Джон Хоуп
Джон Хоуп | |
---|---|
англ. John Adrian Louis Норе, 7th Earl of Hopetoun, 1st Marquess of Linlithgow | |
Народився | 25 вересня 1860[1] Queensferryd, Dalmenyd, West Lothiand, Шотландія, Сполучене Королівство |
Помер | 29 лютого 1908[1] (47 років) По |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | політик |
Alma mater | Ітонський коледж і Королівський військовий коледж у Сандгерсті |
Знання мов | англійська[2] |
Титул | Earl of Hopetound і Marquess of Linlithgowd |
Посада | генерал-губернатор Австралії, Governor of Victoriad, державний секретар у справах Шотландіїd, Член Таємної ради Великої Британії[d] і член Палати лордів[d] |
Партія | Консервативна партія |
Конфесія | Церква Шотландії |
Батько | John Hope, 6th Earl of Hopetound[1][3] |
Мати | Ethelred Anne Birch Reynardsond[1][3] |
У шлюбі з | Hersey Hope, Marchioness of Linlithgowd[3] |
Діти | Victor Hope, 2nd Marquess of Linlithgowd[3], Lord Charles Hoped[1][3], Lady Jacqueline Hoped[1][3] і Lady Mary Hoped[1][3] |
Нагороди | |
Джон Адріан Луїс Хоуп, 7-й граф Хоуптоун, 1-й маркіз Лінлітгоу (англ. John Adrian Louis Норі, 7th Earl of Hopetoun, 1st Marquess of Linlithgow; 25 вересня 1860, Саут-Куінсферрі, Західний Лотіан, Шотландія — 29 лютого 1908, По, Атлантичні Піренеї, Франція) — шотландський аристократ, британський державний діяч, перший генерал-губернатор Австралії.
Джон Адріан Луїс Хоуп був старшим сином 6-го графа Хоуптона і його дружини Етельред Енн Хоуп (уродженої Рейнардсон). Навчався в Ітонському коледжі, потім в військової академії в Сандхерсті. Закінчив академію в 1879 році, але робити військову кар'єру не став. Причиною цього рішення стала необхідність займатися справами маєтку, який він успадкував у 13-річному віці, а також, можливо, слабке здоров'я[4].
У 1883 граф Хоуптоун став членом палати лордів від консерваторів, в 1887—1889 роках служив на посаді Лорда-верховного комісара Генеральної асамблеї Церкви Шотландії.
У 1889 році граф Хоуптоун став лицарем ордена Святого Михайла і Святого Георгія і був призначений на посаду губернатора Вікторії. 18 листопада 1889 року Джон Хоуп в пишній обстановці прибув у Мельбурн. Хоуптоун вчиняв поїздки по всій території колонії, залишаючи дуже приємне враження на людей, з якими зустрічався. Підкуповував і юнацький ентузіазм, з яким граф Хоуптоун управлявся зі справами.
Період губернаторства Джона Хоупа проходив на тлі економічної депресії, що охопила австралійські колонії в 1890-і роки. Одним з наслідків цього було масове закриття банків; так в Мельбурні до 1893 року продовжували роботу з клієнтами лише 4 з них. Втім, граф Хоуптоун досить вміло керував ситуацією і не випадково термін його повноважень був продовжений.
Також у цей час в австралійських колоніях набирав силу рух за федерацію, і губернатор Вікторії був його палким прихильником. Джон Хоуп став однією з найбільш популярних постатей Вікторії і Нового Південного Уельсу, і його від'їзд в березні 1895 року в багатьох викликав співчуття[5].
Після повернення в Англію граф Хоупстоун став генеральним скарбником в уряді Солсбері і залишався на цій посаді до 1898 року. У 1898 році Джону Хоупу пропонувалася посада Генерал-губернатора Канади, але той від неї відмовився і до 1900 року був лордом камергера королівського двору.
13 липня 1900 року королева затвердила кандидатуру графа Хоупстоуна на посаду першого генерал-губернатора Австралії. Одночасно він став лицарем Ордена Будяка і Королівського Вікторіанського ордена.
Після складної подорожі через Індію, під час якої він перехворів черевним тифом, а його дружина — малярією, граф Хоуптоун прибув у Мельбурн 15 грудня 1900 року. Після прибуття Хоуптоун запропонував очолити уряд Австралії прем'єру Нового Південного Уельсу Вільяму Лайну. Це рішення викликало невдоволення багатьох федералістів і увійшло в історію як «Помилка Хоуптоуна». У підсумку, після напружених переговорів першим прем'єр-міністром Австралії став Едмунд Бартон.
Період перебування Джона Хоупа на посаді генерал-губернатора, незважаючи на свою короткочасність, був досить складним. У графа Хоуптоуна склалися досить напружені відносини з губернаторами штатів особливо після того, як в лютому 1901 генерал-губернатор безуспішно спробував отримати копії їх листування з британським урядом. Мова графа Хоуптоуна в 1902 року довкола відправки австралійського контингенту для участі в Англо-бурської війни викликала несхвальну реакцію з боку опозиції.
У травні 1902 року англійський парламент відкинув пропозицію Бартона по збільшенню платні генерал-губернатора з 10 до 18 тисяч фунтів стерлінгів. У відповідь граф Хоуптоун, який на той час витратив деяку частину особистих коштів на службові потреби, подав у відставку і 17 липня 1902 року відбув з Брисбену в Англію. У жовтні того ж року Джону Хоупу був подарований титул маркіза Лінлітгоу.
Протягом декількох місяців 1905 року маркіз Лінлітгоу був міністром у справах Шотландії, проте слабке здоров'я змусило його залишити політику. 29 лютого 1908 Джон Хоуп, перебуваючи у французькому По, помер від перниціозної анемії.
- Австралійський біографічний словник [Архівовано 12 липня 2012 у WebCite]
- Біографія в «Словник австралійських біографій» [Архівовано 12 липня 2012 у WebCite]
- Народились 25 вересня
- Народились 1860
- Уродженці Шотландії
- Померли 29 лютого
- Померли 1908
- Померли в По
- Випускники Ітона
- Випускники Королівського військового коледжу в Сандгерсті
- Кавалери ордена Будяка
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Михайла та Георгія
- Політики Великої Британії
- Генерал-губернатори Австралії
- Члени Таємної ради Великої Британії