Джон Леннокс
Джон Леннокс | |
---|---|
John Lennox | |
Народився | 7 листопада 1943 (81 рік) Арма, Велика Британія |
Місце проживання | Оксфордшир |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | математик, філософ науки, викладач університету, письменник, апологет |
Alma mater | коледж Еммануеля Кембриджського університету, Кардіффський університет, університет Суррея |
Галузь | математика, християнська апологетика |
Заклад | Оксфордський університет, Уельський університет, Троїцький Форум[en] |
Науковий ступінь | доктор математичних наук, магістр біоетики |
Науковий керівник | James Edward Rosebladed[1] |
Аспіранти, докторанти | Howard Smithd[1] |
Членство | «Троїцький Форум»[en] |
Відомий завдяки: | теорія груп, християнська апологетика |
Нагороди | |
Особ. сторінка | johnlennox.org |
Джон Леннокс у Вікісховищі |
Джон Карсон Леннокс (англ. John Carson Lennox, нар. 7 листопада 1943) — математик, біоетик, християнський апологет і письменник з Північної Ірландії. Він написав багато книг про релігію та взаємозв'язок між наукою і вірою, зокрема книги «Божий трунар: Чи наука поховала Бога», «Чи може наука все пояснити», «Людина та її світогляд. Для чого ми живемо і яке наше місце у світі» (остання — перекладена українською мовою). Також науковець провів численні публічні дебати з відомими атеїстами, включаючи Річарда Докінза, Крістофера Хітченса та Пітера Сінґера.
Джон Леннокс пішов на пенсію з професорської діяльності, де спеціалізувався на теорії груп . Він є почесним професором математики[2] в Оксфордському університеті та почесним членом у галузі математики та філософії науки в коледжі Грін Темплтон Оксфордського університету. Він також є асоційованим співробітником Саїдської бізнес-школи та старшим науковим співробітником «Троїцького Форуму»[en]. Професор регулярно викладає в багатьох академічних закладах і зокрема є лектором Християнської Відкритої Академії[3].
Джон Леннокс народився 7 листопада 1943 року в Північній Ірландії і виріс в Армі, де його батько керував магазином.[4] Леннокс відвідував Королівську школу в Армі, а потім став стипендіатом і старшим науковцем у коледжі Еммануеля в Кембриджі, де в 1962 році також відвідав останні лекції К. С. Льюїса про поета Джона Донна. У цьому ж навчальному закладі Джон Леннокс отримав ступінь магістра та PhD в математиці. Він багато років працював в Інституті математики в Кардіффському університеті, де отримав ступінь доктора наук за свої дослідження. Він також має ступінь магістра та PhD в Оксфордському університеті і ступінь магістра біоетики в Університеті Суррея[5]. Він був старшим науковцем на стипендії імені Александера фон Гумбольдта у Вюрцбурзькому та Фрайбурзькому університетах в Німеччині[6].
Також Леннокс отримав ступінь магістра мистецтв і доктора філософії в Кембриджському університеті (1970).[7][голе посилання]
Після закінчення докторантури Леннокс переїхав до Кардіффа(Уельс), ставши викладачем математики в Уельському університеті в Кардіффі. Леннокс також викладає науку та релігію в Оксфордському університеті . Протягом 29 років він читав лекції в університетах Вюрцбурга, Фрайбурга та Відня, і виступав у Східній та Західній Європі, Північній Америці, регіоні Австралазії та Росії. Він викладав студентам математику, філософію науки та інтелектуальний захист християнства (християнську апологетику)[8].
Джон Леннокс брав участь у численних публічних дебатах на стороні захисту християнської віри. Зокрема він дебатував з Крістофером Хітченсом, Майклом Шермером, Річардом Докінзом, Лоуренсом Крауссом, Пітером Аткінсом[en], Віктором Стенджером, Майклом Тулі[en], Стівеном Лоу[en] та Пітером Сінгером[9].
- 3 жовтня 2007 року Леннокс мав дебати з Річардом Докінзом в Університеті Алабами в Бірмінгемі (США) щодо поглядів Докінза, висловлених у його книзі «Ілюзія Бога»[10].
- У квітні 2008 року Леннокс і Докінз провели дискусію вдруге, але вже в Трініті-коледжі в Оксфорді, щоб детальніше підняти ті теми, про які закоротко вони поговорили на дебатах 3 жовтня 2007 року[11].
- 9 серпня 2008 року Леннокс обговорював із Крістофером Хітченсом на Единбурзькому міжнародному фестивалі в Единбурзі (Шотландія, Велика Британія) те, чи повинна Європа відкинути своє релігійне минуле і вітати «новий атеїзм»[12].
- 23 серпня 2008 року Леннокс дебатував з Майклом Шермером про існування Бога в Сіднеї (Австралія)[13].
- 21 жовтня 2008 року Леннокс знову мав дебати з Докінзом у Оксфордському музеї природничої історії, де в 1860 році дебатували про еволюцію Томас Генрі Гакслі та Семюел Вілберфорс. Дискусія мала назву «Чи поховала наука Бога?»[14]. Британський журнал «The Spectator[en]» назвав подію «Гакслі-Вілберфорс, другий раунд»[15].
