Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Джиро д'Італія 2017 була сотою версією Джиро д'Італія, одного з велосипедних Гранд Турів. Гонка стартувала 5 травня в Альгеро на острові Сардинія, і закінчилася 28 травня у Мілані. Гонку виграв Том Дюмулен, який став першим голландським переможцем Джиро.
Усі 18 команд Світового туру автоматично були запрошені та зобов'язані відвідати гонку. Також були обрані чотири вайлдкард-команди Континентальних турів UCI. Кожна з команд мала стартувати з дев'ятьма гонщиками, окрім Astana, у якої було вісім гонщиків через загибель Мікеле Скарпоні.
Команди, що взяли участь у гонці:
Головними фаворитами перед початком гонки були Наіро Кінтана (Movistar Team) та Вінченцо Нібалі (Bahrain-Merida). Іншими претендентами на генеральну класифікацію були Джерейнт Томас та Мікель Ланда (Team Sky), Стівен Крьойсвейк (LottoNL-Jumbo), Тібо Піно (FDJ), Том Дюмулен (Team Sunweb), Адам Йейтс (Orica-Scott), Бауке Моллема (Trek-Segafredo), Ільнур Закарін (Team Katusha-Alpecin), Тіджей ван Гардерен (BMC Racing Team), Боб Юнгельс (Quick-Step Floors) та Доменіко Поццовіво (AG2R La Mondiale).
Спринтери на Джиро включали Фернандо Гавірію, Калеба Юена, Андре Грайпеля, Яспера Стьойвена, Сашу Модоло, Джакомо Ніццоло, Сема Беннетта та Райана Гіббонса.
Деталі щодо перших трьох етапів гонки були розкриті на прес-конференції 14 вересня 2016. Залишок маршруту був оголошений директором гонки Мауро Вен'і 25 жовтня 2016. Однак, організатори RCS Sport злили інформацію про маршрут на своєму вебсайті за день до офіційної презентації.
В гонці був 21 етап, що покрили загальну дистанцію у 3,609.1 км, на 142 км більше, ніж Джиро 2016. Найдовшим етапом гонки був 12 етап у 229 км, а 14 етап був найкоротшим - 131 км. Джиро включала сукупно 69.1 км індивідуальних гонок з роздільним стартом та п'ять фінішів в горах: 4 етап на Етні; 9 етап на Блокхаусі; 14 етап в Оропі; 18 етап в Ортізеї/Сакнт-Ульріхі; та 19 етап у Пьянкавалло. Чіма Коппі (найбільший підйом гонки) був на перевалі Стельвіо під час 16 етапу. Етапи були розподілені на чотири типи організаторами гонки: роздільні старти, низької, середньої та високої складності.
Напередодні Джиро д'Італія UCI оголосив, що два гонщика Bardiani-CSF, Стефано Пірацці та Нікола Руффоні, мають позитивні результати тесту на рілізінг-гормони гіпотоламусу (соматоліберін) - також відомі як гормони-пептіди, фактори росту або міметіки - у зразках, зібраних під час позазмагальних допінг-тестів 25 та 26 квітня 2017. Через те, що команда була піддана першому та другому AAF у дванадцятимісячний період, UCI мав на меті застосувати статтю 7.12.1 Анти-допінгових правил UCI, яка дозволяє тимчасову відставку команди на 15-45 днів - що кинуло тінь сумніву на участь команди у Джиро.
У Джиро д'Італія гонщики нагороджувались чотирма майками:
Найперша та найбільш важлива - це генеральна класифікація, яка вираховується додаванням фінішного часу кожного гонщика на кожному етапі. Гонщики отримують бонусний час (10, 6 та 4 секунди відповідно) за фініш на перших трьох місцях на кожному етапі, за виключенням двох індивідуальних гонок з роздільним стартом. Гонщик з найнижчим сукупним часом нагороджується рожевою майкою (італ. maglia rosa) та вважається переможцем Джиро д'Італія.
Очки в очковій класифікації
Місце
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
Етапи 1-3, 5-7, 12-13
50
35
25
18
14
12
10
8
7
6
5
4
3
2
1
Етапи 8, 14-15, 17
25
18
12
8
6
5
4
3
2
1
0
Інші етапи
15
12
9
7
Додатково, існує очкова класифікація. Гонщики виграють очки за фініш на топ-позиціях кожного етапу, крім гонок з роздільним стартом. Пласкі етапи дають більше очок, ніж гірські етапи, що означає, що ця класифікація надає перевагу спринтерам. До того ж, очки можуть бути виграні на проміжних фінішах. Лідер очкової класифікації носив цикламенову майку, якою нагороджували вперше з 2009 року.
