Джиоєва Алла
Алла Олександрівна Джиоєва | |
---|---|
Джиоты Александыры чызг Аллæ | |
Народилася | 23 серпня 1949 (75 років) Сталінір, Південно-Осетинська автономна область, Грузинська РСР |
Національність | осетинка |
Місце проживання | Південна Осетія |
Діяльність | вчитель |
Alma mater | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
Посада | Міністр освіти Південної Осетії |
Термін | 2002—2008 |
Нагороди | |
А́лла Олекса́ндрівна Джио́єва (ос. Джиоты Алыксандыры чызг Аллæ, груз. ალა ჯიოევა, рос. Алла Александровна Джиоева; *23 серпня 1949, Сталінір, Південно-Осетинська автономна область, Грузинська РСР) — політик та державний діяч Південної Осетії, колишня міністр освіти республіки, відмінник освіти СРСР. На президентських виборах 2011 року виставила свою кандидатуру й бореться за лідерство з Анатолієм Бібіловим, представником чинної влади[1].
За паспортом її по батькові — Олександрівна[2], з цим же по-батькові було її особисте звернення до Генерального прокурора Російської Федерації Юрія Чайки[3]. Водночас у ЗМІ вона періодично згадувалася як Алла Олексіївна Джиоєва, так само її називали її знайомі і вона сама[4].
Алла Джиоєва народилася 23 серпня 1949 у Південній Осетії в Цхінвалі.
В 1955 році вступила до Цхінвальської середньої школи № 6. З відкриття в мікрорайоні нової школи була переведена за місцем проживання в школу № 5, яку й закінчила в 1966 році.
1967 року Джиоєва вступила до Південно-Осетинського педагогічного інституту (нині Південно-Осетинський державний університет імені Олександра Тібілова), потім перевелася на філологічний факультет Одеського держуніверситету ім. І. І. Мечникова, який закінчила в 1974 році.
Після закінчення університету почала працювати в середній школі № 2 міста Цхінвалі вчителем початкових класів, вчителем російської мови та літератури, потім була директором цієї школи до 2002 року.
У 2002 році призначена міністром освіти Республіки Південна Осетія (РПО). Через жорстку критику на адресу керівництва республіки в лютому 2008 року [3] була звільнена з посади у зв'язку з початком провадження кримінальної справи за зловживання посадовими повноваженнями. Справа була порушена за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності міністерства освіти.
4 лютого 2008 Аллу Джиоеву було звільнено з посади міністра [5] [6] [7]. 5 лютого на неї було заведено карну справу про зловживання посадовими повноваженнями, службовій підробці, шахрайстві та незаконній підприємницькій діяльності [5]. Згідно з офіційною інформацією, Джиоєва підозрювалася в тому, що {{цитата|уклала незаконний договір про постачання підручників у свій магазин, а також вносила підроблені накладні до бухгалтерії Міністерства освіти РПО [8] Прокуратура стверджувала, що Джиоєва купувала підручники в П'ятигорську за знижкою в 5 відсотків і реалізовувала їх в Південній Осетії вже без цієї знижки, в результаті чого отримала вигоду для себе в розмірі 22 тисяч рублів [9] [10]. Крім того, екс-міністра звинуватили в тому, що вона
стягувала по 3500 рублів з батьків абітурієнтів, які вступають в російські вузи за виділеними міністерством Російської Федерації лімітами для випускників Південної Осетії [11] |
28 березня 2008 Джиоєва була поміщена під домашній арешт, оскільки, згідно із заявою Генпрокуратури Південної Осетії, вона
заважала ходу слідства і впливала на покази свідків [11] |
Під домашнім арештом вона перебувала близько двох років, до дня суду, який 29 квітня 2010 визнав Джиоєву винною в перевищенні посадових повноважень і шахрайстві (виправдавши за двома іншими статтями) і засудив її до двох років і двох місяців позбавлення волі умовно [10] і виплати штрафу в розмірі 120 тисяч російських рублів [10] [11]. Джиоєва, не погодившись з рішенням суду, подала касаційну скаргу до Верховного суду Південної Осетії, відомостей про результати розгляду скарги в ЗМІ не знайдено [11] [10].
Сама Джиоева з самого початку заявила, що процес слід вважати політичним, а не кримінальним [9] [12] [13] [11] [10]. На думку Джиоєвої, її усунули з посади та піддали кримінальному переслідуванню за те, що вона публічно виступила з критикою Едуарда Кокойти і проведеного ним курсу [3] [11] [10]. Екс-міністр заявила про низку грубих порушень, допущених в ході розгляду її справи. Зокрема, до процесу не було допущено жодного свідка захисту. З 18 осіб, яких слідство оголосило потерпілими, 12 заявили, що не постраждали від дій Джиоєвої, інші ж взагалі не з'являлися на засідання суду. Батьки абітурієнтів та сама Джиоєва стверджували, що всі внески в касу Міносвіти були добровільними і пішли на оплату співробітникам приймальні комісії, які працювали «безперервно і без оплати до півночі», а також на закупівлю канцелярських товарів та комп'ютерів [13]. Джиоєва посилалася на результати ревізії, яка підтвердила цільове використання коштів [14]. Крім того, на суді у Джиоєвої не було адвоката, і їй довелося вести свій захист самостійно [13]. При цьому деякі ЗМІ писали, що колишній міністр сама відмовилася від наданого їй адвоката, заявивши, що вона «сама собі найкращий захисник» [10].
10 жовтня 2011 Центральна виборча комісія невизнаної республіки Південна Осетія зареєструвала Аллу Джиоєву кандидатом на посаду президента РПО.
