Перейти до вмісту

Джордж Тупоу II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джордж Тупоу II
George Tupou II
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Король Тонги
18 лютого 1893 — 5 квітня 1918
Попередник: Джордж Тупоу I
Наступник: Салоте Тупоу III
 
Народження: 18 червня 1874(1874-06-18) Редагувати інформацію у Вікіданих
Неїафу, Тонга
Смерть: 5 квітня 1918(1918-04-05) Редагувати інформацію у Вікіданих (43 роки)
Тонга
Поховання: Mala'ekulad Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Тонга Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Fatafehi Toutaitokotahad Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Elisiva Fusipala Tauki'onetukud Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Lavinia Veiongo Fotud Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Салоте Тупоу ІІІ Редагувати інформацію у Вікіданих і Princess ʻElisiva Fusipala Taukiʻonetuku of Tongad Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джордж Тупоу II (інша транскрипція: Георг Тупоу II) (англ. George Tupou II;1874 — 1918) — другий король Тонги.

Джордж Тупоу II народився 18 червня 1874 року, в родині дочки наслідного принца Тевіта Унга. Після смерті діда в грудні 1889 року, Джордж Тупоу став спадкоємцем престолу.

Він вступив на престол після смерті свого прадідуся короля Джорджа Тупоу I у лютому 1893 року. Того ж 1893 року заснував найвищу нагороду держави - Королівський Орден Поуоно.

Через кілька місяців після своєї офіційної коронації у 1896 році новий король відправив у відставку уряд Туку Ахо за те, що уряд не оголосив карантин на судні, з якого на Тонга поширилася епідемія кору. Новим прем'єром був призначений Сатекі Тонга.

Визначним моментом правління Джорджа Тупоу II стало те, що в грудні 1914 року на спеціальному засіданні парламенту були прийняті найважливіші конституційні поправки. Вони передбачали, зокрема, зменшення кількості депутатів до законодавчої асамблеї і термін їх повноважень зменшено з трьох років до одного року. Також запроваджувалися вибори для знаті. Для обґрунтування необхідності зменшення складу законодавчої асамблеї король провів зустрічі зі знаттю і депутатами парламенту, який складався з 70 членів, що було занадто великою кількістю для країни з населенням в 22 тисячі осіб. Проведення реформи було викликано переважно економічними причинами, оскільки з початком Першої світової війни відбулося різке скорочення державного бюджету[1].

Примітки

[ред. | ред. код]