиться на партитуру «Викрадення з сералю», зауважуючи, що в ній «занадто багато нот»[12]. Ця роль принесла йому номінацію на премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі[13].

«Вихідний у Ферріса Бюллера»

[ред. | ред. код]

Роль Джонса у фільмі «Вихідний день Ферріса Буллера» (1986) зробила його культурною іконою[4][14]. Його персонаж Руні, самовпевнений і одержимий пійманням хронічного прогульника Ферріса Бюллера, став символом пихатості й авторитарної ненависті. У «Нью-Йорк т» гру Джонса описали як «прекрасного мультиплікаційного персонажа — втілення лютого монстра», який «дряпається, кусається, спускаючи собак і кидається брудом, переслідуючи свою слабшу, але спритнішу здобич, і кожного разу програє, проте продовжує боротися, вигадуючи якийсь новий (марний) план». Його порівнюють з Койотом, персонажем, якому не судилося впіймати Дорожнього бігуна (Ферріс Бюллер)[15]. Джонс висловив стурбованість тим, що його запам'ятають за цією роллю, а не з «Амадея». Щодо сюжету фільму він сказав: «Дивовижним у Феррісі Бюллері є те, що нас просять співчувати дитині, чиє єдине нарікання, що сестра отримала машину на день народження, а він — комп'ютер»[16].

«Бітлджюс» і Тім Бертон

[ред. | ред. код]

У комедійному фільмі жахів «Бітлджюс» (1988) Джонс і Кетрін О'Гара зіграли подружню пару (Чарльз і Делія Діців), які мимоволі стають співвласниками будинку з привидами. Щоб підкреслити скучність цієї пари, режисер Тім Бертон створив сцену званої вечері, на якій привиди попередніх власників змушують усіх співати «Day-O (The Banana Boat Song)»[17].

Бертон зняв Джонса у своїх фільмах «Ед Вуд» (1994) у ролі Дивовижного Крісвелла, і «Сонна Лощина» (1999). Незадовго до виходу останнього Джонс сказав про Бертона: «Я знаю Тіма вже досить довго, і мені дуже подобається з ним працювати. Мені подобається його чуйність, і він дуже веселий»[18].

Інші фільми

[ред. | ред. код]

Джонс зіграв доктора Волтера Дженнінга у фільмі Джорджа Лукаса «Говард-качка» (1986)[19]. У фільмі про Шерлока Холмса «Без жодної підказки» (1988) виконав роль інспектора Лестрейда. У фільмі «Полювання за „Червоним Жовтнем“» (1990) зіграв колишнього командира підводного човна Скіпа Тайлера. З'явився в ролі реального персонажа Томаса Патнема у фільмі «Тигель» (1996). Зіграв дядька Креншоу Літтла у фільмі «Стюарт Літтл» (1999). Як лісовий магнат Джо Поттер, Джонс був головним антагоністом комедії Едді Мерфі «Доктор Дуліттл 2» (2001)[20].

Телевізійні ролі

[ред. | ред. код]

Одна з перших телевізійних ролей Джонса була в епізоді серіалу CBS «Сара» (1976). Зіграв лиходія, містера Акме (власника компанії Acme Toxic Waste), у сатиричному комедійному мінісеріалі «Фресно» (1986), де знялися Керол Бернетт, Чарльз Гродін і Дебні Коулмен. Для Disney Джонс був ведучим спеціального мюзиклу D-TV «Monster Hits» 1987 року (в ролі чарівне дзеркало), а пізніше знявся разом з Тайрою Бенкс, Кеті Наджімі та Кевіном Поллаком у відеосюжетній частині атракціону Дісней Ворлд Extraterrorestrial Alien Encounter. Виконав гостьові ролі в низці телесеріалів, зокрема «Дивовижні історії», «Байки зі склепу» та «Бетмен»[20]. Отримав роль у ситкомі «Люди по сусідству» (1989) від CBS[5].

Найвидатнішою телевізійною роллю Джонса є образ газетного видавця А. В. Мерріка у відомому драматичному серіалі HBO «Дедвуд» (2004—2006)[21]. Кейт Уліх зі «Slant Magazine» назвала Джонса і його персонажа Мерріка «недоречними доповненнями» до серіалу, покликаючись на Мерріка як на її «світську душу»[22]. Разом з акторським складом номінований на премію Гільдії кіноакторів за найкращу гру в драматичному серіалі[23].

Пізніша кар'єра

[ред. | ред. код]

Після його появи в комедії про гольф «Хто твій Кедді?» (2007), кілька років не знімався. Повернувся з епізодичною роллю редактора Чарльза Колбо в оригінальному фільмі HBO «Гемінґвей та Ґеллгорн» (2012)[24], після якого зіграв роль другого плану вченого Гладстона в незалежному фільмі-катастрофі «10.0 Землетрус» (2014)[25]. Потім зіграв вигадану версію себе в короткометражному фільмі «7 днів» (2016)[26] і повторив роль А. В. Мерріка в фільмі «Дедвуд: Фільм»[27].

У травні 2015 року повернувся на сцену з постановкою Нового американського театру «63 трильйони» режисера Стіва Цукермана. «Лос-Анджелес Таймс» похвалила його образ фінансового консультанта Діка як «зле захоплення, якому міг би позаздрити сам сатана»[28]. З березня 2018 року виконував роль хворого патріарха Бредлі в постановці п'єси А. Р. Герні «Година коктейлю», яку поставили в театрі Анненберга в Музеї мистецтв Палм-Спрінгс[26].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Має одного сина Джуліана Куттса[29][30] від викладачки вокалу з Канади Ллой Куттс (1941—2008). Вони познайомилися в Стретфорді, Онтаріо[31][32].

В інтерв'ю 1989 року Джонс зізнався, що цінує анонімність і задоволення від повсякденних справ, як-от ремонт будинку, і, що його не цікавлять символи статусу та лестощі шанувальників. Він пояснив, що більше суспільне визнання ускладнює перехід між ролями та дозволяє персонажу виходити на перший план, а акторові відступати[4].

Проблеми з законом

[ред. | ред. код]
Фото Джонса з реєстру сексуальних злочинців Департаменту правоохоронних органів Флориди

Сексуальне насильство над дітьми

[ред. | ред. код]

2002 року Джонса заарештували за володіння матеріалами сексуального насильства над дітьми та підбурювання 14-річного хлопчика до участі у відверто сексуальних фотосесіях у вересні 2000 року — травні 2001 року[33][34][35]. Джонс фотографував дитину та кілька разів платив йому за позування оголеним у ковбойському капелюсі, з м'якими іграшками та в костюмі корінного американця[36]. Джонс здався сам і його звільнили під заставу до пред'явлення обвинувачення[37]. Джонс не визнав себе винним у звинуваченні у володінні[38] і не оскаржував звинувачення у підбурюванні неповнолітнього. Жертва подала окремий цивільний позов проти Джонса, вимагаючи відшкодування збитків і компенсації[39]. Звинувачення у проступку щодо зберігання дитячої порнографії зняли після згоди про визнання вини[40]. Його адвокат підкреслив, що звинувачень у неналежному фізичному контакті немає. Джонс отримав п'ять років пробаційного нагляду, консультування та реєстрація як сексуального злочинця[41][42].

Інші правопорушення

[ред. | ред. код]

Двічі заарештовувався за те, що він не оновив статус сексуального злочинця, спочатку 2004 року у Флориді[43] і 2010 року у Каліфорнії[40]. Джонс визнав себе винним у злочині у Каліфорнії, отримавши 250 годин громадських робіт і додаткові три роки випробувального терміну[44][45].

