Джон Стінен
| Джон Стінен | ||
|---|---|---|
| нід. John Stienen | ||
.jpg) | ||
| Ім'я при народженні | нід. Johannes Martinus Stienen[1] | |
| Прізвисько | John | |
| Псевдо | John M. Stienen[1] | |
| Народився | 3 травня 1972[2] (52 роки) Гілзе-ен-Реєн, Північний Брабант, Нідерланди[3] | |
| Країна |  Нідерланди | |
| Діяльність | державний службовець, історик, волонтер | |
| Alma mater | Технічний університет Ейндговена[4] | |
| Науковий ступінь | Магістр наук[d][4] (31 серпня 2002) | |
| Нагороди |
| |
Йоганнес Мартінус Стінен (також Джон Стінен, нід. John Stienen; 1972) — нідерландський державний службовець, історик і волонтер.
Джон Стінен отримав ступінь магістра наук з інженерії менеджменту в Технічному університеті Ейндховена. Стінен працює старшим радником з питань політики в Міністерстві внутрішніх справ і відносин королівства Нідерланди. Працював у Європейській комісії в Брюсселі.[5][6]
З початку 21-го століття Джон Стінен є радником Фонду «Супутник», який надає допомогу та реалізує проєкти в Україні.[6]
Серед іншого, він брав участь у проєктах в рамках програми LOGO-East Асоціації нідерландських муніципалітетів. Ця програма була спрямована на підвищення якості місцевих послуг у країнах, які опинилися на нових зовнішніх кордонах Європейського Союзу після його розширення, в тому числі в Україні. Проєкти, в яких Стінен брав участь через «Супутник», реалізовувалися у 2006-2009 роках у Ромнах. Їх реалізовували посадовці з Влардінгена та його міста-партнера Моравської Тржебової в Чехії.[7]
У 2013-2015 роках Стінен проводив аналіз якості українських проїзних документів за дорученням МОМ у зв'язку з бажанням українського уряду запровадити безвізовий режим з ЄС для громадян України.[8]
Під час цієї роботи він став свідком Євромайдану, про який висвітлював у різних нідерландськомовних ЗМІ.
З 2006 року Стінен є спостерігачем від ОБСЄ на кількох виборах, у тому числі на виборах президента України у 2019 році.[9]
Він публікує статті на різні теми, в тому числі на українську тематику, пов'язану з Бенілюксом, наприклад, про бельгійця Альберта Газенбрукса, який під час Другої світової війни був на боці УПА, або з українським визвольним рухом у 20-му столітті.[10][11][12]
- медаль «За сприяння Збройним Силам України» (19 серпня 2019) — За вагомий особистий вклад в організацію та надання допомоги особовому складу військових частин і підрозділів Збройних Сил України, підтримання бойового духу захисників державного суверенітету та територіальної цілісності України та з нагоди Дня незалежності України (як радник Президента нідерландського фонду "Супутник").[13]
- ↑ а б https://isni.org/isni/0000000392134323
- ↑ https://www.stienen.nl/pdf/stienen.pdf
- ↑ https://issuu.com/aegee-europe/docs/key2004-2005
- ↑ а б https://www.ica-it.org/index.php/conferences/speaker-profiles/201-john-stienen
- ↑ Stienen, Mr. John. ica-it.org (англ.). Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 11 червня 2024.
- ↑ а б Віталій Корж (23 вересня 2008). Тут будується майбутнє країни. golos.com.ua. Голос України. Архів оригіналу за 9 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Проект Run 4 Romny. reabromny.at.ua. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ МОМ активно підтримує зусилля Уряду України із реалізації Плану дій щодо лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. ukraine.iom.int. МОМ. 6 квітня 2015. Архів оригіналу за 8 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 15 квітня 2019 року № 810 «Про реєстрацію офіційних спостерігачів від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року»
- ↑ Катерина Ющенко (11 червня 2011). Радіостанція УПА "Афродита": "Ви чуєте голос вільної України..." istpravda.com.ua. Історична правда. Архів оригіналу за 26 лютого 2024. Процитовано 9 червня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Забужко, Оксана (2012). З мапи книг і людей. Друкарня "Рута". ISBN 978-966-2771-02-2.
- ↑ Бельгієць в УПА: історія радіодиктора Газенбрукса. 5 канал. 10 грудня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Наказ МОУ від 19 серпня 2019 року № 465
| Нормативний контроль | CONOR.SR: 30925927 · GKG: /g/11f503bpb1 · ISNI: 0000000392134323 · LCCN: n2023024517 · NTA: 239683714 · VIAF: 286050417 |
|---|
