Джудіт Лав Коен
Джудіт Лав Коен | |
---|---|
Народилася | 16 серпня 1933[2] Бруклін, Нью-Йорк, США |
Померла | 25 липня 2016[1] (82 роки) Калвер-Сіті, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США ·злоякісна пухлина |
Поховання | Eden Memorial Parkd |
Країна | США |
Діяльність | бортінженер, письменниця, видавчиня |
Галузь | розробка авіакосмічної техніки |
Alma mater | Університет Південної Каліфорнії (1957)[3], Університет Південної Каліфорнії (1962)[3] і Бруклінський коледж |
Заклад | Метрополітен-опера |
Батько | Morris Cohend[4] |
Мати | Sarah Cohend[4] |
Діти | Джек Блек і Neil Siegeld |
IMDb | ID 2091941 |
Джудіт Лав Коен (англ. Judith Love Cohen; 1933–2016)[5] — американська аерокосмічна інженерка. Вона працювала інженером-електриком при створені міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman, наукової наземної станції для космічного телескопа Hubble, супутника стеження та ретрансляції даних і космічної програми Apollo.[6] Зокрема, її робота над системою наведення Apollo Abort допомогла врятувати екіпаж Аполлон-13. Після відходу з інженерної роботи вона заснувала дитячу мультимедійну видавничу компанію[7], зрештою видавши понад 20 найменувань до своєї смерті в 2016 році. Вона була матір'ю комп'ютерника та інженера Ніла Сігела та актора-музиканта Джека Блека.
Коен народилася в єврейській родині в Брукліні (Нью-Йорк).[8] До 19 років вона вивчала інженерну справу в коледжі та танцювала балет у балетній трупі Метрополітен Опера.[7]
Вона отримала стипендію в Бруклінському коледжі на спеціальність математика, але зрозуміла, що віддає перевагу інженерії. Після двох років навчання у Бруклінському коледжі Коен вийшла заміж та переїхала до Каліфорнії. Працювала молодшим інженером у компанії North American Aviation, відвідуючи вечірні курси Університету Південної Каліфорнії (USC); вона була єдиною дівчиною на інженерному факультеті.[7] У 1957 і 1962 роках вона отримала ступінь бакалавра та магістра інженерної школи Вітербі[9] і продовжила співпрацю з університетом, працюючи членом Консультативної ради з астронавтичної інженерії.[7]
У 1982 році вона стала випускницею інженерної програми UCLA Executive.[7]
Інженерна кар'єра Коен почалася у 1952 році, коли вона працювала молодшим інженером у компанії North American Aviation.[7] Після закінчення інженерної школи USC Viterbi у 1957 році вона продовжила працювати в Лабораторії космічних технологій (Laboratories Space Technology). Вона працювала в компанії до виходу на пенсію в 1990 році. Її інженерна робота включала роботу над комп'ютером наведення для ракети Minuteman і системою наведення Abort-Guidance (AGS) у місячному модулі Apollo. AGS відіграв важливу роль у безпечному поверненні «Аполлона-13» після того, як вибух кисневого балона пошкодив службовий модуль і змусив астронавтів використовувати місячний модуль як «рятувальну капсулу».
У 1990 році, після виходу на пенсію, вона заснувала видавничу компанію під назвою Cascade Pass разом зі своїм третім чоловіком Девідом Кацом.[7] Вони видали дві серії книг:
- Серія «Ти можеш бути жінкою…» була створена, щоб заохотити дуже молодих дівчат до кар'єри в науці та інженерії.
- Серія «Зелений» спрямована на популяризацію позитивних екологічних практик, орієнтована на дітей раннього віку.
Cascade Pass продала понад 100 000 їхніх дитячих книжок із цих двох серій.[7]
Cascade Pass також опублікував книгу під назвою «Жінки Аполлона» (написану Робін Френд, невісткою Коена), у якій представлені короткі біографії чотирьох жінок, які допомогли відправити першу людину на Місяць, Коен серед них.[7]
На початку 1950-х років Коен вийшла заміж за колегу-інженера Бернарда Сігеля, з яким познайомилася на першому курсі інженерної школи в Бруклінському коледжі. У них було троє дітей: Ніл, Говард і Рейчел. Подружжя розлучилося в середині 1960-х років.[7]
Коен вийшла заміж за Томаса Вільяма Блека, який прийняв іудаїзм заради неї. У 1969 році у них народився син, актор і музикант Джек Блек. У пам'ятній данині її син Ніл зазначає, що вона вирішувала проблеми зі схемами в день, коли почалися пологи, зателефонувала своєму начальнику, щоб повідомити, що вона вирішила проблему, а потім народила Джека.[10] Пара розлучилася в 1979 році[7].
У 1981 році Коен вийшла заміж за Девіда А. Каца.[7]
У 1991 році син Говард помер від СНІДу у віці 36 років[11]
Коен померла від раку в 2016 році після 35 років шлюбу.[7]
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ https://www.familysearch.org/ark:/61903/1:1:KTMP-H3X
- ↑ а б https://viterbi.usc.edu/news/news/2016/obituary-judith-love-cohen-neil-siegel-usc-viterbi-engineering-women.htm
- ↑ а б Geni.com — 2006.
- ↑ Judith Cohen. Los Angeles Times. 28 липня 2016. Процитовано 25 квітня 2021 — через Legacy.com.
- ↑ Friend, Robyn (2006). The Women of Apollo. Cascade Pass, Inc. ISBN 1-880599-79-1.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Siegel, Neil (29 липня 2016). In Memory of Judith Love Cohen: Mother, Wife, Friend, Author, Engineer. USC – Viterbi School of Engineering.
- ↑ Who's who in the West. Marquis-Who's Who. 1982. ISBN 978-0-8379-0918-9.
- ↑ Tawa, Renee (6 вересня 1999). Women in the Workplace / Judith Love Cohen: Engineering a Change: A Hubble telescope designer aims to rewrite the book on careers for girls with a series of stories about women in math and science. LA Times. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 1 серпня 2014.
- ↑ In Memory of Judith Love Cohen: Mother, Wife, Friend, Author, Engineer.
- ↑ Rader, Dotson (8 жовтня 2015). Thrills & Chills with Jack Black. Parade (англ.).
- Judith Love Cohen на сайті IMDb (англ.)
- David A. Katz and Judith Love Cohen Papers at University of Southern Mississippi
- Народились 16 серпня
- Народились 1933
- Уродженці Брукліна
- Померли 25 липня
- Померли 2016
- Померли в Калвер-Сіті
- Випускники Університету Південної Каліфорнії
- Випускники Бруклінського коледжу
- Дитячі письменники США
- Американські дитячі письменниці
- Американські інженери XX століття
- Авіаконструктори США
- Американські електротехніки