За підсумками голосування 13 листопада Алла Джиоєва набрала 25,37% голосів виборців (дані після обрахунку 98,84% голосів виборців) і пройша у другий тур виборів.
27 листопада 2011 відбувся другий тур виборів президента Південної Осетії [15]. За попередніми даними, Алла Джиоєва здобула перемогу з результатом 51,37% голосів. [16].
Верховний Суд Південної Осетії прийшов до висновку, що прихильники Джиоєвої перешкоджали вільному волевиявленню громадян, і скасував результати голосування. Джиоєвою було заборонено брати участь у додаткових виборах [17]. Джиоєва оголосила себе президентом і сформувала Державна рада. Ці події були названі «Сніговою революцією» через сніг, що випав в Осетії в цей день. [18].
9 грудня Алла Джиоєва й чинний у той час президент Південної Осетії Едуард Кокойти підписали угоду по врегулюванню ситуації в республіці. Проте 18 січня 2012 Джиоєва повідомила, що відкликає свій підпис під угодою, через порушення владою цих домовленостей. Вона також заявила, що не братиме участь в нових виборах глави республіки і зажадала передати їй владу як законно обраному президенту. В подальшому вона призначила власну інавгурацію на 10 лютого 2012 року.
9 лютого штаб-квартиру екс-кандидата в президенти Південної Осетії Алли Джиоєвої взяли штурмом силовики, в результаті Джиоєва опинилася в реанімації. Її стан оцінювався як стабільно-важкий. За словами прес-секретаря Алли Джіоєвої, під час штурму виборчого штабу нападниками було завдано травм також чоловікові й братові Джиоєвої, які намагалися заступитися за неї.[19]
Тим часом, 8 лютого парламент Південної Осетії ухвалив зміни до виборчого законодавства, які забороняють балотуватися на посаду президента країни особам з непогашеною судимістю[20]. Таким чином Аллу Джиоєву було позбавлено можливості брати участь в повторних виборах президента.
- Орден Пошани (Південна Осетія)
- Заслужений вчитель Південної Осетії
- Заслужений вчитель Російської Федерації (10 серпня 2007) - за заслуги в навчанні та вихованні підростаючого покоління та багаторічну сумлінну працю [21]
- Відмінник освіти СРСР
- Срібна медаль ВДНГ СРСР
Заміжня. Має двох дітей.
- ↑ Судьбу президентских выборов в Южной Осетии решит второй тур. РБК. 14 листопада 2011. Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ Программное заявление кандидата в Президенты Южной Осетии Аллы Джиоевой. UASAMONGA. Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ а б в Биография Аллы Джиоевой. Вневедомственный Контрольный Комитет. 23 листопада 2011. Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ Открытое письмо кандидату в президенты Республики Южная Осетия Джиоевой Алле Алексеевне. UASAMONGA. 30 листопада 2011. Архів оригіналу за 30 листопада 2011. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ а б Закавказька шеф-редакція ІА REGNUM (17:28 06.02.2008). Екс-міністр освіти Південної Осетії звинувачується у зловживанні посадовими повноваженнями (російською) . regnum.ru. Архів оригіналу за 03.09.2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ Закавказька шеф-редакція ІА REGNUM (12:08 04.02.2008). В уряді Південної Осетії відбулися кадрові зміни (російською) . regnum.ru. Процитовано 28 листопада 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Олександр Габуєв; Володимир Новиков (16 серпня 2007). Грузію вкололи російські ордени, якими Володимир Путін нагородив жителів Південної Осетії (російською) . Газета "Коммерсант" № 146 (3722),. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ Алла Джиоева подала касаційну скаргу до Верховного Суду Південної Осетії (російською) . Кавказький Вузол. 5 травня 2010. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ а б Суд засудив умовно екс-міністра освіти Південної Осетії Аллу Джиоєвим (російською) . Кавказький Вузол. квітня. 30 2010, 17:01. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ а б в г д е ж Мурат Гукемухов (30 квітня 2010). Бывшего министра образования Южной Осетии приговорили к двум годам условно. Все материалы дня / Политика (російською) . Эхо Кавказа. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ а б в г д е Lenta.ru - Джиоева, Алла. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ Марія Котаева (20 березня 2010). Суд у справі екс-міністра освіти Південної Осетії продовжиться 23 березня (російською) . Кавказький Вузол. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ а б в Олег Кусов (12 березня 2010). Дві жінки на лаві підсудних в Цхінвалі. Всі матеріали дня/Суспільство (російською) . Ехо Кавказу. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ Ольга Алленова. «Не вірю, що по відношенню до нас Росія може застосовувати подвійні стандарти». — Коммерсант-Online, 11.11.2011
- ↑ Бібілов і Джиоева вийшли в другий тур на виборах в Південній Осетії. Архів оригіналу за 21 листопада 2011. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ На виборах в Південній Осетії лідирує Джиоєва. Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ НД Південної Осетії: Прихильники Алли Джиоєвої погрожували вільному волевиявлення громадян. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ Алла Джиоева оголосила себе президентом Південної Осетії. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ Південна Осетія: лідер опозиції Алла Джіоєва у реанімації без свідомості texty.org.ua
- ↑ Парламент Южной Осетии ужесточил требования к кандидатам в президенты
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 10 серпня 2007 року № 1047 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації»
- ІА «Рес»: Джиоева Алла Олександрівна - кандидат в президенти РПО [Архівовано 5 січня 2012 у Wayback Machine.].
- НВО «ВКК»: Біографія Алли Джиоєвої.
- Алла Джиоева [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.]