Джузеппе Тореллі
Зовнішній вигляд
Джузеппе Тореллі | |
---|---|
італ. Giuseppe Torelli | |
Народився | 22 квітня 1658[1][2][…] Верона, Венето, Італія[4][5] |
Помер | 8 лютого 1709[1][2][…] (50 років) Болонья, Папська держава[5] |
Країна | Венеційська республіка |
Діяльність | композитор, скрипаль, альтист, учитель музики |
Вчителі | Giacomo Antonio Pertid , Ercole Gaibarad і Dionisio Bellanted |
Відомі учні | Francesco Manfredinid і Йоган Ґеорґ Пізендель |
Знання мов | італійська[6] |
Напрямок | музика бароко |
Жанр | сардана |
Джузе́ппе Торе́ллі (італ. Giuseppe Torelli; 22 квітня 1658 — 8 лютого 1709, Болонья) — італійський композитор, скрипаль, альтист, педагог. Брат художника Феліче Тореллі.
Народився у Вероні. Навчався у Дж. Массароті, пізніше в Болонській філармонічній академії у Дж. А. Перті (композиція) і, мабуть, у Е. Гайбари (скрипка). У 1686—1695 роках служив альтистом церковної капели в Болоньї. З 1695 року грав при німецьких дворах, а в 1701 році повернувся до Болоньї.
Розвивав жанр кончерто гроссо, найбільш активно серед композиторів бароко використовував трубу, залишив понад 30 концертів для труби з оркестром. Серед його учнів — Франческо Манфредіні.
- 10 тріо-сонат, ор. 1 (1686)
- Камерні концерти для двох скрипок і баса, соч. 2 (1686)
- Симфонія до двох, трьох і чотирьох інструментів, ор. 3 (1687)
- 12 сонат для скрипки і баса контінуо, соч. 4 (1688)
- Концерт і квартет-симфонія, соч. 5 (1692)
- Чотири концерти для квартету, соч. 6 (1698)
- Капріси для скрипки і альта, соч. 7
- Кончерто ґроссо, соч. 8 (1-6 для 2 скрипок, 7-12 для скрипки, 1709)
- Більше 30 концертів для 1, 2 або 4 труб і оркестру.
- Giegling F. Giuseppe Torelli: ein Beitrag zur Entwicklungsgeschichte des italienischen Konzerts. Kassel: Bärenreiter, 1949
- Schnoebelen, Ann, and Marc Vanscheeuwijk. 2001. "Torelli, Giuseppe." The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. S. Sadie and J. Tyrrell. London: Macmillan.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118802550 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Г. Риман Торелли // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1904. — Т. 3. — С. 1275–1276.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- [1] [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ноти