Очки за гірську класифікацію
Місце
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Очки за Чіма Коппі
45
30
20
14
10
6
4
2
1
Очки за підйоми першої категорії
35
18
12
9
6
4
2
1
0
Очки за підйоми другої категорії
15
8
6
4
2
1
0
Очки за підйоми третьої категорії
7
4
2
1
0
Очки за підйоми четвертої категорії
3
2
1
0
Також є гірська класифікація, у якій очки нараховуються за досягнення вершин підйомів раніше за інших гонщиків. Кожний підйом розподілений на першу, другу, третю або четверту категорію. Більша кількість очок доступна на складніших підйомах високих категорій. На підйомах першої категорії очки отримують перші вісім гонщиків; на підйомах другої категорії шість гонщиків виграють очки; на підйомах третьої категорії тільки перші чотири гонщика отримують очки, а на підйомах четвертої категорії - три. Лідерство у гірській класифікації позначається синьою майкою. Чіма Коппі, найвища точка підйому гонки, дає більше очок, ніж інші підйоми першої категорії - дев'ять гонщиків отримують очки. Чіма Коппі Джиро д'Італія 2017 - перевал Стельвіо на висоті 2,757 м.
Четверта майка представляє молодіжну класифікацію. Лідер вираховується таким же чином, що й у генеральній класифікації, але тільки гонщики, що народилися після 1 січня 1992 беруть участь у класифікації. Переможець класифікації нагороджується білою майкою.
Також є дві класифікації для команд. У класифікації Trofeo Fast Team додається час трьох кращих гонщиків кожної команди на кожному етапі; провідною є команда з найнижчим загальним часом. Trofeo Super Team - це командна очкова класифікація, в якій топ-20 гонщиків на кожному етапі заробляють очки для своїх команд.
Розігруються декілька інших незначних класифікацій:
Перша - це класифікація проміжного спринту. Кожний шосейний етап має два спринта - Traguardi Volanti. Перші гонщики, що перетнуть лінії проміжних спринтів отримують очки; гонщик з найбільшою кількістю гонщиків наприкінці гонки виграє класифікацію. У цій класифікацію переміг Даніель Теклехайманот (Dimension Data).
Інша класифікація - приз найбільш агресивному гонщику (італ. Premio Combattività) включає очки, що нараховуються першим гонщикам на фінішах етапів, проміжних спринтах та вершинах категорійних підйомів. У цій класифікації виграв Мікель Ланда (Team Sky).
Також є нагорода відриву (італ. Premio della Fuga). У ній очки нараховуються кожному гонщику у відриві з менше ніж 10 гонщиків, який виривається як мінімум на 5 кілометрів. Кожний гонщик отримує очко за кожний кілометр, який він провів окремо від пелотону. Гонщик з найбільшою кількістю очок у кінці Джиро виграє нагороду. В цій класифікації переміг Павло Брутт (Gazprom-RusVelo).
Остання класифікація - це рейтинг "чесної гри" для кожної команди. Командам дають штрафні очки за порушення різноманітних правил. Вони варіюються від штрафу на півочка до порушень, за які офіційні особи гонки дають попередження та штрафу у 2000 очок за позитивний тест на допінг. Команда, що матиме найнижчу загальну кількість балів наприкінці Джиро виграє класифікацію. Переможцем була Bora-Hansgrohe, що мала 20 штрафних очок.
Лукас Пьостлбергер (AUT)
Андре Грайпель (GER)
Фернандо Гавірія (COL)
Ян Поланц (SLO)
.svg){kind=small}
Сільван Дільє (SUI)
.svg){kind=small}
Калеб Юен (AUS)
Горка Ісагірре (ESP)
Том Дюмулен (NED)
Боб Юнгельс (LUX)
Вінченцо Нібалі (ITA)
П'єр Роллан (FRA)
Тіджей ван Гардерен (USA)
Ільнур Закарін (RUS)
.svg){kind=small}
Адам Йейтс (GBR)
.svg){kind=small}
Яспер Стьойвен (BEL)
Сем Беннетт (IRL)
Даніель Теклехайманот (ERI)
Еугерт Жупа (ALB)