Перейти до вмісту

Джон Пікачіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джон Пікачіо
Народився3 вересня 1969(1969-09-03)[1] (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сан-Антоніо Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьілюстратор Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьілюструванняd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайтjohnpicacio.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Джон Пікачіо (англ. John Picacio; нар. 3 вересня 1969) — американський художник, який спеціалізується на ілюстрації наукової фантастики, фентезі та жахів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Пікасіо народився 3 вересня 1969 року в Сан-Антоніо, штат Техас[3]. Станом на 2007 рік він все ще живе і працює в Сан-Антоніо разом з дружиною і донькою[4]. У 1992 році він здобув ступінь бакалавра архітектури в Техаському університеті в Остіні, а в 1996 році проілюстрував свою першу книгу — «Ось людина: видання до тридцятої річниці» Майкла Муркока (Mojo Press). У травні 2001 року він завершив свою кар'єру в архітектурі, щоб стати ілюстратором на повний робочий день[3].

Доробок

[ред. | ред. код]

Він захищає власний метод привернення уваги — надсилання фізичних зразків арт-директорам книг і журналів — оскільки:

«Навіть якщо у художника є хороший веб-сайт, було б гарною ідеєю розіслати фізичне нагадування про його мистецтво, щоб арт-директори могли його зберігати».

Його ранні роботи були представлені в багатьох щорічниках і мистецьких збірниках, включаючи Spectrum: The Best in Contemporary Fantastic Art, а також журнали, такі як Realms of Fantasy.

Відтоді Пікачіо займався дизайном і, зокрема, оформленням обкладинок для багатьох відомих книжок у жанрі фантастики, фентезі та жахів, надрукованих багатьма різними видавництвами, від деяких із найстаріших і найбільших американських науково-фантастичних видавництв (Random House / Ballantine Books / Del Rey; HarperCollins; Roc Books; Tor Books), останнім незалежним видавцям (Golden Gryphon Press; MonkeyBrain Books; Night Shade Books; Tachyon Publications; Earthling Publication та iBooks).

Пікачіо посилається на «взаємну повагу» між собою та його арт-директорами, які, як правило, дають йому «простір для створення» своїх творів мистецтва, які він бачить як частину взаємодії з читачем, «спілкування з розумною та досвідченою авдиторією». Він особливо добре співпрацює з колегою-технасом Крісом Роберсоном (автором і видавцем MonkeyBrain) і директором редакції науково-фантастичного видання Prometheus Books Піром Лу Андерсом. Він створив обкладинки для кількох сольних робіт Роберсона — від одного з його перших самвидавів, «Clockwork Storybook» 2002 року, до роману «Люди Ікс» 2007 року, — а також десятки обкладинок для майже всієї продукції видавництва MonkeyBrain Books[5]. Для Андерса Пікачіо створив обкладинки для кількох антологій від багатьох компаній, починаючи з 2001 року Outside the Box у Wildside Press.

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Ілюстрації Пікачіо неодноразово відбиралися для престижного Spectrum Annual Кеті та Арні Феннер, щорічної виставки фентезі та наукової фантастики «Найкраще в сучасному фантастичному мистецтві», яка вшановує відомих художників і надає арт-директорам та ілюстраторам ресурс для посилання. У 2001 і 2006 роках він був нагороджений нагородою Міжнародної гільдії жахів за найкращого артиста та був почесним гостем на ArmadilloCon 2003[3][6].

У 2005 році він отримав нагороду Всесвітньої премії фентезі як найкращий художник та нагороду Чеслі за найкращу м'яку обкладинку (для книги Джеймса Тіптрі-молодшого Her Smoke Up Forever). У 2006 році він отримав премію Чеслі за художні досягнення, а у 2007 році премію Локус як найкращий художник[7]. Він також номінувався на премію Г'юго як найкращий професійний художник у 2005 та 2010 роках, а також переміг у 2012 році. З 2002 року він отримав 5 номінацій на Всесвітній премії фентезі.

Його роботи також з'являлися в численних нагородах і номінаціях, зокрема Encyclopedia of Fantastic Victoriana Джесса Невінса та антологія Adventure Vol. 1, видана Крісом Роберсоном, обидва з MonkeyBrain.

У лютому 2008 року Пікачіо був помічений як ілюстратор сторінок (і обкладинки) «Елріка Викрадача душ» Майкла Муркока в новій серії комерційних видань романів Муркока про Елріка в м'якій палітурці, опублікованих Ballantine / Del Rey. Після роботи Пікачіо в першому томі (в «Елріку, щоб врятувати Танелорна») з'явиться робота видатного ілюстратора М. В. Калути, що поставить його у ще більш видатну компанію.

У 2014 році Пікачіо був нагороджений премією Inkpot Award.[8]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Помітні обкладинки

[ред. | ред. код]

Художні колекції

[ред. | ред. код]
  • Обкладинка: Мистецтво Джона Пікачо (Вступ Майкла Муркока) (Книги MonkeyBrain, 2006)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б в ArmadilloCon Biography. Accessed January 30, 2008
  4. ↑ Biography for the World Horror Convention 2007 [Архівовано 2016-04-24 у Wayback Machine.]. Accessed January 30, 2008
  5. ↑ «A Baker's Dozen With Chris Roberson», interview by Rick Klaw. August, 2005, page 2. Accessed on the 21st of January, 2008
  6. ↑ World Fantasy Convention (2010). Award Winners and Nominees. Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 4 лютого 2011.
  7. ↑ Locus Award Winners. Accessed February 4, 2008
  8. ↑ Inkpot Award

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Пікачіо&oldid=41065746