Перейти до вмісту

Джузеппе Альберіґо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джузеппе Альберіґо
Народився21 січня 1926(1926-01-21)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Куассо-аль-Монте, Провінція Варезе, Ломбардія, Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 червня 2007(2007-06-15)[1][2][…] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Італія або Болонья, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Італія[4]
 Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик церкви, богослов, викладач університету, історик Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьІсторія Католицької церкви Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБолонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Джузеппе Альберіґо у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джузеппе Альберіґо (італ. Giuseppe Alberigo; 21 січня 1926, Куассо-аль-Монте — 15 червня 2007, Болонья) — італійський історик, один з провідних фахівців з історії Католицької церкви і Другого Ватиканського собору.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джузеппе Альберіґо народився 21 січня 1926 року в Куассо-аль-Монте на півночі Італії.

У 1948 році отримав докторський ступінь в Католицькому університеті Мілану (доктор юридичних наук), працював асистентом у «Центрі документації» в Болоньї. Проводив дослідження з питань права та церковної історії. У 1951 році Альберіґо був призначений професором університету Модени. З 1954 по 1967 рік працював у Флорентійському університеті.

У 1962 році Джузеппе Альберіґо став керівником Інституту релігійних наук у Болоньї, а в 1967 році отримав призначення на посаду професора церковної історії. До цього часу відносяться його дослідження з історії Тридентського собору над якими він працював під час дворічного перебування в Бонні.

У 1999 році Джузеппе Альберіґо було присвоєно звання почесного доктора факультету католицького богослов'я Вестфальського університету в Мюнстері.

Також довгий час Джузеппе Альберіґо, разом з Гансом Кюнгом і Карлом Ранером був членом редакції богословського журналу «Concilium».

Помер 15 червня 2007 року в Болоньї.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Джузеппе Альберіґо відомий в усьому науковому світі своїми дослідженнями з історії Другого Ватиканського собору, зокрема тими, що вийшли під його редакцією у п'ятитомному збірнику праць цього собору («Storia del concilio Vaticano II»), опублікованому в 1995—2001 роках та перекладеному багатьма мовами.

Джузеппе Альберіґо також написав декілька досліджень про діяльність папи римського Івана XXIII. Був автором і редактором багатьох інших книг і есе.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]
  • «Папа Іван XXIII» — «Papa Giovanni (1881—1963)» (2000),
  • «Історія Другого Ватиканського собору» — «Storia del Concilio Vaticano II» (5 т., 1995—2001),
  • «Коротка історія Другого Ватиканського собору» — «Breve storia del concilio Vaticano II (1959—1965)» (2005),
  • «Християнство в Італії» — «Il cristianesimo in Italia» (1997),
  • «Церква свята і грішна» — «Chiesa santa e peccatrice» (1997),
  • «Протестантська Реформація. Витоки і причини» — «La riforma protestante. Origini e cause» (1988).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б AlKindi
  4. ↑ Catalog of the German National Library
  5. ↑ Le onorificenze della Repubblica Italiana. Quirinale. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джузеппе_Альберіґо&oldid=36184564