Перейти до вмісту

Джон де Вер, 16-й граф Оксфорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джон де Вер, 16-й граф Оксфорд
Народився1516 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 серпня 1562(1562-08-03)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Hedingham Castled, Castle Hedinghamd, Braintree[d], Ессекс[d], Ессекс, Англія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняCastle Hedinghamd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Королівство Англія Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станшляхтич[d][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ТитулГраф Оксфорд Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаЛорд великий камергер і лорд-лейтенант Ессексуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Рідродина де Верd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоДжон де Вер, 15-й граф Оксфордd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЕлізабет Трусселd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриFrances Howard, Countess of Surreyd[3] і Geoffrey de Vered[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМарджері Голдінгd[3] і Lady Dorothy Nevilled[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЕдвард де Вер, 17-й граф Оксфорд[3], Мері де Верd[3] і Lady Katherine de Vered[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Джон де Вер (англ. John de Vere; 1516 - 3 серпня 1562) — англійський аристократ, 16-й граф Оксфорд з 1540, лорд великий камергер Англії. Член Таємної ради за правління Марії I.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Був старшим сином Джона де Вера, 15-го графа Оксфорда, та його другої дружини Елізабет Трасселл. Народився в 1516.

З 1526 носив Титул ґречності лорд Болебек, а в 1540, після смерті батька, успадкував сімейні володіння і зайняв місце в Палаті лордів як 16-й граф Оксфорд.

У 1541 успадкував землі матері, в 1544 брав участь у булонському поході як капітана.

У день коронації Едуарда VI, 20 лютого 1547, граф посвячений у лицарі.

У 1553 він серед інших лордів підписав документ, згідно з яким престол після смерті Едуарда повинен був перейти до Джейн Грей, але незабаром підтримав іншого претендента - Марію Тюдор. Остання, отримавши корону, включила сера Джона до своєї Таємної ради. Тим не менш, пізніше графа підозрювали в симпатіях протестантизму та навіть у причетності до змови[4].

У 1558 королевою стала Єлизавета I, що живила до нього прихильність.

У 1559 граф зустрічав шведського принца Юхана, який приїхав просити руки королеви для свого брата Еріка, в 1561 він приймав Єлизавету у своєму маєтку Хедінгем[4].

В Ессексі, де знаходилися основні володіння сера Джона, він все своє життя мав великий вплив і займав різні пости мирового судді, лорда-лейтенанта та ін[4][5]. Як і інші вельможі тієї епохи, граф утримував акторську трупу, відому як «люди Оксфорда».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Граф був одружений двічі - на Доротеї Невілл (дочки Ральфа Невіла, 4-го графа Вестморленда, і Кетрін Стаффорд) і на Марджорі Голдінг. У першому шлюбі народилася дочка Кетрін, дружина Едуарда Віндзора, 3-го барона Віндзора; у другому шлюбі народилися син Едуард і дочка Мері, дружина Перегріна Берті, 13-го барона Віллоубі де Ерзбі[4][6].

Пращури

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Records of Early English Drama — 1976. — ISSN 0700-9283; 2369-6877
  3. ↑ а б в г д е ж и Kindred Britain
  4. ↑ а б в г Lee та 1885—1900.
  5. ↑ Mosley, 2003, p. 3465.
  6. ↑ John de Vere, 16th Earl of Oxford. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Lee S. Vere, John de (1512?-1562) // Dictionary of National Biography. — 1885—1900. — Т. 58. — С. 242—243.
  • Mosley C. Burke's Peerage, Baronetage & Knightage. — Wilmington : Burke's Peerage, 2003.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_де_Вер,_16-й_граф_Оксфорд&oldid=41460075