Джулі (герб)
| Джулі | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 Герб за Юліушем Каролем Островським | |
| Деталі | |
| Носій | Джулі |
| Затверджений | 15 квітня 1676 |
Джулі (пол. Dziuli, Franchini) − шляхетський власний герб з індигенату, походженням з Міланського герцогства.
Опис герба з використанням класичних правил блазонування:
У червоному полі три срібні вужі один під іншим. Клейнод – невідомий. Намет червоний, підбитий сріблом.[1]
Юліуш Карол Островський в Księdze herbowej rodów polskich, дає інші кольори цього герба:
У срібному полі три золоті вужі один під іншим[2].
15 квітня 1676 р., під час коронаційного сейму Яна III Собеського, на прохання гетьмана Вишневецького за свої військові заслуги і фінансовий внесок своїх предків у перемогу над шведами під час Шведського Потопу, Станіслав Франчіні Джулі отримав індигенат і герб[3]. Індигенат підтверджено в 1681[4].
Одна сім'я (герб власний): Джулі (Dziuli) та їх нащадки: Джулі, Джевульські, Франчіні, Франзберги.
- Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
- Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
- Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
- Juliusz Ostrowski, Księga herbowa rodów polskich. Warszawa 1897
- Gajl T.. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk : L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.(пол.)
- Zbigniew Leszczyc, Herby szlachty polskiej, Poznań 1908.
- ↑ Tadeusz Gajl, Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007, s. 89
- ↑ Juliusz Ostrowski, Księga herbowa rodów polskich, Cz. 2, s.71
- ↑ Marek Wagner, Słownik Biograficzny oficerów polskich drugiej połowy XVII wieku, tom I, Oświęcim 2013, str.81
- ↑ Anna Wajs, Materiały genealogiczne, nobilitacje, indygenaty w zbiorach Archiwum Głównego Akt Dawnych w Warszawie, Warszawa 2001, str.42
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |