Джиммі Карратерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джиммі Карратерс
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яДжеймс Вільям Карратерс
ГромадянствоАвстралія Австралія
Народився5 липня 1929(1929-07-05)
Педдінгтон, Новий Південний Вельс, Австралія
Помер15 серпня 1990(1990-08-15) (61 рік)
Сідней, Новий Південний Вельс, Австралія
Вагова категоріялегша вага
Стійкашульга
Зріст168 см
Розмах рук171 см
ТренерБілл Макконнел
Професіональна кар'єра
Перший бій15 серпня 1950
Останній бій18 червня 1962
Пояс• Commonwealth Boxing Council Bantam
• World Bantamweight Title
Боїв25
Перемог21
Перемог нокаутом13
Поразок4
Поразок нокаутом1

Джеймс Вільям «Джиммі» Карратерс (англ. James William «Jimmy» Carruthers; 5 липня 1929 — 15 серпня 1990) — австралійський боксер.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Педдінгтоні, передмісті Сіднея, штат Новий Південний Вельс. Був п'ятим із восьми дітей у сім'ї вихідців з Англії Джона Вільяма Карратерса та його дружини Агнес Джейн, уродженої Аллісон. Навчався у державній школі «Glenmore Road» у Педдінгтоні. Одночасно відвідував заняття боксом у клубі «Woolloomooloo Rotary-Police Boys’ Club».

У 1947 році став чемпіоном Австралії серед любителів у легшій вазі, перемігши у фіналі Спенсера Драйвера.

На літніх Олімпійських іграх 1948 року в Лондоні (Велика Британія) брав участь у змаганнях боксерів легшої ваги. Почергово переміг Фреда Дейгла (Канада) та Арнольдо Пареса (Аргентина). Травма ока, отримана під час бою з Паресом, змусила його відмовитись від чвертьфінального двобою з Тібором Чіком (Угорщина), який згодом виборов олімпійське «золото».

У професійному боксі дебютував 15 серпня 1950 року, нокаутувавши у третьому раунді Теда Фітцжеральда.

14 травня 1951 року в Сіднеї здобув титул чемпіона Австралії, перемігши за очками Еллі Беннета.

Після чотирнадцяти поспіль перемог, 11 листопада 1952 року в Йоганесбурзі (ПАР) Джиммі Карратерс зустрівся у двобої з чемпіоном світу у легшій вазі Віком Товілом. Нокаутувавши суперника вже у першому раунді, Карратерс виборов не лише пояс чемпіона світу, а ще й пояс чемпіона Британської Співдружності. У березні наступного року виграв також і бій-реванш нокаутом у 10-му раунді.

Після двох вдалих захистів свого титулу у двобоях проти Пеппі Голта (США) та Чемроена Сонгкітрата (Таїланд) Карратерс припинив виступи, віддавши чемпіонський титул.

Через сім років, у вересні 1961, повернувся в ринг, провів 6 поєдинків, у чотирьох з яких програв і в червні 1962 року остаточно припинив боксерську кар'єру.

Разом з дружиною утримував фруктовий магазин і молочний бар. Помер після тривалої боротьби з раком легенів і хворобою Паркінсона.

Родина

[ред. | ред. код]

10 лютого 1951 року в церкві Всіх Святих Англії у Вуллагра одружився з Майрою Луїзою Гамільтон.

Подружжя виховало двох синів та двох доньок.

Посилання

[ред. | ред. код]