Джон Нетлс
Джон Нетлс | ||||
---|---|---|---|---|
англ. John Nettles | ||||
Ім'я при народженні | John Vivian Drummond Nettles | |||
Народився | 11 жовтня 1943 (81 рік) Сент Остелл, Корнуолл, Англія | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Діяльність | телеактор, актор, письменник, історик, актор театру, кіноактор | |||
Alma mater | Університет Саутгемптона і Poltair Schoold | |||
Роки діяльності | 1970 — дотепер | |||
Дружина | Джойс Нетлс(1966—1979) (розлучились) Кетрін Сілей (1995–) | |||
Діти | Емма | |||
Провідні ролі | Том Барнебі, Джим Бержерак | |||
IMDb | ID 0626719 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Джон Нетлс у Вікісховищі | ||||
Джон Нетлс (англ. John (Jim) Vivian Drummond Nettles, нар. 11 жовтня 1943, Сент-Остелл, Корнуолл, Англія) — британський актор, історик та письменник, який став відомим завдяки ролі старшого інспектора Тома Барнебі в детективному серіалі «Убивства в Мідсомері».
Джон Нетлс народився в місті Сент-Остелл, графство Корнуолл, у 1943 році. Одразу після народження він був усиновлений тесляром Еріком Нетлсом та його дружиною Ельзою[1].
Джон навчався у місцевій гімназії Сант-Остелла. Коли йому виповнилось сім років, він дізнався, що його біологічною матір'ю була ірландка — католичка, котра працювала нянькою в Англії під час Другої світової війни. Після нелегальних пологів її помістили в психіатричну лікарню, де вона й померла від туберкульозу у віці 28 років. Нетлс ніколи не знав, хто його батько, проте він дізнався, що в нього є брат і дві сестри[2].
У 1962 році Нетлс виграв стипендію на навчання в університеті Саутгемптона, де вивчав історію та філософію[2]. Саме у Саутгемптоні юнак вперше виявив свій талант у акторському мистецтві та взяв участь у декількох аматорських постановках. Після закінчення навчання Джон Нетлс працював деякий час викладачем.
Театральна кар'єра Нетлса розпочалася з Королівського театру в Лондоні. З 1967 по 1970 роки він з'являвся на різних сценах, в тому числі в Саутгемптоні, Брістолі й Стратфорді.
У 1970-ті роки Джон Нетлс продовжив свою акторську діяльність на телебаченні. Справжній успіх прийшов до нього у 1983 році, коли актор з'явився на екранах як сержант Джима Бержерак, головний герой популярного телесеріалу «Бержерак». Він продовжував зніматися в цьому фільмі аж до 1993 року. Крім телевізійної діяльності, Джон Нетлс в ці роки також працював ведучим на радіо.
З 1997 року і по 2010 рік Джон стає відомим глядачеві як головний інспектор Том Барнебі з популярного детективного серіалу «Суто англійські вбивства».
Джон одружився зі своєю першою дружиною Джойс у 1966 році, а розлучився з нею 1979 року. Від першого шлюбу в нього народилася донька Емма (1970). У липні 1995 року він вдруге одружується. Цього разу з Кетрін Сілей[3], з якою познайомився під час презентації пантоміми.
Джон Нетлс живе з сім'єю у графстві Девоншир[4]. Він регулярно їздить у своє улюблене місто Джерсі, де живе і працює співробітником поліції донька Емма. Нетлс також є автором книг — «Джерсі Бержерака» (1988), «Джерсі Джона Нетлса» (1992) та «Нагота в громадському місці» (1991).
- Чесна принцеса (відео) (2003)
- Собака Баскервілів (ТБ) (2002)
- Пастка для туриста (1998)
- The Millennium Time-bomb (1998)
- Полювання (1997)
- Суто англійські вбивства (серіал) (1997—2008)
- Всі люди смертні (1995)
- Ромео і Джульєтта (ТБ) (1994)
- French and Saunders (серіал) (1987—2004)
- Дар (серіал) (1986—1992)
- Робін Гуд (серіал) (1984—1986)
- Бержерак (серіал) (1981—1991)
- Венеціанський торговець (ТБ) (1980)
- Арнем: Історія втечі (ТБ) (1976)
- Пригоди Чорного Красунчика (серіал) (1972—1974)
- Сім'я на війні (серіал) (1970—1972)
- Ще один раз (1970)
- Червоне, Біле, Чорне (1970)
- ↑ John Nettles. TV.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 6 квітня 2012.
- ↑ а б Midsomer madness. Daily Express. UK. 13 січня 2007.
- ↑ BMD Indexes 1984–2004. Ancestry.co.uk. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
- ↑ By tom leaning. IN Bergerac he was the recovering alcoholic policeman fighting crime on Jersey and driving his distinctive Triumph Roadster. Thisisnorthdevon.co.uk. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 8 травня 2011.