2006 року запис Джонса став предметом невдоволення громадськості під час знімання фільму «Хто твій Кедді?» в Ейкені, Південна Кароліна. Дізнавшись про його участь, місцеві жителі наполягали на тому, що громадськість має бути попереджена, враховуючи, що на знімальний майданчик запрошувалися сім'ї[46]. У зв'язку з виходом фільму «Дедвуд: Фільм» 2019 року злочин Джонса оглядали засоби масової інформації[47].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1970 ф Революція The Revolutionary член комітету[48]
1976 с Хроніки Адама The Adams Chronicles Брян
1976 с Сара Sara
1977 с Величні виступи Great Performances сержант Вілсон
1977 с Коджак Kojak звʼязківець
1978 тф Допит в Будапешті Interrogation in Budapest
1978 ф Весілля A Wedding гість
1982 ф Солдат The Soldier секретар
1983 ф Легкі гроші Easy Money Клайв Барлоу
1983 тф Красиве кохання A Fine Romance Гарр
1983 с Ремінгтон Стіл Remington Steele Кліффорд Конант
1984 ф Амадей Amadeus Йосиф II
1985 с Сутінкова зона The Twilight Zone Карл Вілкерсон
1985 ф Трансильванія 6-5000 Transylvania 6-5000 майор
1986 ф Вихідний день Ферріса Бюллера Ferris Bueller's Day Off Ед Руні
1986 ф Говард-качка Howard the Duck Волтер Дженнінгс
1986 с Якщо настане завтра If Tomorrow Comes Бадж Голландер
1986 ф Джордж Вашингтон II: Становлення нації George Washington II: The Forging of a Nation Томас Джефферсон
1986 с Фресно Fresno містер Акмі
1986 с Неймовірні історії Amazing Stories Джон Болдвін
1987 ф Ганой-Гілтон The Hanoi Hilton майор Фішер
1987 ф Кенні Роджерс як гравець, Частина 3: Легенда продовжується Kenny Rogers as The Gambler, Part III: The Legend Continues Білл
1987 с Disney's DTV Monster Hits Чарівне дзеркало
1989 с Люди по сусідству The People Next Door Волтер Келлогг
1988 ф Бітлджюс Beetlejuice Чарльз Дітц
1988 ф Без доказів Without a Clue Інспектор Лестрейд
1989 ф Хто такий Гаррі Крамб? Who's Harry Crumb? Елліот Дрейсон
1989 ф Вальмон Valmont Жеркур
1990 ф Полювання за «Червоним Жовтнем» The Hunt for Red October Скіп Тайлер
1992 ф Out on a Limb Метт/Пітер
1992 ф Мамо та тато рятують світ Mom and Dad Save the World Дік Нельсон
1992 ф Залишайся з нами Stay Tuned Спайк
1993 ф Небо і земля Heaven & Earth міністр
1993 с Байки зі склепу Tales from the Crypt професор Фінлі
1994 мс Чоловік-качка Duckman Ворден
1994 мс Кіт Ік Eek! The Cat Сеймур
1994 ф Ед Вуд Ed Wood Джерон Крісвелл Коніг
1995 ф Гість Houseguest Рон Тіммерман
1995 мс Бетмен Batman: The Animated Series Нівенс[49]
1995 мс Справжні монстри Aaahh!!! Real Monsters чоловік в білому
1995 тф Ангел помсти The Avenging Angel мілтон Лонг
1996 ф Сурове випробування The Crucible Томас Путнем
1997 ф Адвокат Диявола The Devil's Advocate Едді Барзун
1997 ф Шкідник The Pest Густав Шанк
1997 ф Санта Фе Santa Fe доктор Раскін
1997 ф Липучка Flypaper Роджер
1998 с За межою можливого The Outer Limits Скотт Перкінс
1999 ф Стюарт Літтл Stuart Little Кріншо Літтл
1999 ф Людоїд Ravenous полковник Гарт
1999 ф Сонна лощина Sleepy Hollow преподобний Стінвік
2000 ф В компанії чоловіків Company Man сенатор Бріггс
2001 тф Доки батько не розлучить нас Till Dad Do Us Part Бреді
2001 ф Серцеїдки Heartbreakers містер Еппель
2001 ф Доктор Дулітл 2 Dr. Dolittle 2 Джо Поттер
2001 ф Накурені в дим How High віцепрезидент
2001—2006 мс Завойовник Зім Invader Zim різні ролі
2002 мс Проєкт «Зета» The Zeta Project детектив Маркус
2002 мс Ліга Справедливості Justice League сер Свамі
2002 ф Par 6 Ллойд Батор Дженкінс
2003 с Стюарт Літтл Stuart Little Креншоу Літтл
2004—2006 с Дедвуд Deadwood А. В. Меррік
2007 ф Хто твій Кедді? Who's Your Caddy? Каммінгс
2012 тф Гемінґвей та Ґеллгорн Hemingway & Gellhorn Чарльз Коулбау
2014 ф 10.0 - великий 10.0 Earthquake Маркус Гледстоун
2019 тф Дедвуд: Фільм Deadwood: The Movie А. В. Меррік

