Джованні Де Мін (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джованні Де Мін
Особисті дані
Народження 28 травня 1940(1940-05-28) (84 роки)
  Асмера, Італія
Зріст 179 см
Вага 74 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
19??-1958 Італія «Беллуно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1958–1959 Італія «Беллуно» ? (?)
1959–1963 Італія «Трієстина» 39 (-12)
1963–1964 Італія «Піза» 1 (0)
1964–1965 Італія «Вітторіо Венето» 17 (-18)
1965–1967 Італія «Піза» 36 (-29)
1967–1970 Італія «Верона» 52 (-56)
1970–1972 Італія «Рома» 4 (-10)
1972–1973 Італія «Пістоєзе» 24 (?)
1973–1974 Італія «Уніоне Вальдінієволе» 31 (?)
1974–1976 Італія «Пістоєзе» 16 (-6)
1976–1977 Італія «Борго а Буджано» ? (?)
1977–1979 Італія «Монтекатіні» 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 березня 2020.

Джованні Де Мін (італ. Giovanni De Min, нар. 28 травня 1940, Асмера) — італійський футболіст, воротар клубу «Монтекатіні». Виступав, зокрема, за клуб «Трієстина».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 28 травня 1940 року в місті Асмера в родині етнічних італійців. Наприкінці 1950-х років разом з родиною переїхав до Італії. Вихованець футбольної школи клубу «Беллуно».

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду «Беллуно», в якій провів один сезон.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Трієстина», до складу якого приєднався 1959 року. Відіграв за трієстський клуб наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри.

Згодом з 1963 по 1967 рік грав у складі команд «Піза» та «Вітторіо Венето». У 1967 році переходить у «Верону», якій допоміг завоювати путівку до Серії A на сезон 1967/68 років. У сезоні 1969/70 років втратив своє місце в основі команди, після чого вирішив перейти до «Роми». З 3 сезони, проведених у Серії A, зіграв 33 поєдинки. Вважається одним з найкращих футболістів в історії «Еллас Верони»[1].

У 1972 році перейшов «Пістоєзе». З 1973 по 1979 рік захищав кольори «Уніоне Вальдінієволе», «Пістоєзе» та «Борго а Буджано».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. De Min still famous in 2019. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]