Перейти до вмісту

Джулі Лондон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джулі Лондон
Julie London
Основна інформація
Повне ім'яангл. Julie Peck[1]
Дата народження26 вересня 1926(1926-09-26)[2][3][…]
Місце народженняСанта-Роса, Каліфорнія, США
Дата смерті18 жовтня 2000(2000-10-18)[2][4][…] (74 роки)
Місце смертіЕнсіно, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Причина смертіінфаркт міокарда і інсульт
ПохованняМеморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз)
Роки активності1944—1979
Громадянство США
Професіїакторка, співачка, авторка-виконавиця, джазвумен, характерна акторка, акторка театру, телеакторка, кіноакторка, студійна виконавиця, композиторка
ОсвітаГоллівудська професійна школаd
Співацький голосмецо-сопрано
Інструментивокал[d]
Моваанглійська
Жанркул-джаз, поп
ПсевдонімиJulie London і Julie Peck[6]
ЛейблиBethlehem Recordsd, Liberty Records, London Records і RCA Records
Нагороди
У шлюбі зBobby Troupd і Jack Webbd
Діти (5)Stacy Webbd, Lisa Webbd, Kelly Troupd, Jody Troupd і Reese Troupd
julielondon.org/J/Home.html
CMNS: Файли у Вікісховищі

Гейл Пек (англ. Gayle Peck), відома як Джулі Лондон (англ. Julie London; 26 вересня 1926(19260926) — 18 жовтня 2000) — американська джазова співачка, композиторка, авторка-виконавиця та акторка. Пік популярності як співачки припав на й950-ті. Визнана найкращою вокалісткою в 1955, 1956 і 1957 роках за версією видання Billboard. Основною причиною успіху співачки вважають її низький голос — «smoky voice». За свою музичну кар'єру Лондон випустила 32 альбоми. Її акторська кар'єра тривала понад 35 років.

Біографія

[ред. | ред. код]
Джулі Лондон і Боббі Труп в 1971 році

Гейл Пек народилася 26 вересня 1926 року в містечку Санта Роза, штат Каліфорнія. У її батьків, Джека і Джозефіни Пек (Jack and Josephine Peck), був свій театр, в якому Джулі співала і грала з ранніх років.[7]

Коли їй було 14 років, родина переїхала до Лос-Анджелеса. Незабаром після цього, в 1945-му, вона закінчила Голлівудську Професійну Школу (Hollywood Professional School). Через кілька років одружилася з актором Джеком Веббом, згодом народила дочок Стейсі (Stacy) у Ліза (Lisa)[8]. Стейсі була вбита в результаті ДТП у 1996 році.

Як акторка дебютувала для Лондон в 1944 році, після зйомок у пригодницькому фільмі режисера Сема Ньюфілда (Sam Newfield), 'Nabonga', в якому акторка зіграла одну з провідних ролей. Менш ніж через рік надійшли пропозиції ролей у фільмах On Stage Everybody і Червоний будинок (The Red House).

У 1953 році розлучилася з чоловіком, а через рік познайомилася з популярним джазовим музикантом і композитором в Боббі Трупом (Bobby Troup), який у той час виступав в одному з клубів Лос-Анджелеса. Вони одружилися в 1954 році і прожили разом понад 45 років, до самої його смерті в 1999. У шлюбі народила дочку Келлі (Kelly) і синів-близнюків Джоді і Різа (Jody and Reese). Келлі Труп померла в 2002 році, а в 2010 році помер Джоді.[9][10]

Хоча ще дитиною Гейл серйозно захоплювалася музикою, особливо співом, лише після успішного початку акторської кар'єри звукозаписні студії помітили талановиту співачку. Перший концерт Джулі Лондон відбувся в 1955 році в клубі «881 Club» в Лос-Анджелесі; а згодом вона випустила 32 повноцінних альбоми зі своїми записами. Отримувала титул «найпопулярнішою жіночої співачки» за версією журналу 'Billboard' в 1955-му, 1956-му і 1957-му роках. У 1957 році співачка з'явилася на обкладинці журналу Life.

Її першою звукозаписною компанією була Bethlehem Records, укласти контракт з якою їй допоміг Боббі Труп. Кілька пісень Лондон потрапили на збірку студії 1955-го року «Bethlehem's Girlfriends». Найбільшої популярності вона домоглася після виходу її синглу «Cry Me a River», текст якого написав її шкільний друг, а музику склав Труп. Диск, реліз якого відбувся в грудні 1955-го року, майже відразу розійшовся мільйонним тиражем лише у США і приніс величезну славу артистці.

