Джошкун Озари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Джошкун Езари)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джошкун Озари
Особисті дані
Народження 4 січня 1931(1931-01-04)
  Стамбул, Туреччина
Смерть 22 червня 2011(2011-06-22) (80 років)
  Стамбул, Туреччина
Поховання Цвинтар Зінджирлікую
Громадянство  Туреччина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1948–1960 Туреччина «Галатасарай» 120 (18)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1955–1958 Туреччина Туреччина 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1963–1964 Туреччина «Галатасарай»
1965–1966 Туреччина «Шекерспор»
1968–1969 Туреччина «Шекерспор»
1970–1971 Туреччина «Галатасарай»
1971–1977 Туреччина Туреччина
1977–1980 Туреччина «Галатасарай»
1980–1982 Туреччина «Адана Демірспор»
1982–1984 Туреччина Туреччина
1985–1987 Туреччина Туреччина

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джошкун Озари (тур. Coşkun Özarı, 4 січня 1931, Стамбул — 22 червня 2011) — турецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Галатасарай», а також національну збірну Туреччини. Згодом працював з цими командами і як головний тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Протягом усієї кар'єри футболіста Джошкун озари виступав за «Галатасарай» зі свого рідного міста. Він прийшов до клубу в самому ранньому віці, а після закінчення Галатасарайського ліцею дебютував в основному складі клубу у віці 17 років. Згодом він став ключовим гравцем оборони «Галатасарая», за який виступав протягом 13 років[1]. У той період команду тренував Гюндюз Килич, її ворота захищав Тургай Шерен, а в атаці грав зірковий Метін Октай.

З ним він тричі вигравав Стамбульську футбольну лігу. Вони вперше виграли чемпіонат Стамбула в сезоні 1954/55. Озари зіграв у всіх 18 матчах і забив 3 голи. У сезонах 1955/56 та 1957/58 років теж був безпосереднім творцем чемпіонств, зігравши відповідно 10 та 18 ігор.

У 1959 році Озари зіграв у першому чемпіонаті Туреччини, забивши 1 гол у 10 матчах. Свій перший і єдиний гол він записав у вороте «Гезтепе». Другий сезон 1959/60 років став останнім для Джошкуна. У ньому футболіст зіграв лише у 5 матчах, останній з «Фенербахче» (0:1) 17 грудня 1959 року. Кар'єру Озари завершив лише у 29 років через бажання стати тренером.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

18 грудня 1955 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Туреччини в домашньому товариському матчі проти команди Португалії (3:1), вийшовши в основному складі[2].

Всього за національну збірну він провів 5 ігор в період з кінця 1955 по 4 травня 1958 року. Чотири матчі були товариськими, а п'ятий був гостьовий поєдинок з Францією в рамках Середземноморського кубка[3].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

У 1961 році Озари відвідував тренерські курси в Англії під керівництвом Волтера Вінтерботтома. Повернувшись на батьківщину, Озари став помічником головного тренера «Галатасарая» Гюндюза Килича. Три роки по тому він змінив його на посаді головного тренера[4] і закінчив сезон на 3-му місці, паралельно вигравши і Кубок Туреччини.

Надалі Озари працював із «Шекерспором», а 1970 року повернувся в «Галатасарай». Втім незабаром до команди був призначений новий головний тренер Браян Бірч, а Джошкун став його технічним консультантом, допомігши англійському фахівцю виграти чемпіонат 1970/71, після чого покинув рідну команду.

