Джинґловод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Касета Фіделіпак з «нескінченною» стрічкою

Джинґлово́даналоговий касетний пристрій, носієм звуку в якому є особлива касета зі стрічкою, на яку записано один певний сигнал (джинґл, заставка, лайнер, підклад, перебивка).

Стрічку у касеті закільцьовано — після використання вона одразу готова до нового відтворення і не потребує перемотки[1].

Винахідником касети з закільцьованою стрічкою був Джордж Іш (англ. George Eash)[2], на базі розробленої Бернардом Кузіно (англ. Bernard Cousino)[3] «нескінченної» магнітної стрічки. Ці касети називали https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джинґловод&action=edit#англ. NAB-Cartridge від скорочення NAB (англ. National Association of Broadcasters) - Національної асоціації мовників США, або англ. Fidelipac.

В подальшому розвиток джинґловодів ішов шляхом збільшення числа доріжок для стереозвучання та можливості запису кількох різних джинґлів. Подібні ідеї були пізніше використані в касетних телефонних автовідповідачах.

У комп'ютерну еру аналогові касети з записами рекламних роликів для радіо поступились більш досконалим та швидким цифровим пристроям.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. M.Talbot-Smith. Audio Engineer's Reference Book. — 2nd ed. — Oxford: Focal Press, 2002. — р. 5-11.
  2. Некролог Джорджа Іша//Billboard vol. 92, No. 29, 18 Juli 1980, p. 97. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 2 червня 2020.
  3. Morton, David (2006). Sound Recording: The Life Story of a Technology. JHU Press. с. 157. ISBN 9780801883989.