- 3 березня 2009 року Леннокс вдруге мав дебати з Крістофором Хітченсом в Самфордському університеті в Бірмінгемі (штат Алабама, США). Темою обговорення було питання: «Чи великий Бог?». Зокрема були розглянуті деякі твердження Хітченса, яківін написав у своїй книзі «Бог не великий»[16][17].
- 20 липня 2011 року Леннокс мав публічні дебати з Пітером Сінгером в Мельбурні (Австралія) на тему «Чи є Бог?»[18].
Леннокс володіє англійською, російською, французькою та німецькою мовами. Він одружений з Саллі Леннокс, має трьох дітей і 10 онуків.[19] У нього є брат на ім'я Ґілберт Леннокс, він є старійшиною церкви Гленаббі (Гленгормлі), а також вчителем Біблії та фотографом[20]. Донька Ґілберта й племінниця Джона Леннокса та її чоловік — відомі у Великій Британії музиканти — Крістін та Кейт Ґетті.
Джон Леннокс згадується в християнському фільмі «Бог не мертвий», де один з героїв фільму згадує його аналіз коментаря Стівена Гокінга про створення Всесвіту.
Науковець написав ряд книг про взаємодію між наукою, філософією та теологією. Серед них:
- «Божий трунар: чи наука поховала Бога?» (2009)
- «Бог і Стівен Гокінг» (2011), відповідь на книгу Стівена Хокінга «Великий задум», що вийшла в 2010-му році
- «Полювання на Бога» про новий атеїзм (2011)
- «Сім днів, що розділяють світ» (2011) про перші розділи книги «Буття» Біблії та версії науковців про початок світу
- «Проти течії» (2015)
- «Вирішено вірити» (2017)
- «Йосиф» (2019)
- «Ключові біблійні концепції» — серія книг про історію в книзі Буття, у співавторстві з Девідом Гудінгом (1997)
- «Християнство: опіум чи правда?» (1997) у співавторстві з Девідом Гудінгом
- «Визначення християнства» (2001) у співавторстві з Девідом Гудінгом
- «Людина та її світогляд. Для чого ми живемо і яке наше місце у світі» у співавторстві з Девідом Гудінгом. Видана українською в 2007 році.
- «Біблія та етика. Міртлфілдські зустрічі» (2015) у співавторстві з Девідом Гудінгом
- «Пошуки реальності та значення» — серія книг з шести частин, у співавторстві з Девідом Гудінгом (2018—2019)
- «Не бійся» (2018) про євангелізацію сьогодні
- «Чи може наука все пояснити?» (2019) про стосунки між наукою і християнством
- «Де ж Бог в короновірусний час?» (2020)
- «2084: Штучний інтелект і майбутнє людства»
- «Субнормальні підгрупи груп» (1987) у співавторстві зі Стюартом Е. Стоунхевером
- «Теорія нескінченних розв'язних груп» (2004) у співавторстві з Дереком Дж. С. Робінсоном (липень, 2015)
На додаток до понад 70-ти опублікованих математичних робіт Джон Леннокс є співавтором двох текстів дослідницького рівня з алгебри в серіях «Оксфордських математичних монографіях»[21]
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Recognition of Distinction. Mathematical Institute, University of Oxford. 29 липня 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Біографічна довідка лектора на сайті освітнього проекту. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Billen, Andrew (17 листопада 2010). God is a person not a theory.
- ↑ Біографічна довідка на сайті коледжу при Оксфордському університеті. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Біографічна довідка на офіційному сайті науковця. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Mathematics Genealogy Project. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Біографічна довідка з офіційного сайту науковця. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Біографічна довідка. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 29.03.2022.
- ↑ Архівний матеріал про дебати. Архів оригіналу за 17 серпня 2009. Процитовано 31.03.2022.
- ↑ Архівна інформація про дебати. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 31.03.2022.
- ↑ Короткий звіт про дебати «Нова Європа, новий атеїзм?». Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 31.03.2022.
- ↑ Архівна інформація про дебати (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2011. Процитовано 31.03.2022.
- ↑ Дебати на тему «Чи поховала наука Бога?». Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 31.03.2022.
- ↑ Стаття «Гакслі-Вілберфорс, другий раунд» про дебати в британському виданні «The Spectator». Архів оригіналу за 7 листопада 2010. Процитовано 31.03.2022.
- ↑ Архівна стаття про дебати «Чи великий Бог?». Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 31.03.2022.
- ↑ Архівна стаття про дебати «Чи великий Бог?». Архів оригіналу за 8 березня 2010. Процитовано 31.03.2022.
- ↑ Відео дебатів Джона Леннокса та Пітера Сінгера. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 31.03.2022.
- ↑ The God Delusion Debate (Dawkins-Lennox). Fixed-point.org. Архів оригіналу за 17 August 2009. Процитовано 12 квітня 2012.
- ↑ Біографічна довідка в європейському християнському ЗМІ. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Офіційний сайт Джона Леннокса, розділ «біографія». Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 31.03.2022.