Наприкінці 1971 року Озари став головним тренером збірної Туреччини. У першому матчі Озари на чолі збірної, 12 квітня 1972 року вони перемогли Болгарію 4:2. Втім відбір на чемпіонат світу 1974 року турки розпочали із сенсаційної поразки 0:2 від Люксембурга. В результаті здобувши дві перемоги, дві нічиї та дві поразки турки стали другими у відбірковому раунді і на «мундіаль» не потрапили. Тим не менш Озари залишився у керма збірної і на наступний відбір на Євро-1976. Що цікаво, на ньому турецька команда теж завершила групу з показниками дві перемоги, дві нічиї та дві поразки, але цього разу посівши лише третє місце і знову не кваліфікувавшись на великий турнір. Незважаючи на дві невдалі спроби, Озари залишився аби підготувати команду до кваліфікації чемпіонату світу 1978 року. У першому кваліфікаційному матчі вони перемогли Мальту 4:0, після чого Озари подав у відставку за тиждень до другого матчу, після відставки президента Федерації Полата. Загалом у свій перший період у збірній Озари здобув 8 перемог, 11 нічиїх та зазнав 10 поразок у 29 матчах, а також виграв товариський Кубок ОРС у 1974 році.

Перед сезоном 1978/79 років Озари вкотре очолив «Галатасарай». Цей сезон став також першим і єдиним сезоном, в якому Джошкун пропрацював з клубом від початку до кінця. У ньому стамбульці стали віце-чемпіономи Туреччини та стали володарем Кубка Прем'єр-міністра. Втім команда погано почала наступний сезон 1979/80, не вигравши в перших 5 матчах чемпіонату. У першому матчі Кубка УЄФА в Стамбулі була зафіксована нічия 0:0 з югославською «Црвеною звездою», після якої Озари покинув посаду.

Згодом протягом 1980—1982 років очолював тренерський штаб клубу «Адана Демірспор», після чого повернувся до збірної Туреччини, готуючи її до кваліфікації на Євро-1984. Вони розпочали турнір перемогою 1:0 проти Албанії. Однак у другому матчі зазнали болючої поразки від австрійців — 0:4. Далі пішли поразки від Північної Ірландії (0:2) та ФРН (0:3), а нічия з Албанією (1:1) остаточно позбавила шансів турків на вихід на Євро. В підсумку було зайняте 4 з 5 місць у групі, після чого контракт Озари, термін дії якого закінчився у червні 1984 року, не був продовжений. У другому періоді в збірній він здобув 5 перемог, 2 нічиї та 10 програшів у 17 матчах.

Тим не менш катастрофічний старт збірної без Озари у відборі на чемпіонат світу 1986 року призвів до того, що вже у 1985 році Джошкун був повернутий на посаду головного тренера збірної. Втім виправити ситуацію не вдалось — турки у тому відборі набрали лише 1 очко у 8 матчах з різницею м'ячів 2:24, що є найгіршим результатом для збірної в історії. Після цього він керував командою у перших двох матчах кваліфікації до чемпіонату Європи 1988 року, після чого покинув збірну. В третій прихід до збірної він здобув лише 1 перемогу, 3 нічиї та зазнав 4 поразки в 8 іграх. Загалом за весь час він був головним тренером турецької збірної у 54 матчах, що є другим показником в історії після Фатіха Теріма[5].

Помер 22 червня 2011 року на 81-му році життя у стамбульському госпіталі. Після релігійного похоронного ритуалу в мечеті Тешвікіє, в якій взяли участь офіційні особи великих футбольних клубів, його тіло було поховане на кладовищі Зінджірлікую[6][7].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]

Туреччина «Галатасарай»

Як тренера

[ред. | ред. код]

Туреччина «Галатасарай»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Coşkun Özarı (Galatasaray) @. Mackolik.com. 1 січня 1910. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 2 жовтня 2013.
  2. Turkey 3:1 Portugal(англ.). — eu-football.info. Перевірено 7 листопада 2018.
  3. France 3:1 Turkey(англ.). — eu-football.info. Перевірено 7 листопада 2018.
  4. Archived copy. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 21 жовтня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Mubarak, Hassanin; Morrison, Neil (6 липня 2006). Turkey National Team Coaches. RSSSF. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 11 червня 2020.
  6. Çoşkun Özarı died. [Архівовано 2011-06-25 у Wayback Machine.]
  7. Coşkun Özarı'ya Veda. Beyaz Gazete (Turkish) . 24 червня 2011. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 26 червня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]