Джордж Стоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Джонстон Стоні
англ. George Johnstone Stoney
Дж. Стоні на початку 1890-х
Дж. Стоні на початку 1890-х
Дж. Стоні на початку 1890-х
Народився15 лютого 1826(1826-02-15)
Оффалі, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії
Помер5 липня 1911(1911-07-05) (85 років)
Ноттінг Гілл, Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії
Місце проживанняІрландія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Національністьірландець
Діяльністьфізик, астроном
Alma materТриніті-коледж (Дублін) (1848)
Галузьфізика
ЗакладІрландський національний університет
Вчене званняпочесний доктор наук (D.Sc.) Дублінського університету (1902)[1]
Науковий ступіньмагістр (1852)
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Американське філософське товариство
Відомий завдяки:уведенню поняття «електрон»
БатькоДжордж Стоні (1792–?)
МатиЕнн Блуд (1801—1883).
Брати, сестриBindon Blood Stoneyd
У шлюбі зМаргарет Софія Стоні
ДітиGeorge Stoneyd
Edith Anne Stoneyd[2]
Florence Stoneyd[2]
Robert Bindon Stoneyd[2]
Gertrude Rose Stoneyd[2]
Нагороди
CMNS: Джордж Стоні у Вікісховищі

Джо́рдж Джо́нстон Сто́ні (англ. George Johnstone Stoney; нар. 15 лютого 1826 — пом. 5 липня 1911) — британський, з ірландськими коренями фізик та математик, відомий тим, що увів у науку поняття, яке згодом отримало назву «електрон»[3][4], визначивши його як «фундаментальну одиницю кількості електрики»[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в англо-ірландській сім'ї. Освіту здобув у дублінському Триніті-коледжі, який закінчив зі ступенем бакалавра у 1848 році. З 1848 до 1852 року працював помічником Вільяма Парсонса у Парсонстаунській обсерваторії в замку Бірн, де знаходився найбільший телескоп того часу; паралельно Стоні продовжував вивчати фізику в Триніті-коледжі і у 1852 році захистив дисертацію на здобуття ступеня магістра. З 1852 по 1857 рік працював на посаді професора фізики у Королівському коледжі Голвей, у 1857 році перейшов на адміністративну роботу в Дублін — служив секретарем Королівського Ірландського університету; у цей період, не займаючись офіційно наукою, продовжував власні наукові дослідження. У 1883 році дістав посаду начальника державної екзаменаційної служби цивільних службовців у Ірландії та займав її до своєї відставки у 1893 році, після чого переїхав у Лондон, де й помер у своєму будинку Ноттінг-Гіллі[5]. Тіло було кремоване, а його прах помістили у церкві Сент-Найї. Протягом декількох десятиліть (з червня 1861 року) був членом Ірландського королівського товариства, його почесним секретарем протягом 20 років, а згодом віце-президентом. Після переїзду до Лондона увійшов до ради Лондонського королівського товариства. З початку 1860-х років періодично залучався до роботи деяких комітетів Британської асоціації сприяння розвитку науки.

Стоні був одружений із своєю двоюрідною сестрою Маргарет Софією Стоні (англ. Margaret Sophia Stoney), з якою мав двох синів і трьох дочок.

Був відомий як противник ірландського самоуправління й прихильник світської освіти.

Наукові здобутки

[ред. | ред. код]

За своє життя Стоні опублікував 75 робіт у наукових журналах, в основному в Дубліні. Областями його наукових інтересів були спектроскопія, оптика, молекулярно-кінетична теорія газів, космічна фізика, структура атома. У 1874 році він першим сформулював теорію дискретності електрики, також першим оцінив число молекул в одному кубічному міліметрі газу за кімнатних температури й тиску; першим запропонував кількісну оцінку (із закону електролізу) мінімального електричного заряду (відповідала 10−20 кулона, тобто оцінка виявилась заниженою у 16 разів), а також першу природничу систему одиниць (довжини L, часу T й маси M), що ґрунтувалась лише на фізичних сталих (швидкості світла c, гравітаційній сталій G та мінімальному електричному заряді e), чому присвятив статтю[6], опубліковану у 1881 році. У 1891 році запропонував термін «електрон» для означення одиниці елементарного електричного заряду; його дослідження у цій області стали фактичною основою для безпосереднього відкриття частинки Томсоном у 1897 році.

На честь вченого названо кратер на Місяці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ University intelligence // «The Times» (London). Monday, 2 June 1902. (36783), P. 9.
  2. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Stoney Uses the Term Electron. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 19 квітня 2016.
  4. ↑ Jammer, Max (1956). Concepts of Force – A Study of the Foundations of Dynamics. New York: Dover Publications, Inc. ISBN 0-486-40689-X.
  5. ↑ а б Obituary in The Daily Express newspaper (6 липня 1911). George Johnstone Stoney 1826–1911. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 19 квітня 2016.
  6. ↑ Stoney, G. J. (1881). On the Physical Units of Nature. Philosophical Magazine. Т. 5, № 11. с. 381.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Храмов Ю. А. Стоней (Стони) Джордж Джонстон (Stoney George Johnstone) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 255. — 400 с. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джордж_Стоні&oldid=42379051