Її ролі в кіно також деколи виявлялися «співаючими», так, Лондон виконала свою пісню у фільмі The Girl Can't Help It у 1956 році.

Крім кар'єри у кінофільмах і музичній індустрії, акторка часто брала участь у різних серіалах і телешоу, найвідомішими з яких були «The Big Valley» і «Adam-12». Вона залишалася в хороших стосунках зі своїм першим чоловіком і навіть брала участь у кількох його проєктах, серед яких був телесеріал Emergency! і Adam-'12.

У 1960-х і 1970-х Лондон активно знімалася у фільмах і серіалах, проте в 90-х кар'єра акторки пішла на спад і закінчилася роллю медсестри Діксі МакКол у популярному американському телесеріалі «Критичний стан!» («Emergency!», 1972—1979)

У 1995 році акторка перенесла інсульт, а після смерті чоловіка у 1999 зовсім ослабла.

Джулі Лондон померла 18 жовтня 2000 року, у віці 74 років. Похована поряд із чоловіком на кладовищі Hollywood Hills Cemetery в Лос-Анджелесі.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Bethlehem's Girlfriends (1955)
  • Julie Is Her Name (1955, U.S. No. 2)
  • Lonely Girl (1956, U.S. No. 16)
  • Calendar Girl (1956, U.S. No. 18)
  • About the Blues (1957, U.S. No. 15)
  • Make Love to Me (1957)
  • Julie (1958)
  • Julie Is Her Name, Volume II (1958)
  • London by Night (1958)
  • Swing Me an Old Song (1959)
  • Your Number Please (1959)
  • Julie…At Home (1960)
  • Around Midnight (1960)
  • Send for Me]] (1961)
  • Whatever Julie Wants (1961)
  • The Best of Julie (1962)
  • Sophisticated Lady (1962)
  • Love Letters (1962)
  • Love on the Rocks (1962)
  • Latin in a Satin Mood (1963)
  • Julie's Golden Greats (1963)
  • The End of the World (1963, U.S. No. 127)
  • The Wonderful World of Julie London (1963, U.S. No. 136)
  • Julie London (1964)
  • In Person at the Americana (1964)
  • Our Fair Lady (1965)
  • Feeling Good (1965)
  • By Myself (1965, produced exclusively for the Columbia Record Club)
  • All Through the Night: Julie London Sings the Choicest of Cole Porter (1965)
  • For the Night People (1966)
  • Nice Girls Don't Stay for Breakfast (1967)
  • With Body & Soul (1967)
  • Easy Does It (1968)
  • Yummy, Yummy, Yummy (1969)
  • The Very Best Of Julie London (1975)
  • Time For Love — The Best Of Julie London (1991)
  • The Ultimate Collection (2006) [3 CD Box Set]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • Nabonga (1944)
  • Джені (Janie) (1944) (unbilled)
  • Алмазна підкова (Diamond Horseshoe) (1945) (bit part)
  • On Stage Everybody (1945)
  • Ніч в раю (Night in Paradise) (1946) (bit part)
  • Червоний будинок (The Red House) (1947)
  • Tap Roots (1948)
  • Task Force (1949)
  • Return of the Frontiersman (1950)
  • Товстун (The Fat Man) (1951)
  • The Fighting Chance (1955)
  • The Girl Can't Help It (1956)
  • Злочин проти Джо (Crime Against Joe) (1956)
  • The Great Man (1956)
  • Drango (1957)
  • Saddle the Wind (1958)
  • Голос в дзеркалі (Voice in the Mirror) (1958)
  • Людина з заходу (Man of the West) (1958)
  • Night of the Quarter Moon (1959)
  • Чудова країна (The Wonderful Country)' (1959)
  • A Question of Adultery (1959)
  • Третій голос (The 3rd Voice) (1960)
  • Історія Джорджа Рафта (The George Raft Story) (1961)
  • Велика долина / The Big Valley (1968) — Джулія Саксон

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Birth of Julie Peck // California Birth Index
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #135280206 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б SNAC — 2010.
  5. Find a Grave — 1996.
  6. Чеська національна авторитетна база даних
  7. Summerfield, Maurice J. (31 жовтня 2008). Barney Kessel, a jazz legend. Ashley Mark Publishing. с. 43. ISBN 978-1-872639-69-7. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
  8. Staggs, Sam (4 лютого 2003). Close-up on Sunset Boulevard: Billy Wilder, Norma Desmond, and the Dark Hollywood Dream. St. Martin's Press. с. 289. ISBN 978-1-4668-3046-2. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
  9. Julie London. Nndb.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.
  10. Julie London Biography. Musicianguide.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]