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  2. ↑ Jeffrey Jones Biography. FilmReference.com. Процитовано 10 October 2018.
  3. ↑ Jeffrey Jones. Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 17 December 2009. Процитовано 10 October 2018.
  4. ↑ а б в г д Shindler, Merrill (September 1989). Keeping Up with the Jones. Los Angeles. с. 189—192. ISSN 1522-9149. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 10 October 2018.
  5. ↑ а б в Armstrong, Derek (2016). Movies & TV—Jeffrey Jones. The New York Times. Архів оригіналу за 6 March 2016. Процитовано 18 січня 2014.
  6. ↑ Jeffrey Jones. www.iobdb.com. Процитовано 10 вересня 2024.
  7. ↑ Jeffrey Jones – Broadway Cast & Staff | IBDB. www.ibdb.com. Процитовано 10 вересня 2024.
  8. ↑ Cloud 9. Lortel.org. Lortel Archives. Процитовано 30 March 2019.
  9. ↑ Coozer, Adam (30 жовтня 1997). Jeffrey Jones. ReadJunk.com. Процитовано 30 March 2019.
  10. ↑ Champlin, Charles (10 січня 1985). Jeffrey Jones Rising On A Musical Note. Los Angeles Times. Процитовано 10 жовтня 2018.
  11. ↑ Berardinelli, James (2003). Amadeus. Reelviews. Процитовано 10 October 2018.
  12. ↑ Canby, Vincent (19 вересня 1984). 'Amadeus,' Directed by Forman. The New York Times. Процитовано 10 жовтня 2018.
  13. ↑ Winners & Nominees 1985. GoldenGlobes.com. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
  14. ↑ Marikar, Sheila (2 липня 2010). The Cast of Ferris Bueller's Day Off: Where Are They Now?. ABC News. Процитовано 10 жовтня 2018.
  15. ↑ Darnton, Nina (11 червня 1986). Screen: A Youth's Day Off. The New York Times. Процитовано 10 жовтня 2018.
  16. ↑ Smith, Adam (1 January 2014). Ferris Bueller's Day Off Review. Empire. Процитовано 10 October 2018.
  17. ↑ Maslin, Janet (30 березня 1988). Review/Film; Ghosts And Extra Eyeballs. The New York Times. Процитовано 10 жовтня 2018.
  18. ↑ Green, Michelle Erica. Jeffrey Jones. LittleReview.com. Процитовано 30 March 2019.
  19. ↑ Thompson, Lea; Jones, Jeffry; Gale, Ed (2009). Howard the Duck (DVD (extra)). Universal Home Video. UPC-A 025195052306.
  20. ↑ а б Jeffrey Jones. TVGuide.com (англ.). Процитовано 17 травня 2024.
  21. ↑ Deadwood. New York Times. Архів оригіналу за 25 February 2014. Процитовано 10 October 2018.
  22. ↑ Uhlich, Keith (6 червня 2006). Deadweek: The Wordsmith's Credo—A Portrait of A.W. Merrick. Процитовано 10 жовтня 2018.
  23. ↑ The 13th Annual Screen Actors Guild Awards. SAGAwards.org. SAG-AFTRA. Процитовано 10 October 2018.
  24. ↑ Bowman, Donna (8 травня 2012). Hemingway & Gellhorn. The A.V. Club. Процитовано 5 червня 2019.
  25. ↑ Kroll, Justin (1 квітня 2014). Henry Ian Cusick and Jeffrey Jones to Star in '10.0 The Big One'. Variety. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019 — через henryiancusick.com.
  26. ↑ а б Hume, Valerie-Jean (VJ) (24 March 2018). Not Quite Ready for Drinks: Due to an Illness, Coyote StageWorks' 'The Cocktail Hour' Opened Before It Should Have. CV Independent. Процитовано 10 October 2018.
  27. ↑ Schager, Nick (31 травня 2019). HBO's 'Deadwood: The Movie' Is the Perfect End to Television's Best Show. The Daily Beast. Процитовано 5 червня 2019.
  28. ↑ Gray, Margaret (14 травня 2015). A one-note aria of the financial world in '63 Trillion'. Los Angeles Times. Процитовано 10 жовтня 2018.
