Джон Лайтон Сінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Лайтон Сінг
англ. John Lighton Synge
Ім'я при народженніангл. John Lighton Synge
Народився23 березня 1897(1897-03-23)[1][2][…]
Дублін, Сполучене Королівство[1]
Помер30 березня 1995(1995-03-30)[1][2][…] (98 років)
Дублін, Ірландія[3]
Країна Ірландія
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету, письменник
Alma materТриніті-коледж (1919)[3]
St. Andrew's Colleged (1915)[4]
Галузьматематика[5], теоретична фізика[5], теорія відносності[5], диференціальна геометрія[5], механіка[5] і геометрична оптика[5]
ЗакладТоронтський університет[3]
Триніті-коледж[3]
Торонтський університет[3]
Університет штату Огайо[3]
Технологічний інститут Карнегі[3]
Dublin Institute for Advanced Studiesd[3]
Посадаголова
Аспіранти, докторантиВернер Ізраель[6]
Chien Wei-zangd[6]
Byron Alexander Griffithd[6]
Albert John Colemand[6]
Vincent G. M. Hartd[6]
G. E. Hayd[6]
Julian Dermott McCread[6]
James Rudsdale Pounderd[6]
James J McMahond[6]
Takaaki Yukawad[6]
G. E. Hayd
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Королівське товариство Канади
Ірландська королівська академія
БатькоEdward Synged[7]
МатиEllen Frances Priced[7]
Брати, сестриAda Kathleen Frances Synged
Edward Hutchinson Synged
Victor Millington Synged
У шлюбі зElizabeth Eleanor Mabel Allend
ДітиКетлін Моравец[7]
Margaret Synge Dryerd[7]
Isabel Synged[7]
РодичіДжон Міллінгтон Сінг[8] і Річард Лоуренс Міллінгтон Сінг[8]
Нагороди

Джон Лайтон Сінг (англ. John Lighton Synge, 23 березня 1897 року, Дублін — 30 березня 1995 року, Дублін)[9] — ірландський математик і фізик.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1897 року в Дубліні, у протестантській родині і навчався в Андріївському коледжі Дубліна[en]. Вступив у Дублінський Триніті-коледж 1915 року. Виграв конкурс на стипендію в перший рік, хоча зазвичай стипендію давали студентам третього курсу.

Ще студентом він помітив нетривіальні помилки в підручнику математичного аналізу і повідомив про них автора — Віттекера.[10]

1919 року здобув ступінь магістра з математики та експериментальної фізики, також відзначений золотою медаллю за видатні успіхи.

Сінга призначили на посаду лектора в Триніті-коледжі.

Від 1920 до 1925 року Сінг був асистентом професора математики в Торонтському університеті. Там він відвідував лекції Людвіка Зільберштейна[en] з теорії відносності. Це підштовхнуло його до написання замітки «A system of space-time co-ordinates», що вийшла в Nature 1921 року.[11][12]

Сінг повернувся в дублінський Триніті-коледж 1925 року, де отримав позицію і був призначений на кафедру натурфілософії.

Повернувся в Торонто 1930 року. Був призначений професором прикладної математики і став завідувачем кафедри прикладної математики. 1940 року керував роботою трьох китайських студентів, Го Юнхуая[ru], Цяня Вейчана[ru] і Ліня Цзяцяо, які згодом стали провідними фахівцями прикладної математики в Китаї та США.

Частину 1939 року він провів у Принстонському університеті, а 1941 року був запрошеним професором в Університеті Брауна. 1943 року призначено головою математичного факультету Університету штату Огайо. Три роки по тому він став завідувачем кафедри математики в Технологічному інституті Карнегі в Піттсбурзі, де одним з його учнів був Джон Неш. У період між 1944 і 1945 роком короткий час займався математичною балістикою у ВПС США.

Повернувся до Ірландії 1948 року і зайняв посаду старшого професора в школі теоретичної фізики Дублінського інституту перспективних досліджень[en].

Пішов у відставку 1972 року.

Помер 30 березня 1995 року в Дубліні.

Сім'я

[ред. | ред. код]

1918 року одружився з Елеонор Мейбл Аллен. Дочки: Маргарет (Пегін), Кетлін і Ізабел народилися в 1921, 1923 і 1930 роках, відповідно.

Дочка Сінга Кетлін Моравец також відома математикиня. Його дядько, Джон Міллінгтон Сінг, був відомим драматургом. Його далекий родич Річард Лоренс Міллінгтон Сінг здобув 1952 року Нобелівську премію з хімії. Старший брат, Едвард Хатчінсон Сінг, також відзначений стипендією в Триніті з математики, і, хоча його досягнення часто опиняються в тіні знаменитішого брата, він відомий новаторськими роботами в галузі оптики, особливо в ближньопільній оптичній мікроскопії.

Внесок у науку

[ред. | ред. код]

Визнання

[ред. | ред. код]

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118799568 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г д е ж и к л Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. https://books.google.cat/books?id=cjnJDwAAQBAJ — С. 1513.
  5. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  6. а б в г д е ж и к л Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  8. а б https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.2007.0040 — С. 405.
  9. Florides, P. S. John Lighton Synge. 23 March 1897 — 30 March 1995 // Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society : journal. — 2008. — Vol. 54 (2 November). — P. 401—424. — DOI:10.1098/rsbm.2007.0040.
  10. McCartney and Whitaker, p. 212. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  11. E. Riehm & F. Hoffman (2011) Turbulent times in Mathematics, p. 80, American Mathematical Society ISBN 978-0-8218-6914-7
  12. Synge, J. L. A System of Space-Time Co-ordinates // Nature. — 1921. — Vol. 108, (10). — P. 275. — Bibcode:1921Natur.108..275S. — DOI:10.1038/108275a0.
  13. John L. Synge. Royal Dublin Society. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 11 лютого 2013.
  14. Diaz, J. B. Review: The hypercircle method in mathematical physics, by J. L. Synge // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1959. — Vol. 65, no. 2 (2 November). — P. 103—108. — DOI:10.1090/s0002-9904-1959-10301-3. Архівовано з джерела 20 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  15. Schild, Alfred. Review: Relativity: The general theory, by J. L. Synge // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1962. — Vol. 68, no. 3 (2 November). — P. 167—169. — DOI:10.1090/s0002-9904-1962-10729-0. Архівовано з джерела 20 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  16. De Cicco, John. Review: Tensor calculus, by J. L. Synge and A. Schild // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1951. — Vol. 57, no. 6 (2 November). — P. 500—502. — DOI:10.1090/S0002-9904-1951-09556-7. Архівовано з джерела 20 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  17. Taub, A. H. Review: Relativity: The special theory, by J. L. Synge // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1956. — Vol. 62, no. 4 (2 November). — P. 420—423. — DOI:10.1090/s0002-9904-1956-10057-8. Архівовано з джерела 20 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]