Перейти до вмісту

Джорджи Євремов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джорджи Євремов
мак. Ѓорѓи Евремов Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився8 грудня 1932(1932-12-08) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кратово, Кратово, Північна Македонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер6 травня 2011(2011-05-06)[1] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Скоп'є, Північна Македонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняСкоп'є Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Югославія
 Північна Македонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгенетик, науково-педагогічний працівник, біолог, анатом, біохімік, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materFaculty of Veterinary Medicine Zagrebd
Університет св. Кирила і Мефодія Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьбіологія, молекулярна генетика, генна інженерія, біохімія[2], генетика[2], біотехнологія[2] і молекулярна біологія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБелградський університет
Факультет медицини Белградського університетуd
Університет св. Кирила і Мефодія Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиZoran T. Popovskid Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоМакедонська академія наук і мистецтв
Європейська академія наук і мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих

Джорджи Д. Євремов[3] (мак. Ѓорѓи Д. Евремов; 8 грудня 1932, Кратово — 6 травня 2011, Скоп'є) — македонський учений-біолог, спеціаліст у галузі генної інженерії в медицині, ветеринарії та біотехнології тварин; колишній посол і міністр науки Північної Македонії, в 2000—2001 роках президент Македонської академії наук і мистецтв[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 8 грудня 1932 року в Кратово. Його батько був найбагатшою людиною міста до 1945 року, поки влада не націоналізувала практично все його майно. Батько радив Джорджи вчитися, кажучи, що навчання — єдиний спосіб поліпшити життя. Єфремов вступив на ветеринарний факультет Загребського університету і закінчив його в 1956 році[5]. Опісля він працював і вчився на медичному факультеті університету Скоп'є, а потім був призначений асистентом на заняттях з психології домашніх тварин на факультеті сільського господарства і продовольства в Скоп'є[6].

У 1960 році Єфремов захистив магістерську роботу в Белградському університеті з психології та біохімії під керівництвом професора Божидара Ніколіча, а потім у вересні 1963 року там же захистив докторську роботу «Ембріональний і дорослий гемоглобіни тварин». Потім він став працювати на кафедрі внутрішньої медицини у Ветеринарному коледжі Осло, який очолював професор Мікаель Бред. Через два роки професор Тітус Хайсман запросив Євремова на дворічне стажування в медичний коледж Огасти (штат Джорджія, США), де вивчалися структура, функції, синтез і прояви нормального і аномального гемоглобіну в людському організмі.

Після повернення зі США Євремов був прийнятий в Македонську академію наук і мистецтв[7], очоливши дослідницьку роботу генної інженерії та біотехнологій[8][9][10][11][12][13]. У 2000—2001 роках був президентом Македонської академії наук і мистецтв.

Помер 6 травня 2011 року в Скоп'є.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Base biographiqueBIU Santé.
  2. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. «How i Became a Biochemicst». Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 23 березня 2018.
  4. «MANU Members». Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 23 березня 2018.
  5. «PROFESSIONAL EDUCATION». Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 23 березня 2018.
  6. «EXPERIENCE». Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 23 березня 2018.
  7. «Speech». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 березня 2018.
  8. «Research Centre for Genetic Engineering and Biotechnology». Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 23 березня 2018.
  9. "Interview 1" на YouTube
  10. "Interview 2" на YouTube
  11. "Interview 3" на YouTube
  12. «Пост фестум на академикот Евремов». Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 23 березня 2018.
  13. «biomedexperts». Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 23 березня 2018.