  29. ↑ TóCsa (16 May 2016). Így néznek ki most az idén harmincéves Meglógtam a Ferrarival sztárjai [This is what this year's thirty-year-old Hangover Ferrari stars look like now]. NLCafe (угор.). Процитовано 10 October 2018.
  30. ↑ Who is Julian Coutts?. Omnilexica.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 October 2018.
  31. ↑ Lloy Coutts. Toronto Globe and Mail. 5 July 2008. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 10 October 2018.
  32. ↑ Lloy Jones (Coutts). Geni.com. Geni.com. Процитовано 30 March 2019.
  33. ↑ Susman, Gary (1 November 2002). Actor Jeffrey Jones is busted on child porn charges. ew.com. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 18 November 2016. Процитовано 26 August 2023.
  34. ↑ Multiple sources:
  35. ↑ Staff Writer (22 November 2002). Ferris Bueller star denies porn charges. BBC News. Retrieved 26 August 2023.
  36. ↑ Richard Winton. (9 July 2003). «Actor Gets Probation for Inducing Boy to Pose Nude». Los Angeles Times. p. B4. Retrieved 26 August 2023.
  37. ↑ Andrew Bridges (16 November 2002). «'Bueller' actor, 'Pee Wee' are arrested». The State (Columbia, South Carolina); Associated Press. p. A2 (2). Retrieved 26 August 2023.
  38. ↑ Staff Writer (9 January 2003). Actor denies porn charges. BBC News. Retrieved 26 August 2023.
  39. ↑ Actor Hit With Teen Sex Suit. TheSmokingGun.com. The Smoking Gun. 12 червня 2014. Процитовано 16 February 2019.
  40. ↑ а б Staff Writer (15 July 2010). «Jones's sex-offender case put over». The Kingston Whig-Standard (Kingston, Ontario, Canada). p. 21. Retrieved 26 August 2023.
  41. ↑ Gary Susman (9 July 2003). Jeffrey Jones must register as a sex offender. Entertainment Weekly. Retrieved 26 August 2023.
  42. ↑ WENN (9 July 2003). Jeffrey Jones Pleads No Contest To Porn Charges. ContactMusic.com. Процитовано 10 October 2018. Jones, 56, says, "This concludes a really painful chapter in my life. I'm sorry that this incident was allowed to occur. Such an event has never happened before and it will never happen again."
  43. ↑ 'Ferris Bueller' actor faces felony charge. MSNBC.com. 30 June 2010. Архів оригіналу за 28 September 2012.
  44. ↑ Black, Caroline (29 September 2010). Jeffrey Jones Guilty: "Ferris Bueller's Day Off" Actor Didn't Update Sex Offender Status. CBS News. Процитовано 10 October 2018.
  45. ↑ Ferris Bueller actor Jeffrey Jones sentenced. BBC News. 29 September 2010. Процитовано 26 August 2023.
  46. ↑ Cho, Diane (23 October 2006). Cast of movie filming in Aiken includes registered sex offender. WRDW.com. WRDW-TV. Процитовано 10 October 2018.[недоступне посилання з 01.06.2021]
  47. ↑ VanDerWerff, Emily (31 травня 2019). Deadwood: The Movie is a fitting capstone to one of TV's greatest shows. Vox. Процитовано 2 червня 2019.
  48. ↑ Jeffrey Jones biography. Tribute. Tribute Entertainment Media Group. Процитовано 10 October 2018.
  49. ↑ Jeffrey Jones (visual voices guide). Behind The Voice Actors. Процитовано 3 січня 2024. A green check mark indicates that a role has been confirmed using a screenshot (or collage of screenshots) of a title's list of voice actors and their respective characters found in its opening and/or closing credits and/or other reliable sources of information.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеффрі_Джонс&oldid=43496069